Study of the content of hydroxycinnamic acids in carrot root crops depending on their storage period
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18887270Ключові слова:
Daucus carota L., carrot, hydroxycinnamic acid, antioxidantsАнотація
Вступ. Морква посівна (Daucus carota L.) з родини Селерові (Apiaceae) культивується у багатьох країнах світу як овочева культура. Моркви коренеплоди вживають у свіжому та переробленому вигляді. В Україні переважно вирощують сорти цієї культури Яскрава, Нантська харківська, Оленка, які внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Моркви коренеплоди мають високу харчову, лікувально-профілактичну цінність та можливість тривалого зберігання. Хімічний склад коренеплодів представлений фенольними сполуками, зокрема флавоноїдами, гідроксикоричними кислотами, танінами, стероїдами, тритерпеноїдами, поліацетиленами, вуглеводами, вітамінами та провітамінами, мінеральними комплексами. Особливої уваги заслуговують фенольні сполуки, зокрема гідроксикоричні кислоти. Ці речовини виявляють антиксидантну, кардіопротекторну, гепатопротекторну, протизапальну, протиракову активність, покращують травлення, функції серцево-судинної та нервової системи. Отже, гідроксикоричні кислоти є цінними нутрієнтами моркви посівної коренеплодів, завдяки яким ця сировина є корисним харчовим та лікувально-профілактичним продуктом. Дослідження вмісту біологічно активних гідроксикоричних кислот у залежності від первинної обробки сировини та терміну її зберігання є актуальним. Метою роботи було визначення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот у моркви посівної коренеплодах сортів Яскрава, Нантська харківська, Оленка в залежності від терміну їх зберігання. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були моркви посівної коренеплоди сортів Яскрава, Нантська харківська, Оленка. Сировину заготовляли наприкінці жовтня 2025 року у Харківській області (Україна). Коренеплоди після заготівлі відділяли від надземної частини, промивали у холодній воді, просушували, видаляли дрібні корені та зберігали у холодильнику за температури +7-8 °C упродовж 3 місяців. Для експерименту з моркви коренеплодів свіжих через 1, 2 та 3 місяці зберігання відбирали зразки, сировину різали ножем на смужки розміром 1,0´0,5 см та висушували їх у сушильній шафі за температури 45-50 °C. Вміст гідроксикоричних кислот визначали спектрофотометричним методом за методикою національної частини монографії «Кропиви листя» ДФУ 2.0.3. Отримані результати опрацьовано методом математичної статистики. Результати та обговорення. За даними літератури відомо, що технологічна обробка моркви коренеплодів викликає стрес і стимулює накопичення гідроксикоричних кислот. Нами було досліджено мінімально технологічно оброблену сировину моркви посівної трьох сортів, які переважно культивують в Україні. У результаті досліджень встановлено, що протягом першого місяця зберігання моркви посівної коренеплодів усіх досліджуваних сортів спостерігалось збільшення вмісту гідроксикоричних кислот у декілька разів, що не суперечило даним літератури. Рекордсменом по накопиченню гідроксикоричних кислот у підземних органах моркви посівної після першого місяця зберігання виявився сорт Нантська харківська (2,66 ± 0,05 %). У коренеплодах сорту Яскрава вміст досліджуваних сполук збільшився у 3,5 рази, сорту Нантська харківська – у 3,8, сорту Оленка – у 3,6 рази. Упродовж подальшого зберігання моркви корнеплодів вміст гідроксикоричних кислот дещо зменшувався. Через 2 місяці вміст гідроксикоричних кислот у сировині моркви сорту Яскрава знизився у межах відхилення, через 3 місяця – на 0,13 ± 0,01 %. Коренеплоди сорту Нантська харківська втратили на 2 місяць зберігання 3,76 % гідроксикоричних кислот, на 3 місяць – 6,77 % по відношенню до 1 місяця. У сировині моркви посівної сорту Оленка зниження вмісту досліджуваних фенольних кислот дорівнювало 6,57 % на 2 місяць та 13,13 % на 3 місяць зберігання. Зниження вмісту гідроксикоричних кислот у моркви посівної коренеплодах на 3 місяць зберігання у порівнянні з 2 місяцем для усіх досліджуваних сортів було незначним. Висновки. У результаті визначення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот у моркви посівної коренеплодах сортів Яскрава, Нантська харківська та Оленка виявлено збільшення вмісту цих сполук у досліджуваній сировині в 3,5-3,8 рази через 1 місяць та незначне зниження їхнього вмісту через 2 та 3 місяці зберігання коренеплодів за температури +7-8 °C. Отже, моркви посівної коренеплоди досліджуваних вітчизняних сортів селекції можуть бути корисним джерелом необхідних для організму людини нутрієнтів, зокрема гідроксикоричних кислот, протягом тривалого зберігання, що безумовно дозволить покращити якість харчування широких верств населення нашої країни.
