The role of the Herpesviridae family in the development of Long COVID

Андрій Волянський; Олена Грішина; Ольга Романенко; Олена Менкус

doi:10.5281/zenodo.20009396

Автор(и)

Андрій Волянський Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6868-6702
Олена Грішина Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9254-159X
Ольга Романенко КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» Харківської міської ради, Україна https://orcid.org/0009-0009-8439-0643
Олена Менкус Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4844-4703

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20009396

Ключові слова:

long COVID, родина HERPESVIRIDAE, вірусне навантаження

Анотація

Метою цього дослідження було вивчення активності вірусів родини Herpesviridae у лейкоцитах пацієнтів з long COVID. Матеріали та методи. У дослідження відповідно до дизайну «випадок-контроль» було включено 52 пацієнтів з long COVID (група 1), яким були підібрані «пари» серед тих, хто переніс COVID-19 і повністю одужав у термін до 3-х місяців від початку захворювання (група 2). Діагноз long COVID встановлювався на підставі критеріїв ВООЗ. Визначення антигенів родини Herpesviridae проводили імунофлуоресцентним методом із використанням специфічних моноклональних мишачих антитіл фірми MyBiosource (США). Результати. Групи були сумісними за статтю (32 жінки та 20 чоловіків у кожній групі) та віком (52,6 ± 21,3 роки vs 50,2 ± 20,6 роки, p = 0,56). Herpes simplex virus 1, 2: пацієнтів із середнім або високим вірусним навантаженням у групі 1 було 42 (80,8 %) vs 6 (30,8 %) у групі 2, р < 0,0001. Оцінка Varicella zoster virus мала схожі тенденції: пацієнтів із середнім та високим вірусним навантаженням у групі 1 було 15 (28,8 %) vs 4 (7,7 %) у групі 2, р = 0,006. Epstein-Barr virus: пацієнтів із середнім та високим вірусним навантаженням у групі 1 було 15 (28,8 %) vs 2 (3,8 %) у групі 2, р = 0,0006. Cytomegalovirus: пацієнтів із середнім та високим вірусним навантаженням було 25 (48,1 %) у групі 1 vs 3 (5,8 %) у групі 2, р < 0,0001. У групі 1 налічувалося 25 (48,1 %) пацієнтів з середнім та високим вірусним навантаженням Human herpesvirus 6 vs 11 (11,5 %) у групі 2, р < 0,0001. Висновки. Наше дослідження надає цінну інформацію для подальшого розуміння складного взаємозв'язку між інфекцією COVID-19 та інфекцією Herpesviridae та забезпечує наукову основу для розробки політики та заходів суспільної охорони здоров'я. У сукупності передбачається, що латентні вірусні інфекції слід розглядати як причинний фактор тривалої COVID-19 та постковідного стану. Для цих станів можна розглянути програми скринінгу та профілактики.

Посилання

Abdoli A., Taghipour A., l Jahromi M. et al. Latent viral infections as neglected risk factors for long COVID. The LANCET Global Health. 2024. Vol. 12, Issue 2. e197.

URL: https://www.thelancet.com/journals/langlo/article/PIIS2214-109X(2400010-X/fulltext

Peluso M., Deveau T., Munter S. et al. Chronic viral coinfections differentially affect the likelihood of developing long COVID. J Clin Invest. 2023 Vol. 133 (3):e163669.

DOI: 10.1172/JCI163669.

Altmann D., Whettlock E., Liu S. et al. The immunology of long COVID. Nat Rev Immunol. 2023. Vol. 23. P. 618–34. DOI:10.1038/s41577-023-00904-7.

Peluso M., Deveau T., Sadie E et al. Chronic viral coinfections differentially affect the likelihood of developing long COVID. J Clin Invest. 2023. Vol.1. Issue 133(3):e 163669. Doi: 10.1172/JCI16366

EARS. 2022. The social impact of the COVID-19 pandemic on Europe. URL: https://www.who.int/europe/news-room/fact-sheets/item/post-covid-19-condition

Smilianska M., Kashpur. N., Peremot S. et al. Development of a method for determining the probability of a decrease in post-vaccination immunity in individuals with herpesvirus load. Annals of Mechnikov Institute. 2020. N 2. P. 90 – 95.

