Здійснення нелінійної дефазифікації лінгвістичних індикаторів переваг в методі аналізу ієрархій Сааті

Автор(и)

  • Олексій Миколайович Рева Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», Україна https://orcid.org/0000-0003-2795-4587
  • Володимир Вікторович Камишин Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», Україна https://orcid.org/0000-0002-8832-9470
  • Сергій Павлович Борсук Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», Україна https://orcid.org/0000-0002-7034-7857
  • Павло Петрович Маменко Херсонська державна морська академія, Україна https://orcid.org/0000-0001-7358-9299
  • Костянтин Володимирович Кириченко Херсонська державна морська академія, Україна https://orcid.org/0000-0002-0974-6904
  • Лариса Анатоліївна Сагановська Льотна академія Національного авіаційного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-2560-4383

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.332092

Ключові слова:

метод аналізу ієрархій, рівні переваг, лінгвістичні індикатори, нормовані вагові коефіцієнти

Анотація

Об’єктом дослідження є метод аналізу ієрархій, як більш застосовуваний для вирішення мультикритеріальних задач прийняття рішень (ПР). Предметом – шкала рівнів переваг Сааті та методи встановлення нормованих вагових коефіцієнтів (НВК). Проблема полягає у підвищенні точності мультикритеріальних рішень, де лінійна дефазифікація лінгвістичних індикаторів переваг (ІП), застосовувана для формування матриць попарних порівнянь (МПП), не відповідає особливостям людського мислення. Суть результатів – для базових ІП (IР9, IР7, IР5, IР3, IР1) НВК встановлені математичним методом розстановки пріоритетів (МРП), адаптованим для потреб досліджень, для проміжних (IР8, IР6, IР4, IР2) – мультиплікативною агрегацією НВК сусідніх ІП. Особливість – встановлено прийнятним застосування результатів ІІ ітерації МРП з ХІІ, що є нелінійними, формують ступеневу шкалу, забезпечують належну точність вимірів пріоритетів. Кількісний показник чутливості до виміру лінгвістичних переваг зріс 4,5 рази порівняно з лінійною шкалою. Однак середній показник кількісної оцінки встановлення помилкового ІП в нелінійній шкалі виявився у 1,84 рази більшим, ніж у лінійній. що висуває додаткові вимоги до компетентності експертів, а також необхідності контролю їх уважності під час формування МПП.

Відносний кількісний показник, що відповідає збільшенню НВК термів шкали Сааті, утвореним за допомогою модифікатора «дуже» шляхом здійснення нечіткої операції «концентрація», зріс майже удвічі, «подвійної концентрацї» – на третину. Це більшою мірою відповідає кількісно-якісній логіці співвідношення зазначених термів. Практичне використання отриманих результатів сприятиме запобіганню негативному явищу реверсу рангів у мультикритеріальних задачах ПР

Біографії авторів

Олексій Миколайович Рева, Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»

Доктор технічних наук, професор, головний науковий співробітник

Володимир Вікторович Камишин, Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»

Доктоp педагогічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАПН України

Директор

Сергій Павлович Борсук, Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»

Доктор технічних наук, доцент, головний науковий співробітник

Павло Петрович Маменко, Херсонська державна морська академія

PhD, доцент

Кафедра управління судном

Костянтин Володимирович Кириченко, Херсонська державна морська академія

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра безпеки життєдіяльності та професійно-прикладної фізичної підготовки

Лариса Анатоліївна Сагановська, Льотна академія Національного авіаційного університету

Старший викладач

Кафедра фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій в авіаційних системах

