Розробка стратегії модернізації пасажирських суден шляхом оптимального розподілу коштів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219293Ключові слова:
модернізація, пасажирське судно, розподіл грошових коштів, динамічне програмування, життєвий циклАнотація
Життєвий цикл пасажирського судна складається з таких етапів як проектування, будівництво, експлуатація, модернізація та утилізація. Модернізація включає в себе певне розмаїття робіт з оновлення судна і таким чином, сприяє продовженню ЖЦ судна. Визначити види, обсяг і вартість робіт для кожного розглянутого судна можна після проведення аналізу його технічного стану. Доцільно при складанні списку необхідних робіт з модернізації чергувати роботи прямого і непрямого впливу на майбутній прибуток від експлуатації судна. Ті судна, які в результаті попередніх розрахунків не будуть приносити прибуток після модернізації, не варто включати в план модернізації.
Модернізація не здатна замінити суднобудування як основний спосіб оновлення флоту. Однак, в умовах обмежених фінансових ресурсів, її потрібно використовувати з метою згладжування потреби в нових судах.
Оптимальний розподіл коштів між групами робіт з модернізації суден було визначено за допомогою завдання динамічного програмування. Цільова функція максимізує приріст прибутку від проведення груп робіт по модернізації. Керована система в даному випадку пасажирське судно. Стан системи перед кожним кроком характеризується кількістю ще нерозподілених коштів. В результаті рішення задачі, судновласник отримує відповідь, яка кількість коштів, з наявних у нього, в які групи робіт з модернізації пасажирського судна потрібно вкласти для отримання найбільшого прибутку.
Таким чином, стратегія модернізації пасажирських суден шляхом оптимального розподілу грошових коштів, базується на: визначенні видів і обсягу робіт, їх вартості, корисності, можливості отримати прибуток від експлуатації модернізованого судна. А також, на вирішенні оптимізаційної задачі розподілу грошових коштів в модернізацію за умови їх обмеженостіПосилання
- Kirillov, Yu. I. (2012). Antikrizisnye sposoby prodleniya zhiznennogo tsikla sudna v kommercheskom sudohodstve. Sbornik nauchnyh trudov SWorld, 1 (1), 35–38. Available at: https://sworld.education/konfer26/149.pdf
- Tzannatos, E. S. (2005). Technical reliability of the Greek coastal passenger fleet. Marine Policy, 29 (1), 85–92. doi: https://doi.org/10.1016/j.marpol.2004.04.001
- Kovtun, N. (2018). Techno-economic life cycle analysis for prospective commercial fleet. Transactions of the Krylov State Research Centre, 3 (385), 77–84. doi: https://doi.org/10.24937/2542-2324-2018-3-385-77-84
- Tezdogan, T., Incecik, A., Turan, O. (2014). Operability assessment of high speed passenger ships based on human comfort criteria. Ocean Engineering, 89, 32–52. doi: https://doi.org/10.1016/j.oceaneng.2014.07.009
- Rychkova, V. F., Moskalenko, M. A. (2010). Metodologiya innovatsionnogo podhoda k protsessu modernizatsii transportnyh sudov. Sovremennye tendentsii v ekonomike i upravlenii: novyy vzglyad, 3-2, 169–174. Available at: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=21048394
- Liu, J., Jiao, F. (2016). Inland Ship Modernization Index. Proceedings of the 2016 4th International Conference on Sensors, Mechatronics and Automation (ICSMA 2016). doi: https://doi.org/10.2991/icsma-16.2016.33
- Yanchenko, A. (2020). Information support and quality of structural analysis of vessel modernization technology. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 940, 012076. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/940/1/012076
- Egorov, A. (2019). Implementation prospects of innovative solutions for modernized and converted river cruise vessels. Transactions of the Krylov State Research Centre, 1, 240–246. doi: https://doi.org/10.24937/2542-2324-2019-1-s-i-240-246
- Barsocchi, P., Ferro, E., La Rosa, D., Mahroo, A., Spoladore, D. (2019). E-Cabin: A Software Architecture for Passenger Comfort and Cruise Ship Management. Sensors, 19 (22), 4978. doi: https://doi.org/10.3390/s19224978
- Hussein, A., Kandil, H. (2020). Seawater Desalination Using Waste Heat Recovery on Passenger Ship. Port-Said Engineering Research Journal, 24 (1), 82–101. doi: https://doi.org/10.21608/pserj.2019.18192.1011
- Ammar, N. R., Seddiek, I. S. (2018). Thermodynamic, environmental and economic analysis of absorption air conditioning unit for emissions reduction onboard passenger ships. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 62, 726–738. doi: https://doi.org/10.1016/j.trd.2018.05.003
- El Geneidy, R., Otto, K., Ahtila, P., Kujala, P., Sillanpää, K., Mäki-Jouppila, T. (2017). Increasing energy efficiency in passenger ships by novel energy conservation measures. Journal of Marine Engineering & Technology, 17 (2), 85–98. doi: https://doi.org/10.1080/20464177.2017.1317430
- Bernevek, T. I. (2014). Zadachi marketinga po etapam zhiznennogo tsikla proekta priobreteniya morskogo transportnogo sudna. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 18, 25–30. Available at: http://urss.knuba.edu.ua/files/zbirnyk-18/7.pdf
- Lazarev, A. N., Marchenko, S. S. (2016). Theoretical aspects of modernization of mixed «river-sea» navigation vessels. Vestnik gosudarstvennogo universiteta morskogo i rechnogo flota im. admirala S.O. Makarova, 1 (35), 76–84. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-aspekty-modernizatsii-sudov-smeshannogo-reka-more-plavaniya/viewer
- Egorov, A. G. (2020). Modernization and conversion of river cruise passenger vessels. Herald of the Odessa National Maritime University, 59 (2), 41–76. doi: https://doi.org/10.33082/2226-1915-2-2019-41-76
- Bellman, R. (1960). Dinamicheskoe programmirovanie. Moscow: Inostrannaya literatura, 400.
- Bellman, R., Dreyfus, S. (1965). Prikladnye zadachi dinamicheskogo programmirovaniya. Moscow: Nauka, 459.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Alexander Shibaev, Svitlana Borovyk, Iuliia Mykhailova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.