Дослідження складу жирних та амінокислот у листі груші звичайної сорту лісова красуня

Анотація

Вступ. Однією з найпоширеніших груп біологічно активних речовин, що утворюються в рослинах, є амінокислоти, які зустрічаються в складі рослинних білків. Відомо, що вони необхідні для синтезу й метаболізму специфічних тканинних протеїнів, нуклеїнових і жовчних кислот, антитіл, складних вуглеводів, ензимів, жирів, гормонів, антибіотиків, інших амінокислот, а також є необхідними для нормального функціонування органів і систем людського організму. У медицині їх широко застосовують для парентерального живлення (особливо в період реанімації), лікування захворювань органів травлення, анемії, опіків, виразки шлунка, нервово-психічних і епілептичних нападів, а також для фармакотерапевтичної корекції порушень органів гепатобіліарної системи та раку. Лікарські препарати, що містять амінокислоти, застосовують при передчасному старінні, вроджених і набутих порушеннях обміну речовин, негативному впливі іонізуючого випромінювання на організм, гострому та хронічному отруєнні різними речовинами. Вони позитивно впливають на серцево-судинну та мозкову діяльність людини, сприяють відновленню роботи печінки й нирок, поліпшенню всмоктування, пролонгації терапевтичного ефекту та потенціюванню дії основних біологічно активних сполук рослинного походження. Саме рослини є найбільшим джерелом амінокислот (майже 30 %), які перебувають у вільному або зв’язаному стані. Тому використання амінокислот у структурі профілактики та лікування багатьох захворювань набуває дедалі більшого значення в багатьох країнах, а дослідження в цьому напрямі виявляють нові функції амінокислот та їхній специфічний вплив на організм людини. Не менш важливе значення для здоров’я людини мають ессенціальні поліненасичені жирні кислоти, зокрема ω-6 і ω-3. Вони впливають на обмін речовин, роботу нервової системи, беруть участь в обміні жирів, сприяють зниженню рівня холестерину, запобігаючи розвитку атеросклерозу, знижують артеріальний тиск, покращують кровообіг, зменшують ризик розвитку анемій, перешкоджають розвитку запалення. Ба більше, ці сполуки покращують трофіку клітин і тканин в організмі, стимулюють імунну систему, є попередниками простагландинів, позитивно впливають на ріст і нормальний розвиток дитячого організму. Відомо, що w-3 поліненасичені жирні кислоти збільшують плинність клітинних мембран, сприяють підвищенню кількості рецепторів та спорідненості інсуліну до них, збільшують кількість транспортерів глюкози, що може стати перспективним напрямком у лікуванні цукрового діабету. Тому пошук перспективних рослинних джерел поліненасичених жирних кислот та амінокислот є актуальним напрямком фармацевтичної науки з метою створення ефективних вітчизняних лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі. Мета дослідження – вивчити якісний склад і кількісний вміст аміно- та жирних кислот у листі груші звичайної сорту «Лісова красуня», що широко культивується на території України. Матеріали та методи дослідження. Як об’єкт дослідження нами було обрано листя груші звичайної сорту «Лісова красуня», заготовлене в червні 2025 року на території Харківської області. Дослідження жирнокислотного складу здійснювали хромато-масс-спектрометричним методом на газовому хроматографі Agilent Technologies 7890В з мас-спектрометричним детектором 5977В. Дослідження амінокислотного складу проводили методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА Т–339М виробництва «Мікротехн» (Чехія), обладнаному реєструючим фотоелементом. Результати та їх обговорення. У листі груші звичайної сорту «Лісова красуня» виявлено 7 жирних кислот – 4 насичені та 3 ненасичені. З ідентифікованих насичених кислот значний вміст встановлено для пальмітинової кислоти – 8,76 ± 0,23 %. Переважаючими ненасиченими жирними кислотами були α-ліноленова (46,51 ± 0,42 %) та лінолева (42,38 ± 0,37 %). Найнижчий вміст серед насичених кислот мав стеаринова кислота (0,19 ± 0,05 %), а серед ненасичених — пальмітолеїнова (0,23 ± 0,06 %). Слід зазначити, що за сумарним вмістом у листі груші звичайної сорту Лісова красуня значно переважали ненасичені жирні кислоти – 89,12 %. У листі груші звичайної сорту «Лісова красуня» виявлено 16 амінокислот: 7 незамінних, 5 умовно незамінних та 4 замінних. У значній кількості у досліджуваній сировині містилися глутамінова та аспарагінова кислоти, лейцин, дещо менше - лізин, ізолейцин, фенілаланін, аргінін та валін. Цистеїн та тирозин ідентифіковано у мінорних кількостях. Слід зазначити, що за сумарним вмістом у листі груші звичайної сорту Лісова красуня незначно переважали замінні амінокислоти – 56,49 %. З поміж незамінних амінокислот, які представляють найбільший інтерес для організму людини, за вмістом переважали лейцин (4,98 ± 0,10 %), лізин (3,28 ± 0,07 %) та фенілаланін (3,13 ± 0,06%). На їх частку припадало близько 25 % від загального вмісту амінокислот. Слід зазначити, що вміст деяких незамінних амінокислот (лейцину, ізолейцину, лізину, фенілаланіну + тирозину, треоніну, валіну та гістидину) дещо перевищує рівень FАО/ВООЗ (для дорослих). Висновки. Хромато-масовим спектрометричним методом досліджено жирнокислотний склад листя груші звичайної сорту «Лісова красуня». Ідентифіковано 7 жирних кислот, з яких виявлено 4 насичені (пальмітинову, стеаринову, арахідонову та генейкозанову кислоти) та 3 ненасичені (α-ліноленову, лінолеву, пальмітолеїнову кислоти). З поміж ненасичених жирних кислот домінувала α-ліноленова кислота, а з поміж насичених – пальмітинова. Методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії досліджено амінокислотний склад листя груші звичайної сорту «Лісова красуня». Ідентифіковано 16 амінокислот, з-поміж яких домінували глутамінова, аспарагінова кислоти та лейцин. Проведені дослідження підтверджують перспективність подальшого фітохімічного дослідження листя груші звичайної сорту «Лісова красуня» та можливість використання сировини рослини як джерела аміно- та жирних кислот.