Вивчення хімічного складу ротиків садових трави екстракту густого

Анотація

Одним із актуальних напрямків розвитку сучасної фармації є пошук нових джерел біологічно активних речовин і розширення асортименту фітопрепаратів. У цьому контексті перспективним об'єктом дослідження є ротики садові (Antirrhinum majus L.) — трав’яниста рослина з родини Подорожникові (Plantaginaceae), яка вирізняється потенціалом для отримання біологічно активних сполук із цінними фармакологічними властивостями. Хімічний склад рослини включає значну кількість БАР: амінокислоти, цукри, флавоноїди, зокрема антоціанідини, аурони, халкони, та терпенові сполуки (іридоїди, каротиноїди). За рахунок вмісту цих речовин рослина проявляє протизапальні, ранозагоювальні, протимікробні та антиоксидантні властивості, що підтверджено емпірично. Для розширення асортименту фітозасобів нами було одержано екстракт густий з трави цієї рослини. Метою роботи було вивчення хімічного складу ротиків садових трави екстракту густого, одержаного із сировини, вирощеної в Україні. Матеріали та методи: об’єктом дослідження був ротиків садових трави екстракт густий, одержаний із суміші сировини сортів Увертюра та Снеппі. Екстракцію проводили 70 % етанолом протягом 180 хв методом мацерації. Співвідношення рослинної сировини до екстрагенту склало 1:10, сировину було подрібнено до часточок розміром 5,0-8,0 мм. Хімічний склад екстракту вивчали за допомогою високоефективної рідинної хроматографії. Дослідження проводили на рідинному хроматографі Milichrom A-02 з колонкою ProntoSil-120-5-C18 AQ, яка мала довжину 75 мм і діаметр 4 мм, розмір часток наповнювача колонки був 5 мкм. У експерименті використовували два елюєнти: А — 4 М розчин літію перхлорату, 0,1 М розчин перхлоратної кислоти та Б — ацетонітрил. Детектори працювали за довжини хвиль 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 та 300 нм. Температура термостата була встановлена на 40 °С, швидкість потоку рухомої фази — 100 мкл/хв. Градієнт елюєнта Б змінювався від 5 % до 100 % протягом 40 хв. Об’єм проби становив 800 мкл напочатку, а потім збільшувався до 4000 мкл і 4300 мкл. Аналіз хроматографічних графіків проводили за допомогою програмного забезпечення AlphaChrom. Результати дослідження: методом ВЕРХ було ідентифіковано 13 хімічних сполук: флавоноїди (лютеолін-7-глюкуронід, апігенін-7,4'-диглюкуронід, кверцетин-3-арабінофуранозид, кверцетин-3-галактозид, кверцетин-3-рамнозид, кемпферол-3-глюкозид, ціанідин), фенолкарбонову хлорогенову кислоту, моносахарид глюкозу, амінокислоти (фенілаланін, триптофан), іридоїд антиринозид та терпен мірцен. Одержані експериментальні дані будуть використані для стандартизації ротиків садових екстракту густого.