Healthcare. Плеврити: клініко-діагностичні орієнтири, лікувальна тактика, правові засади

Анотація

Вступ. Дослідження присвячене клініко-діагностичним критеріям, лікувальній тактиці та правовим аспектам ведення плевритів. Поряд із клініко-діагностичними підходами акцент зроблено на організаційних рішеннях, що гарантують безперервність лікування та запобігають необґрунтованим призначенням антибактеріальних препаратів. Для підтримки прийняття клінічних рішень застосовано організаційно-ресурсний інструмент ABC/VED-аналізу. Мета. Сформувати прозорий, доказовий підхід до лікування плевритів, який інтегрує клініко-діагностичні орієнтири, правові засади та ресурсне планування (ABC/VED). Проаналізувати структуру витрат на фармакотерапію, виокремити критично необхідні позиції для безперервності лікування та розробити матрицю пріоритезації для управління запасами антибіотиків. Методи. Описово-аналітичний підхід із синтезом сучасних клінічних настанов та практичних алгоритмів (діагностика, дренування, антибактеріальна й внутрішньоплевральна терапія, хірургія), доповнений ABC/VED-аналізом номенклатури антибактеріальних препаратів у контексті плевральної інфекції та правовим аудитом клінічних процедур. Результати. Окреслено клініко-діагностичні орієнтири та лікувальну тактику плевритів із використанням антибіотиків. Проведено ABC/VED-аналіз організаційно-ресурсного забезпечення та вивчено клініко-фармакологічні групи антибіотиків. Встановлено, що найбільші витрати припадають на препарати категорії А (Doramycine, Rovamycin, Unidox Solutab), які є життєво необхідними та мають найвищий рівень споживання. Антибіотики категорії B (Spiracin, Cephalexin suspension, Bicillin-3) забезпечують помірне ресурсне навантаження, тоді як категорія C (Erythromycin, Doxycycline-Darnitsa) має мінімальний економічний вплив. За класифікацією VED домінують витрати на групу E (Benzylpenicillin, Bicillin-3, Bicillin-5, Penicillin G sodium salt, Cephalexin), що підкреслює їх значення у підтримці терапії. До групи V віднесено життєво необхідні препарати (Doxycycline, Erythromycin, Cephalexin capsules, Unidox Solutab), а групу D формують резервні засоби (Doramycine, Zinerit, Rovamycin, Spiracin). Матричний аналіз підтвердив, що найбільший ресурсний тягар характеризує категорію А (A/V, A/E, A/D). Отримані результати дали змогу класифікувати антибіотики за клінічною значущістю та визначити пріоритети раціоналізації витрат. Додатково сформульовано правові засади діагностики та лікування плевритів, засновані на принципах законності, доказовості, безпеки та захисту прав пацієнтів. Висновки. Запропонований доказовий підхід синхронізує клінічні алгоритми ведення плевритів із організаційно-ресурсним забезпеченням (ABC/VED), підвищуючи ефективність лікування, зменшуючи надмірне використання антибіотиків і забезпечуючи стабільність постачання життєво необхідних препаратів. Підкреслено роль правових засад (інформована згода, інфекційний контроль, документування, захист даних) у безпечному та якісному наданні допомоги.