Автоматизированный синтез агентов при создании мультиагентных систем

Автор(и)

  • Александр Валерьевич Прохоров Національний аерокосмічний університет ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ», Україна
  • Екатерина Николаевна Владимирская Національний аерокосмічний університет ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.20306

Ключові слова:

мультиагентна система, інтелектуальній агент, база знань, онтологія, OWL, SPARQL

Анотація

Розроблено метод синтезу агентів розподіленої інтелектуальної системи з використанням онтологічних моделей знань. Запропонована модель взаємодії агентів в мультиагентной системі та з зовнішніми ресурсами з використанням стандартів і технологій Semantic Web. Розроблена і формально описана в термінах дескриптивних логік модель знань агентів. 

Біографії авторів

Александр Валерьевич Прохоров, Національний аерокосмічний університет ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ»

Кандидат технічних наук, доцент
Кафедра інформаційних управляючих систем

Екатерина Николаевна Владимирская, Національний аерокосмічний університет ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ»

Аспірант
Кафедра інформаційних управляючих систем

Посилання

  1. Швецов А.Н., Яковлев С.А. Распределенные интеллектуальные информационные системы. – СПб.: Изд-во СПбГЭТУ «ЛЭТИ», 2003. – 318 с.
  2. Гаврилова Т. А., Хорошевский В. Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. – СПб.: Питер, 2003.
  3. FIPA Interaction Protocol Specifications, see: http://www.fipa.org/repository/ips.php3
  4. Филатов В. А. Мультиагентные технологии интеграции гетерогенных информационных систем и распределенных баз данных : Дис... д-ра техн. наук: 05.13.06 / Харьковский национальный ун-т радиоэлектроники. — Х., 2004. — 341л. : рис. — Библиогр.: л. 313-336.
  5. Federico Bergenti, Agostino Poggi. Exploiting UML in the Design of Multi-Agent Systems. In Proceedings of Engineering Societies in the Agents’ World, 2000
  6. Майкл К. Смит, Крис Велти, Дебора Л. МакГиннес. OWL, язык веб-онтологий. Руководство. - http://www3.org/TR/2004/REC-owl-guide-20040210/
  7. Michal Laclavik, Marian Babik, Zoltan Balogh, Ladislav Hluchy AgentOWL: Semantic Knowledge Model and Agent Architecturt In Computing and Informatics. Vol. 25, no. 5 (2006), p. 419-437. ISSN 1335-9150, Chapters 1, 4, 5.
  8. The Gaia Methodology for Agent-Oriented Analysis and Design (2000) by Michael Wooldridge, Nicholas R. Jennings, David Kinny Journal of Autonomous Agents and Multi-Agent Systems http://www.ecs.soton.ac.uk/~nrj/download-files/jaamas2000.pdf
  9. Scott A. DeLoach. The MaSE Methodology. In Methodologies and Software Engineering for Agent Systems. The Agent-Oriented Software Engineering Handbook Series : Multiagent Systems, Artificial Societies, and Simulated Organizations, Vol. 11. Bergenti, Federico; Gleizes, Marie-Pierre; Zambonelli, Franco (Eds.) Kluwer Academic Publishing (available via Springer), August 2004.
  10. J. Odell, H. Van Dyke Parunak and B. Bauer, “Representing Agent Interaction Protocols in UML”, in Proceedings of Agents 2000, 2000.
  11. Hajnal Á, Pedone G, Varga LZ. Ontology-Driven Agent Code Generation for Home Care in Protégé. 10th International Protégé Conference, pp. 91-93; 2007.
  12. Nyulas CI, O’Connor MJ, Tu SW, Buckeridge DL, Okhmatovskaia A, Musen MA. An Ontology-Driven Framework for Deploying JADE Agent Systems. IEEE/WIC/ACM International Joint Conference on Web Intelligence and Intelligent Agent Technology (WI-IAT’08), 2008.
  13. Fabio Bellifemine, Giovanni Caire, Tiziana Trucco (TILAB, formerly CSELT), Giovanni Rimassa (University of Parma) . JADE PROGRAMMER’S GUIDE, 2006.
  14. Berners-Lee T., James Hendler, Ora Lassila. “The Semantic Web”. Scientific American Magazine, May 2001.
  15. SWRL: A Semantic Web Rule Language Combining OWL and RuleML, W3C Member Submission 21 May 2004. – http://www.w3.org/Submission/SWRL/
  16. FIPA Ontology Service Specification http://www.fipa.org/specs/fipa00086/XC00086C.html
  17. Herman Ivan, Swick Ralph, Brickley Dan. Resource Description Framework (RDF) - http://www.w3.org/RDF/
  18. Jena, HP Labs Semantic Web Toolkit. http://jena.sourceforge.net/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-06-20

Як цитувати

Прохоров, А. В., & Владимирская, Е. Н. (2009). Автоматизированный синтез агентов при создании мультиагентных систем. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(4(39), 25–31. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.20306

Номер

Том 3 № 4(39) (2009): Системи управління

Розділ

Системи управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Александр Валерьевич Прохоров, Екатерина Николаевна Владимирская

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.