Обґрунтування термінів безпечного зберігання пектинового концентрату за показником масової частки пектину

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.237940

Ключові слова:

технологічна схема, пектиновий концентрат, терміни безпечного зберігання, масова частка пектину, математичний опис

Анотація

Проблема виведення з організму людей важких і радіоактивних металів актуальна у всьому світі. Дослідження останніх років показало, що більш ефективно використовувати речовини, що містяться в натуральних харчових продуктах. До таких речовин відноситься пектин. Пектин має сприятливу дію не тільки в умовах гострого впливу металів, але і при тривалому надходженні їх в організм, що характерно для екологічного навантаження жителів промислових регіонів і сучасного мегаполісу.

Використання пектинових речовин, як природних детоксикантів, вимагає проведення досліджень для збереження в продуктах цих речовин і подальшого застосування. Отже, важливою умовою використання пектинових концентратів є визначення терміну придатності для безпечного споживання. Виходячи з цього, для встановлення оптимальних параметрів і визначення термінів зберігання гарбузового концентрату, проведені дослідження.

Обґрунтовано послідовність і параметри технологічних операцій виробництва пектинового концентрату з вичавок гарбуза сорту «Карина».

В результаті досліджень встановлено, що при зберіганні пектинового концентрату з вичавок гарбуза сорту «Карина» при температурі 8 °С протягом 10 місяців вміст пектину в концентраті зменшився на 0–12,45 %, при температурі 25 °С – на 0–63 %, в порівнянні з контрольним зразком. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що термін безпечного зберігання пектиновмісних концентратів з вичавок гарбуза сорту «Карина» при температурі 25 °С становить 7 місяців, при температурі 8 °С – 10 місяців.

В результаті математичної обробки експериментальних даних отримані рівняння залежності зміни кількості пектину від температури, рН і термінів зберігання.

