Збереженість часнику озимого залежно від елементів післязбиральної доробки

Автор(и)

  • Ludmila Pusik Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-5465-2771
  • Vlаdimir Pusik Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5028-9461
  • Olga Postnova Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6617-8643
  • Iryna Safronska Луганський національний аграрний університет вул. Слобожанська, 68, м. Старобільськ, Україна, 92703, Україна https://orcid.org/0000-0003-1442-6312
  • Vitalii Chervonyi Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0002-9085-2260
  • Valentyna Mohutova Луганський національний аграрний університет вул. Слобожанська, 68, м. Старобільськ, Україна, 92703, Україна https://orcid.org/0000-0001-5982-2875
  • Aleksandr Kaluzhnij Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5587-6606

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200842

Ключові слова:

часник, післязбиральна доробка, досушування цибулин, біопрепарати, втрата маси, тривалість зберігання

Анотація

Проведені дослідження ставили за мету наукове обґрунтування впливу елементів післязбирального доробки на збереженість часнику озимого.

Тривале зберігання часнику від урожаю до урожаю є необхідною умовою безперервного забезпечення населення часником. Виникає необхідність проведення післязбиральної доробки часнику озимого, спрямованої на зменшення втрат та подовження тривалості зберігання. Важливим ланцюгом в цьому є післязбиральний період (досушування). Підсушений часник має підвищену стійкість проти ураження мікроорганізмами та менше втрачає масу під час зберігання. Застосування біопрепаратів під час післязбиральної доробки дозволяє зменшити втрати часнику озимого від мікробіологічних хвороб при зберіганні.

Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що природні втрати за весь період досушування часнику обрізного становили 15,9 % у сорту Дюшеста 21,8 у сорту Мереф'янський білий. Така сама закономірність спостерігалась при досушуванні часнику з стеблом, втрати маси були 38,7 та 49,0 % відповідно. У структурі втрат часнику більшу частину становили втрати маси непросушених цибулин від 11,09 до 14,4 % залежно від сорту. Втрати від ураження хворобами коливаються від 5,28 до 12, 15 % і мають сильний кореляційний зв’язок r=0,98.

Вихід товарної продукції після шести місяців зберігання залежить від вологості шийки цибулин. У просушеного до вологості шийки 25±1 % вихід товарної продукції становив 76,33 % у Мереф'янський білий та 78,59 % Мереф'янський рожевий (Дюшес). Часник просушенийдо вологості шийки 14±1 % збільшував вихід товарної продукції до 82,98–80,1 5 %, не просушений зменшував до 72,25–63,45 % відповідно.

Обробка цибулин часнику сорту Мереф'янський рожевий (Дюшес) перед зберіганням Гліокладіном 2 % підвищила вихід товарної продукції на 10,1%, сорту Мереф'янський на 10,2  %.  Обробка Фітоспорином 2 % збільшила вихід товарної продукції  на 10 і 9,5%  

Біографії авторів

Ludmila Pusik, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра оптимізації технологічних систем ім. Т. П. Євсюкова

Vlаdimir Pusik, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра агротехнологій і екології

Olga Postnova, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій переробних і харчових виробництв

Iryna Safronska, Луганський національний аграрний університет вул. Слобожанська, 68, м. Старобільськ, Україна, 92703

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту, статистики та економічного аналізу

Vitalii Chervonyi, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра устаткування харчової і готельної індустрії ім. М. І. Беляєва

Valentyna Mohutova, Луганський національний аграрний університет вул. Слобожанська, 68, м. Старобільськ, Україна, 92703

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра технологій харчових виробництв

