Хірургічна клініка лікування туберкульозних ексудативних плевритів: доступність протитуберкульозних препаратів

Анотація

Вступ. Туберкульозний ексудативний плеврит залишається складною клінічною проблемою для хірургічної практики, особливо в умовах воєнного часу, коли порушена логістика та обмежений доступ до лікарських засобів. Особливості перебігу захворювання, труднощі діагностики та необхідність інвазивних методів верифікації зумовлюють затримки у встановленні діагнозу й початку лікування. Ефективність фармакотерапії значною мірою залежить не лише від фармакологічних властивостей протитуберкульозних препаратів, а й від стабільності їх наявності на фармацевтичному ринку. Мета. Оцінити доступність протитуберкульозних лікарських засобів на фармацевтичному ринку України із застосуванням клінічної технології контент-аналізу для забезпечення безперервної фармакотерапії пацієнтів із туберкульозним ексудативним плевритом у хірургічних клініках. Матеріали та методи. Дослідження проведено у 2022–2026 роках. Об’єктом дослідження були протитуберкульозні лікарські засоби, що перебувають в обігу в Україні. Використано клінічну технологію контент-аналізу, засновану на принципах доказової медицини, доказової фармації та клініко-фармакологічного аналізу. Проаналізовано нормативні документи, клінічні настанови, інструкції для медичного застосування, дані Державного реєстру лікарських засобів України. Застосовано методи групування за виробниками, статистичної обробки даних (формула Стерджеса), а також регуляторні, документальні, маркетингові та графічні методи дослідження. Результати. Встановлено наявність 41 найменування протитуберкульозних лікарських засобів на фармацевтичному ринку України. Виділено 4 групи виробників за широтою асортименту та стабільністю постачання. Виявлено, що більшість препаратів має підтверджену якість виробництва (GMP) та біоеквівалентність, однак існують окремі прогалини у наявності фіксованих комбінацій та педіатричних форм. Доведено, що безперервність фармакотерапії залежить від наявності альтернативних виробників, різноманітності лікарських форм і стабільності постачання. Обговорення. Контент-аналіз як інноваційний інструмент дозволяє систематизувати інформацію про лікарські засоби та пов’язати її з клінічними потребами. Отримані результати підкреслюють важливість організаційного забезпечення лікування, зокрема формування формулярів, планування закупівель і забезпечення безперервності терапії. Особливу увагу слід приділяти ризику фармакокінетичних особливостей плевральної локалізації, які може впливати на ефективність лікування. Висновки. Клінічна технологія контент-аналізу є ефективним інструментом для оцінки доступності протитуберкульозних лікарських засобів та оптимізації фармакотерапії туберкульозного ексудативного плевриту. Визначено необхідність забезпечення щонайменше двох альтернативних виробників для кожної діючої речовини та наявності фіксованих комбінацій для підвищення прихильності до лікування і запобігання перериванню терапії. Результати дослідження можуть бути використані під час формування локальних протоколів, формулярів і планування закупівель у закладах охорони здоров’я.