Біографії авторів

Galiya Iskakova, Almaty Technological University

Doctor of Technical Sciences, AssociateProfessor

Department of Technology of Bakery Products and Processing Industries

Maigul Kizatova, Asfendiyarov Kazakh National Medical University

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Pharmaceutical Technology

Meruyet Baiysbayeva, Almaty Technological University

PhD, Associate Professor

Department of Technology of Bakery Products and Processing Industries

Sanavar Azimova, Almaty Technological University

PhD, Senior Lecturer

Department of Food Safety and Quality

Assel Izembayeva, Almaty Technological University

PhD, Senior Lecturer

Department of Technology of Bakery Products and Processing Industries

Zhuldyz Zharylkassynova, Almaty Technological University

Master's Degree, Doctoral Student

Department of Food Safety and Quality

Посилання

  1. Zhexenbay, N., Akhmetsadykova, S., Nabiyeva, Z., Kizatova, M., Iskakova, G. (2020). Using pectin as heavy metals detoxification agent to reduce environmental contamination and health risks. Procedia Environmental Science, Engineering and Management, 7 (4), 551–562.
  2. Rascón-Chu, A., Díaz-Baca, J. A., Carvajal-Millán, E., López-Franco, Y., Lizardi-Mendoza, J.; Thakur, V. K., Thakur, M. K. (Eds.) (2016). New Use for an “Old” Polysaccharide: Pectin-Based Composite Materials. Handbook of Sustainable Polymers: Structure and Chemistry. Singapore: Pan Stanford Publishing Pte. Ltd., 72–107.
  3. Lara-Espinoza, C., Carvajal-Millán, E., Balandrán-Quintana, R., López-Franco, Y., Rascón-Chu, A. (2018). Pectin and Pectin-Based Composite Materials: Beyond Food Texture. Molecules, 23 (4), 942. doi: http://doi.org/10.3390/molecules23040942
  4. Bray, J. K., Chiu, G. S., McNeil, L. K., Moon, M. L., Wall, R., Towers, A. E., Freund, G. G. (2018). Switching from a high-fat cellulose diet to a high-fat pectin diet reverses certain obesity-related morbidities. Nutrition & Metabolism, 15 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12986-018-0294-7
  5. Chen, Q., Zhu, L., Tang, Y., Zhao, Z., Yi, T., Chen, H. (2017). Preparation-related structural diversity and medical potential in the treatment of diabetes mellitus with ginseng pectins. Annals of the New York Academy of Sciences, 1401 (1), 75–89. doi: http://doi.org/10.1111/nyas.13424
  6. Khotimchenko, M., Makarova, K., Khozhaenko, E., Kovalev, V. (2017). Lead-binding capacity of calcium pectates with different molecular weight. International Journal of Biological Macromolecules, 97, 526–535. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2017.01.065
  7. Kizatova, M. Z., Azimova, S. T., Iskakova, G. K., Makhmudov, F. A., Bekturganova, A. A. (2020). The introduction of pectin-containing foods for the competitiveness of enterprises. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 7 (4), 3191–3199. doi: http://doi.org/10.9770/jesi.2020.7.4(40)
  8. Ramachandran, C., Wilk, B. J., Hotchkiss, A., Chau, H., Eliaz, I., Melnick, S. J. (2011). Activation of Human T-Helper/Inducer Cell, T-Cytotoxic Cell, B-Cell, and Natural Killer (NK)-Cells and induction of Natural Killer Cell Activity against K562 Chronic Myeloid Leukemia Cells with Modified Citrus Pectin. BMC Complementary and Alternative Medicine, 11 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1472-6882-11-59
  9. Nikitina, V. S., Abdullin, M. I., Gaynanova, L. T. (2012). Poluchenie pektinov, flavanoidov i karotinoidov iz korney lekarstvennykh rasteniy. Vestnik Bashkirskogo universiteta, 4, 1715–1720.
  10. Tipsina, N. N., Tipsin, E. A., Batura, N. G. (2014). Pektiny iz khvoynykh porod derevev. Perspektivy ikh ispolzovaniya v pischevoy promyshlennosti. Vestnik KrasGAU, 12, 231–233.
  11. Tunekova, Yu. A., Mukhametshina, Yu. A., Shmakova, Yu. A. (2012). Issledovanie effektivnosti biopolimernykh sorbentov na osnove pektina dlya vyvedeniya izbytochnogo soderzhaniya metallov iz organizma. Khimiya, tekhnologiya i ispolzovanie polimerov, 4, 71–73.
  12. Niture, S. K. (2013). Plant pectin: a potential source for cancer suppression. American Journal of Pharmacology and Toxicology, 8 (1), 9–19. doi: http://doi.org/10.3844/ajptsp.2013.9.19
  13. Eliaz, I., Hotchkiss, A. T., Fishman, M. L., Rode, D. (2006). The effect of modified citrus pectin on urinary excretion of toxic elements. Phytotherapy Research, 20 (10), 859–864. doi: http://doi.org/10.1002/ptr.1953
