Маркетингові дослідження в аспекті перспективи створення гелю на основі фітосубстанції пармелії борозенчастої (Parmelia sulcata)
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17923308Ключові слова:
пармелія борозенчаста, гель, фітосубстанції, опіки, ранозагоювальні препарати, маркетингові дослідженняАнотація
Мета. Проведення маркетингового та аналітичного дослідження фармацевтичного ринку України для визначення асортименту вітчизняних та імпортних препаратів протиопікової і ранозагоювальної дії, а також оцінки перспектив створення нового гелю на основі пармелії борозенчастої екстракту рідкого. Матеріали і методи. Використано інформаційно-аналітичні, бібліосемантичні та маркетингові методи дослідження. Базу джерел склали дані Державного реєстру лікарських засобів України, довідника «Компендіум» та публікації вітчизняних і зарубіжних науковців. Здійснено порівняльний аналіз асортименту лікарських засобів за лікарськими формами, активними фармацевтичними інгредієнтами, походженням та виробниками. Результати. Встановлено, що більшість препаратів протиопікової дії представлено м’якими лікарськими формами, зокрема мазями (60,4 %) та кремами (26,4 %), тоді як гелі становлять лише 5,6 %. Переважають лікарські засоби з синтетичними компонентами (понад 70 %), що зумовлює ризик розвитку резистентності мікроорганізмів та алергійних реакцій. Частка препаратів, до складу яких входять фітосубстанції, не перевищує 25 %. Сировина пармелії борозенчастої містить уснінову кислоту, флавоноїди, полісахариди, амінокислоти, які забезпечують антимікробну, протизапальну та репаративну дію. Отримані результати підтверджують доцільність розробки вітчизняного гелю на гідрофільній основі з пармелії борозенчастої екстрактом рідким як перспективного засобу для лікування опікових ушкоджень. Висновки. Показано, що використання фітосубстанцій є ефективним напрямом підвищення якості та безпечності препаратів місцевої дії. Створення гелю на основі пармелії борозенчастої екстракту рідкого має значний потенціал для фармакотерапії опіків і ран у військових та цивільних умовах.
Посилання
World Health Organization. Burns [Internet]. Geneva: WHO; 2024 [cited 2025 Oct 25]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/burns
Goh MC, et al. Advancing burn wound treatment: exploring hydrogel as a carrier—a review. Drug Deliv Transl Res. 2024;14:1150–1164. doi:10.1007/s13346-024-01455-7
Algül D, et al. Wound healing effects of new cream formulations with natural extracts: an experimental study. J Dermatol Sci. 2025;110(2):101–108. doi:10.1016/j.jdermsci.2025.101108
Chandika P, Noh H, Kim S. Enhanced wound-healing capability with inherent antimicrobial usnic-acid-containing scaffolds. Mater Today Bio. 2022;15:100328. doi:10.1016/j.mtbio.2022.100328
Maltezou HC, et al. Antimicrobial effectiveness of an usnic-acid-containing self-decontaminating coating. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(22):15091. doi:10.3390/ijerph192215091
Munir M, et al. Assessment of the wound healing potential of a herbal gel formulation. J Ethnopharmacol. 2021;267:113541. doi:10.1016/j.jep.2020.113541
Khanna S, Singh G, Sharma S. Herbal formulations for wound healing: a review. J Ethnopharmacol. 2022;284:114757. doi:10.1016/j.jep.2021.114757
Lyggitsou G, et al. Wound healing potential of herbal hydrogel formulations: in vitro and in vivo evaluation. Polymers (Basel). 2024;16(11):2507. doi:10.3390/polym16112507
Alberts A, et al. Hydrogels for wound dressings: applications in burn care. Polymers (Basel). 2025;17(3):133. doi:10.3390/polym17030133
Hashemi SS, et al. Review on application of herbals and their polymer carriers for wound healing. J Herb Sci. 2024;14(1):45–59. doi:10.1016/j.herbsci.2024.45
Shukla AK, Tripathi S, Yadav S. Usnic acid: a promising bioactive agent for wound healing. J Nat Prod Res. 2022;36(4):511–520. doi:10.1080/14786419.2021.1908743
Ren M, Zhang Q, Zhao Y, et al. Discovery and excavation of lichen bioactive natural products. Nat Prod Rep. 2023;40(5):782–799. doi:10.1039/D2NP00090
Poulsen-Silva E, dos Santos A, Lima R. Bioactive lichen secondary metabolites and their applications. Metabolites. 2023;13(7):805. doi:10.3390/metabo1307080
Paździora W, Zielińska-Bliźniewska H, et al. Critical assessment of the anti-inflammatory potential of usnic acid and its derivatives: a review. Life (Basel). 2023;13(4):1046. doi:10.3390/life13041046
Poulsen-Silva E, et al. Gelatin-based membranes with usnic acid improve dermal burn healing. Int J Pharm. 2016;513(1–2):473–482. doi:10.1016/j.ijpharm.2016.09.033
Baczewska I, Kowalczyk J, Śliwińska-Bartkowiak M. Towards the use of lichens as a source of bioactive natural products. Front Pharmacol. 2024;15:1298476. doi:10.3389/fphar.2024.1298476
Wang H, Zhang Y, Li M, et al. Advances in research on bioactivity, toxicity, and metabolism of usnic acid. Front Pharmacol. 2022;13:963741. doi:10.3389/fphar.2022.963741
Usnea and Parmelia species as potential antimicrobial agents: a review. Phytomedicine Plus. 2023;3(4):100346. doi:10.1016/j.phyplu.2023.100346
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Анали Мечниковського Інституту

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.