Посилання
Al-Snafi A Nutritional and therapeutic importance of Daucus carota – A review. Journal of Pharmacy. 2017; 7(2):72-88. DOI:10.9790/3013-0702017288
Ahmad T, Cawood M, Iqbal Q, Ariño A, Batool A, Rana M et al. Phytochemicals in Daucus carota and Their Health Benefits—Review Article. Foods. 2019;8(9): 424. doi: 10.3390/foods8090424
Bystrická J, Kavalcová P, Musilová J, Vollmannová A, Tóth T, Lenková M. Carrot (Daucus carota L. ssp. sativus (Hoffm.) Arcang.) as source of antioxidants. Acta agricul-turae Slovenica. 2015;105(2):303 – 311. https://doi.org/10.14720/aas.2015.105.2.13
Ceylan F, Günal-Köroğlu D, Saricaoglu B, Ozkan G, Capanoglu E, Calina D at al. Anticancer potential of hy-droxycinnamic acids: mechanisms, bioavailability, and therapeutic applications. Naunyn-Schmiedeberg's Archives of Pharmacology. 2024;398:469-495. DOI:10.1007/s00210-024-03396-x
Coman V, Vodnar D. Hydroxycinnamic acids and hu-man health: recent advances. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2019;100(2):483-499. https://doi.org/10.1002/jsfa.10010
Hellström J, Granato D, Mattila P. Accumulation of Phenolic Acids during Storage over Differently Handled Fresh Carrots. Foods. 2020; 9(10): 1515. https://doi.org/10.3390/foods9101515
Jacobo-Velázquez D, Guerrero-Analco J, Monribot-Villanueva J, Rodriguez E. Storage of shredded carrots induces accumulation of chlorogenic acid and other phenolics without generating toxic or anti-nutritional metabolites: A metabolomics study. LWT - Food Science and Technology. 2025; 230: 118267. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2025.118267
Kjellenberg L, Johansson E, Gustavsson K, Olsson M. Polyacetylenes in fresh and stored carrots (Daucus carota): relations to root morphology and sugar content. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2011;92(8):1748-1754. https://doi.org/10.1002/jsfa.5541
Lan Yang, Jianfei Nao, Xiaoyu Dong. The Therapeutic Potential of Hydroxycinnamic Acid Derivatives in Parkin-son’s Disease: Focus on In VivoResearch Advancements. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2023;71(29):10932–10951. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.3c02787
Razzaghi-Asl N, Garrido J, Khazraei H, Borges F, Firuzi O. Antioxidant Properties of Hydroxycinnamic Acids: A Review of Structure- Activity Relationships. Current Medical Chemistry. 2013;20(36):4436 – 4450. DOI: 10.2174/09298673113209990141
Sharma K, Karki S, Thakur N, Attri S. Chemical compo-sition, functional properties and processing of carrot—a Review. J Food Sci Technol. 2012;49:22–32. doi: 10.1007/s13197-011-0310-7
Sheila J, Priyadarshini S, Jane M, Arumugam P. Phytochemical profile and thin layer chromatographic studies of Daucus Carota peel extracts. International Journal of Food Science and Nutrition. 2017; 2(1): 23-26.
Sova M, Saso L Natural Sources, Pharmacokinetics, Bi-ological Activities and Health Benefits of Hydroxycinnam-ic Acids and Their Metabolites. Nutrients. 2020;12(8): 2190. https://doi.org/10.3390/nu12082190
State Pharmacopoeia of Ukraine: in 3 volumes / SE "Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center for Quality of Medicinal Products". 2nd ed. Kharkiv: SE "Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center for Quality of Medicines". 2014. 3. 732 p.
Zi-Ying Wang, Ying Yin, Dong-Ni Li un-Qing Huang. Biological Activities of p-Hydroxycinnamic Acids in Maintaining Gut Barrier Integrity and Function. Foods. 2023; 12(13): 2636. https://doi.org/10.3390/foods12132636
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Анали Мечниковського Інституту

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.