DOI: 10.5281/zenodo.3885230

Gáspár Z., Szabó B., Ceglédi A. et al. Human herpesvirus reactivation and its potential role in the pathogenesis of post-acute sequelae of SARS-CoV-2 infection. GeroScience. 2024. Vol. 29, Issue 47(1). P. 167 - 187. DOI: 10.1007/s11357-024-01323-9

Grahame-Clarke C., Chan N., Andrew D. et al. Human cytomegalovirus seropositivity is associated with impaired vascular function. Circulation. 2003. Vol. 108. Issue 6.

P. 678 - 83. Doi: 10.1161/01.CIR.0000084505.54603.C7

Weis M., Kledal T., Lin K. et al. Cytomegalovirus infection impairs the nitric oxide synthase pathway: role of asymmetric dimethylarginine in transplant arteriosclerosis. Circulation. 2004. Vol. 109 P. 500 - 505. DOI:10.1161/01.CIR.0000109692.16004.AF

Khoretonenko M., Leskov I., Jennings S. et al. Cytomegalovirus infection leads to microvascular dysfunction and exacerbates hypercholesterolemia-induced responses. Am J Pathol. 2010. Vol. 177. P. 2134 - 2144. DOI:10.2353/ajpath.2010.100307.

Gombos R., Wolan V., McDonald K. et al. Impaired vascular function in mice with an active cytomegalovirus infection. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2009. Vol.296.

P. 937-945. DOI:10.1152/ajpheart.01027.2008.

Gombos R., Brown J., Teefy J. et al. Vascular dysfunction in young, mid-aged and aged mice with latent cytomegalovirus infections. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2013. Vol. 304. P. 183-194. DOI: 10.1152/ajpheart.00461.2012.

Cheng J., Ke Q., Jin Z. et al. Cytomegalovirus infection causes an increase of arterial blood pressure. PLoS Pathog. 2009. Vol. 5:e1000427.

DOI: 10.1371/journal.ppat.1000427.

Lebedeva A., Shpektor A., Vasilieva E. et al. Cytomegalovirus infection in cardiovascular diseases. Biochemistry (Mosc). 2018. Vol. 83. P. 1437 - 1447. DOI:10.1134/S0006297918120027

Firth C., Harrison R., Ritchie S. et al. Cytomegalovirus infection is associated with an increase in systolic blood pressure in older individuals. QJM. 2016. Vol. 109. P.595 - 600. DOI:10.1093/qjmed/hcw026.

Abdoli A., Taghipour A., Jahromi M. et al. Latent viral infections as neglected risk factors for long COVID. 2024. Vol. 12, Issue 2. e197. DOI: 10.3390/v15020400

Peluso M., Deveau T., Munter S. et al. Chronic viral coinfections differentially affect the likelihood of developing long COVID. 2023. Vol.133. Issue. 3:e163669.

DOI: 10.1172/JCI163669.

Gupta S., Dutta A., Chakraborty U. et al. Post-COVID-19 HSV encephalitis: a review. QJM. 2022. Vol. 115. P. 222227. DOI: 10.1093/qjmed/hcac060

Chen Y., Ho C., Liu T. et al. Long-term risk of herpes zoster following COVID-19: a retrospective cohort study of 2 442 686 patients. J Med Virol. 2023. Vol. 95:e28745. DOI: 10.3390/v15020400

Vojdani A., Elroy Vojdani E., Saidara E. et al. Persistent SARS-CoV-2 Infection, EBV, HHV-6 and Other Factors May Contribute to Inflammation and Autoimmunity in Long COVID. Viruses. 2023. Vol.15. Issue. 2. P. 400. DOI: 10.3390/v15020400.

Gold J., Okyay R., Licht W. et al. Investigation of long COVID prevalence and its relationship to Epstein-Barr virus reactivation. Pathogens. 2021. Vol.10. P. 763. DOI: 10.3390/pathogens10060763

Zubchenko S., Kril I., Nadizhko O. et al. Herpesvirus infections and post-COVID-19 manifestations: A pilot observational study. Rheumatol. Int. 2022. Vol. 42. P. 1523 - 1530. DOI: 10.1007/s00296-022-05146-9.

Yan M., Xiao L., Gosau M. et al. The causal association between COVID-19 and herpes simplex virus: a Mendelian randomization study. Front Immunol. 2023. Vol. 14.

P. 1281292. DOI: 10.3389/fimmu.2023.1281292

Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 110 dated February 14, 2012 "On approval of forms of primary accounting documentation and instructions for their completion, used in healthcare institutions regardless of the form of ownership and subordination." URL: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120214_110.html.