Вивчення формування резистентності до антибіотиків у грамнегативних бактерій, виділених з бойових ран

Анотація

Мета роботи - визначення спектру чутливості до антибіотиків P. aeruginosa і K. pneumoniaе, виділених з вогнепальних та мінно-вибухових бойових поранень, з вивченням швидкості розвитку резистентності до антибіотиків групи карбопенемів. Матеріали та методи. Для дослідження використано клінічні штами (K. pneumoniaе - 23, P. aeruginosa - 12), що були виділені від поранених, які отримали бойові травми з локалізацією в нижніх кінцівках та проходили лікування у військово-медичному клінічному центрі міста Харків. Мікробіологічні дослідження проведено на базі лабораторії мікробіології, імунології та молекулярної генетики ДУ «Інститут дерматології на венерології НАМН України» загальноприйнятими методами. Результати. Встановлено високий ступінь резистентності провідних збудників інфікування бойових ран - K. pneumoniaе та P. aeruginosa до більшості груп антибіотиків. Зокрема до меропенему виявились нечутливими 83,3 % клінічних штамів P. aeruginosa, 78,3 % - K. рneumoniaе, а також близько 70 % цих штамів були нечутливими до комбінації меропенему/ваборбактаму. Експериментально показано швидку динаміку формування стійкості до меропенему. Висновки. Провідні чинники інфекційних ускладнень бойових поранень, K. pneumoniaе та P. aeruginosa характеризуються множинною резистентністю не тільки до широковживаних антибіотиків, але й до нових комбінацій антибіотиків та інгібіторів бета-лактамаз, у тому числі антибіотиків резерву, що створює надзвичайну загрозливу ситуацію. Визначення динаміки формування стійкості до меропенему у клінічних штамів K. pneumoniaе та P.aeruginosa показало досить швидку стрибкоподібну динаміку набуття резистентності, що вказує на можливість фенотипової реалізації генетично детермінованої ознаки стійкості до карбапенемів.