  14. Zhao, Z. Y., Liang, L., Fan, X., Hotchkiss, A. T., Wilk, B. J., Eliaz, I. (2008). The role of modified citrus pectin as the effective chelator of lead in children hospitalized with toxoc lead levels. Altern Their Health Med, 14 (4), 34–38.
  15. Khasina, E. I., Tiupeleev, P. A., Sgrebneva, M. N. (2004). Gastroprotective effect of zosterin, a pectin from seagrass ZOSTERA MARINA L. Oriental Pharmacy and Experimental Medicine, 4 (4), 253–260. doi: http://doi.org/10.3742/opem.2004.4.4.253
  16. Gelgay, M. K., Donchenko, L. V., Reshetnyak, A. I. (2008). Innovative technology of pectin from secondary sources of raw material after processing coffee. New Technologies, 6, 15–18.
  17. Kizatova, M. Zh., Iskakova, G. K., Nabieva, Zh. S., Azimova, S. T., Ustenova, G. O., Kozhanova, K. K. (2020). Pektiny: osnovnye svoystva, tekhnologii, primenenie. Almaty: IP«Miras», 265.
  18. Morris, G. A., Castile, J., Smith, A., Adams, G. G., Harding, S. E. (2010). The effect of different storage temperatures on the physical properties of pectin solutions and gels. Polymer Degradation and Stability, 95 (12), 2670–2673. doi: http://doi.org/10.1016/j.polymdegradstab.2010.07.013
  19. Padival, R. A., Ranganna, S., Manjrekar, S. P. (1981). Stability of pectins during storage. International Journal of Food Science & Technology, 16 (4), 367–378. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2621.1981.tb01829.x
  20. DList, D., Buddrub, S., Bodtke, M. (1985). Pectinbestimmung mit meta-Phenylphenol. Zeitschrift Fur Lebensmittel-Untersuchung Und -Forschung, 180 (1), 48–52. doi: http://doi.org/10.1007/bf01042912
  21. Voznesenskiy, V. A. (1981). Statisticheskie metody planirovaniya eesperimenta v tekhniko-ekonomicheskikh issledovaniyakh. Moscow: Finansy i statistika, 263.
  22. Khartman, K., Letskiy, E., Shefer, V. (1977). Planirovanie eksperimenta v issledovanii tekhnologicheskikh protsessov. Moscow: Mir, 555.
  23. Stankevich, G. N. (1992). Sostavlenie matematicheskogo opisaniya po eksperimentalnym dannym. Matematicheskoe modelirovanie protsessov pischevykh proizvodstv. Kiyv: Vischa shkola, 3–59.
  24. Sandri, I., Silveira, M. (2018). Production and Application of Pectinases from Aspergillus niger Obtained in Solid State Cultivation. Beverages, 4 (3), 48. doi: http://doi.org/10.3390/beverages4030048
  25. Kizatova, M. Zh., Iskakova, G. K., Azimova, S. T., Nabieva, J. S., Alibaeva, B. N. (2020). Establishment of mode parameters of extraction of pumpkin pectin-containing extract by enzyme method. Eurasia J Biosci, 14, 4261–4269.
  26. Oyeleke, S., Oyewole, O., Egwim, E., Dauda, B., Ibeh, E. (2012). Cellulase and Pectinase Production Potentials of Aspergillus Niger Isolated from Corn Cob. Bayero Journal of Pure and Applied Sciences, 5 (1). doi: http://doi.org/10.4314/bajopas.v5i1.15
  27. Yuan, Y., Zhang, X.-Y., Zhao, Y., Zhang, H., Zhou, Y.-F., Gao, J. (2019). A Novel PL9 Pectate Lyase from Paenibacillus polymyxa KF-1: Cloning, Expression, and Its Application in Pectin Degradation. International Journal of Molecular Sciences, 20 (12), 3060. doi: http://doi.org/10.3390/ijms20123060
  28. Nawirska, A., Kwaśniewska, M. (2005). Dietary fibre fractions from fruit and vegetable processing waste. Food Chemistry, 91 (2), 221–225. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodchem.2003.10.005
  29. Maxwell, E. G., Belshaw, N. J., Waldron, K. W., Morris, V. J. (2012). Pectin – An emerging new bioactive food polysaccharide. Trends in Food Science & Technology, 24 (2), 64–73. doi: http://doi.org/10.1016/j.tifs.2011.11.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-30

Як цитувати

Iskakova, G., Kizatova, M., Baiysbayeva, M., Azimova, S., Izembayeva, A., & Zharylkassynova, Z. (2021). Обґрунтування термінів безпечного зберігання пектинового концентрату за показником масової частки пектину. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(11(112), 25–32. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.237940

Номер

Том 4 № 11(112) (2021): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Galiya Iskakova, Maigul Kizatova, Meruyet Baiysbayeva, Sanavar Azimova, Assel Izembayeva, Zhuldyz Zharylkassynova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.