Посилання

  1. Rotshtein, O. P., Shtovba, S. D., Kozachko, O. M. (2007). Modeliuvannia ta optymizatsiya nadiynosti bahatovymirnykh alhorytmichnykh protsesiv. Vinnytsia: UNIVERSUM–Vinnytsia, 211.
  2. Kovalchuk, V. M. (2010) Osoblyvosti rozvʼyazannia bahatokryterialnykh zadach pryiniattia rishen u nechitkomu seredovyshchi. Finansova systema Ukrainy. Naukovi zapysky. Seriya “Ekonomika”, 14, 447–456. Available at: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/6803/
  3. Reva, O. M., Kamyshyn, V. V., Borsuk, S. P., Yarotskyi, S. V., Sahanovska, L. A. (2023). Metodolohiya systemno-informatsiynoi kvalimetriyi investytsiynoi pryvablyvosti obiektiv ekspertyzy. Kyiv: UkrINTEI, 150.
  4. Taherdoost, H., Madanchian, M. (2023). Multi-Criteria Decision Making (MCDM) Methods and Concepts. Encyclopedia, 3 (1), 77–87. https://doi.org/10.3390/encyclopedia3010006
  5. Metody vyrishennia zadach bahatokryterialnoi optymizatsiyi (2024). Odesa: Odes. nats. un-t im. I.I. Mech-nykova, 50. Available at: https://dspace.onu.edu.ua/items/0a0bbbbe-81da-45e2-9703-fed7261b3a11
  6. Saaty, T. L. (2009). Mathematical Principles of Decision Making (Principia Mathematica Decernendi). Pittsburgh: RWS.
  7. Millar, L. A., McCallum, J., Burston, L. M. (2010). Use of the conjoint value hierarchy approach to measure the value of the national continence management strategy. The Australian and New Zealand Continence Journal, 16 (3), 81–86.
  8. Khan, A. U., Ali, Y. (2020). Analytical hierarchy process (AHP) and analytic network process methods and their applications: a twenty year review from 2000-2019. International Journal of the Analytic Hierarchy Process, 12 (3). https://doi.org/10.13033/ijahp.v12i3.822
  9. Ivanova, N., Ganzha, O., Podkovyrov, I. (2020). The use of the Analytic Hierarchy Process in Determination of the Design Solution for Vertical Gardening. Journal of Physics: Conference Series, 1614 (1), 012035. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1614/1/012035
  10. Krenicky, T., Hrebenyk, L., Chernobrovchenko, V. (2022). Application of Concepts of the Analytic Hierarchy Process in Decision-Making. Management Systems in Production Engineering, 30 (4), 304–310. https://doi.org/10.2478/mspe-2022-0039
  11. Oleniacz, G., Skrzypczak, I., Leń, P. (2019). Decision-making models using the Analytical Hierarchy Process in the urgency of land consolidation works. Journal of Water and Land Development, 43 (1), 144–150. https://doi.org/10.2478/jwld-2019-0072
  12. Vartanyan, V. M., Shteinbrekher, D. A. (2019). Application of the hierarchy analysis technique for the design of high-technological projects knowledge management strategy. Radioelectronic and Computer Systems, 2 (90), 118–126. https://doi.org/10.32620/reks.2019.2.11
  13. Nisfoian, S., Sysolina, N., Savelenko, H. (2020). Improving the Efficiency of Investment Project Selection Mechanisms at the Enterprise. Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences, 5 (38), 228–237. https://doi.org/10.32515/2663-1636.2020.5(38).228-237
  14. Alshaibi, A., Kahraman, G. D., Qasim, A. (2016). Analytic Hierarchy Process (AHP) as criteria in business decision making and their implementation in practice. International Journal of Management and Business Studies, 6 (2), 209–220. Available at: https://www.internationalscholarsjournals.com/abstract/analytic-hierarchy-process-ahp-as-criteria-in-business-decision-making-and-their-implementation-in-practice-61841.html
  15. Taherdoost, H. (2017). Decision Making Using the Analytic Hierarchy Process (AHP); A Step by Step Approach. International Journal of Economics and Management System, 2, 244–246. Available at: https://hal.science/hal-02557320
  16. Tavana, M., Soltanifar, M., Santos-Arteaga, F. J. (2021). Analytical hierarchy process: revolution and evolution. Annals of Operations Research, 326 (2), 879–907. https://doi.org/10.1007/s10479-021-04432-2
  17. Koo, M., Yang, S.-W. (2025). Likert-Type Scale. Encyclopedia, 5 (1), 18. https://doi.org/10.3390/encyclopedia5010018
  18. Mahmoudi, A., Deng, X., Javed, S. A., Zhang, N. (2020). Sustainable Supplier Selection in Megaprojects: Grey Ordinal Priority Approach. Business Strategy and the Environment, 30 (1), 318–339. https://doi.org/10.1002/bse.2623
  19. Reva, O., Kamyshyn, V., Borsuk, S., Nevynitsyn, A. (2022). α-Method of Air Traffic Controllers’ Preference System Specification Over Typical Mistakes Severities. ICT with Intelligent Applications, 679–685. https://doi.org/10.1007/978-981-16-4177-0_68
Здійснення нелінійної дефазифікації лінгвістичних індикаторів переваг в методі аналізу ієрархій Сааті

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-25

Як цитувати

Рева, О. М., Камишин, В. В., Борсук, С. П., Маменко, П. П., Кириченко, К. В., & Сагановська, Л. А. (2025). Здійснення нелінійної дефазифікації лінгвістичних індикаторів переваг в методі аналізу ієрархій Сааті. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(4 (135), 25–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.332092

Номер

Том 3 № 4 (135) (2025): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Оleksii Reva, Volodymyr Kamyshyn, Sergii Borsuk, Pavlo Mamenko, Kostiantyn Кyrychenko, Larysa Sahanovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.