Aleksandr Kaluzhnij, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Доцент

Кафедра оптимізації технологічних систем ім. Т. П. Євсюкова

Посилання

  1. Chomu chasnyk v Ukraini takyi dorohyi. Available at: https://newssky.com.ua/chomu-chasnik-v-ukrayini-takiy-dorogiy/
  2. Kapustina, L. I., Nedialkova, I. A. (2006). Osnovni hospodarsko-tsinni oznaky novykh sortiv chasnyku ozymoho v umovakh Lisostepu Ukrainy. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo, 52, 392–397.
  3. Allium sativum L. Available at: http://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:528796-1
  4. Jancic, R. (2002). Botanika farmaceutika. Beograd: Sluzbeni list SRJ, 247.
  5. Vanjkevic, S. K. (2002). Lecenje belim lukom. Beograd, 10–17.
  6. Mogilnayа, О. М., Rud, V. P., Khareba, О. V., Horova, Т. K., Kuts, О. V., Terokhina, L. А., Sydora, V. V. (2018). Priority of scientific directions of software manufacturing of small views of vegetable plants in Ukraine. Vegetable and Melon Growing, 64, 75–88. doi: https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-75-88
  7. Korniienko, S. I. et. al. (2012). Kompleksna systema zakhodiv zakhystu tsybuli i chasnyku vid shkidnykiv, khvorob i burianiv. Kharkiv, 32.
  8. Sharma, A., Chen, C. R., Vu Lan, N. (2009). Solar-energy drying systems: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 13 (6-7), 1185–1210. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2008.08.015
  9. Prakash, S., Jha, S. K., Datta, N. (2004). Performance evaluation of blanched carrots dried by three different driers. Journal of Food Engineering, 62 (3), 305–313. doi: https://doi.org/10.1016/s0260-8774(03)00244-9
  10. Singh, A. (2014). Effect of Drying Characteristics of Garlic-A Review. Journal of Food Processing & Technology, 05 (04). doi: https://doi.org/10.4172/2157-7110.1000318
  11. Onions - Post-Harvest Handling and Storage Shika Agblor and Doug Waterer, Department of Plant Sciences, University of Saskatchewan (June, 2001). Available at: http://www5.agr.gc.ca/resources/prod/doc/pfra-arap/csidc-crdi/pdf/onions-oignons_eng.pdf
  12. DSTU 5048:2008. Chasnyk. Tekhnolohiia vyroshchuvannia. Zahalni vymohy (2010). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 11.
  13. Garlic Harvest, Curing, and Storage. Available at: https://ag.umass.edu/vegetable/fact-sheets/garlic-harvest-curing-storage
  14. Chasnyk: porady dlia pravylnoi sushky i zberihannia. Available at: https://ye.ua/syspilstvo/38904_Chasnik__poradi_dlya_pravilnoyi_sushki_i_zberigannya.html
  15. Pro sad i ogorod podrobno. Available at: https://nealray.ru/uk/cultivation-of-garlic-planting-garlic-for-winter-and-cleaning-time-timing-when-to-harvest-garlic-winter-and-when-summer.h
  16. Garlic Post-Harvest Trial Results. Available at: https://newenglandvfc.org/sites/newenglandvfc.org/files/content/proceedings2013/Stewart%20Garlic%20Postharvest%20trial%20.pdf
  17. Vinale, F., Sivasithamparam, K., Ghisalberti, E. L., Marra, R., Woo, S. L., Lorito, M. (2008). Trichoderma–plant–pathogen interactions. Soil Biology and Biochemistry, 40 (1), 1–10. doi: https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2007.07.002
  18. Lukatkin, A. A., Ibragimova, S. A., Revin, V. V. (2009). Issledovanie antifungal'nyh svoystv pseudomonas aureofaciens 2006. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta, 6, 211–213.
  19. Grondona, I., Hermosa, R., Tejada, M., Gomis, M. D., Mateos, P. F., Bridge, P. D. et. al. (1997). Physiological and biochemical characterization of Trichoderma harzianum, a biological control agent against soilborne fungal plant pathogens. Applied and Environmental Microbiology, 63 (8), 3189–3198. doi: https://doi.org/10.1128/aem.63.8.3189-3198.1997
  20. Kravchenko, N. O., Kopylov, P., Holovach, O. V., Dmytruk, O. M. (2014). Otsinka patohennosti hruntovoho hryba Trichodermaviride 505. Silskohospodarska mikrobiolohiya, 20, 23–28.
  21. Koltunov, V. V., Boroday, V. V., Danilova, T. V. (2012). Effektivnost' biopreparatov Planriz, Gaupsin, Diazofit v zashchite ot fitopatogenov pri vyrashchivanii i hranenii ovoshchey. Kartofelevodstvo: sb. nauch. tr. Vol. 20. Minsk, 102–111.
  22. Strel'nikova, M. S., Filippov, I. G., Pervushin, E. V. (2009). Novaya preparativnaya forma bakterial'nogo preparata na osnove Pseudomonas aureafaciens. GAVRISH, 2, 4–7.
  23. Lenc, L., Kwaśna, H., Jeske, M., Jończyk, K., Sadowski, C. (2016). Fungal pathogens and antagonists in root-soil zone in organic and integrated systems of potato production. Journal of Plant Protection Research, 56 (2), 167–177. doi: https://doi.org/10.1515/jppr-2016-0029
  24. Pusik, L., Pusik, V., Postnova, O., Safronska, I., Chervonyi, V., Mohutova, V., Kaluzhnij, A. (2020). Research ofwintergarlic storage depending on the elements of the post-harvest refinement. Technology audit and production reserves, 1 (3 (51)), 18–24. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.197959
  25. Mongpraneet, S., Abe, T., Tsurusaki, T. (2002). Accelerated drying of welsh onion by far infrared radiation under vacuum conditions. Journal of Food Engineering, 55 (2), 147–156. doi: https://doi.org/10.1016/s0260-8774(02)00058-4
  26. Gilman, S. Garlic Begets Garlic. Plant cloves this fall and harvest a tenfold yield of bulbs next summer. Available at: https://www.finegardening.com/article/garlic-begets-garlic
  27. Shailbala, S., Kumar, A. (2017). Eco-friendly management of late blight of potato– A review. Journal of Applied and Natural Science, 9 (2), 821–835. doi: https://doi.org/10.31018/jans.v9i2.1282
  28. Borodai, V. V., Tkalenko, H. M., Hnat, V. V., Koltunov, V. A. (2012). Vplyv riznykh vydiv shtamiv hryba rodu Trichoderma proty rozvytku khvorob stolovykh koreneplodiv pry zberihanni. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo, 58, 370–374.
  29. Alsoufi, M. A. (2017). Extending Shelf Life of Fruits by Using Some Microorganisms Biological Products. International Journal of Molecular Biology, 2 (5). doi: https://doi.org/10.15406/ijmboa.2017.02.00032

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-30

Як цитувати

Pusik, L., Pusik, V., Postnova, O., Safronska, I., Chervonyi, V., Mohutova, V., & Kaluzhnij, A. (2020). Збереженість часнику озимого залежно від елементів післязбиральної доробки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(11 (104), 24–32. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200842

Номер

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв