Твердофазне спектрофотометричне визначення Нg (II) За допомогою хромазурола S

Автор(и)

  • Єлизавета Євгеніївна Костенко Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна
  • Олена Миколаївна Бутенко Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.24893

Ключові слова:

твердофазне спектрофотометричне визначення, токсичні метали

Анотація

Досліджено комплексоутворення Нg (II) з  хромазуролом S у фазі полімерного аніониту АВ-17´8. Встановлені кількісні характеристики складу та стійкості твердофазного комплексу. Встановлено, що максимальне вилучення (85 %) Hg (II) досягається при рН 1 за 20 хвилин контакту фаз з об¢єму 50 см3. Кількісна сорбція можлива також з 500 см3 розчину. При цьому коефіцієнт концентрування складає 1667 см3/г. Межа виявлення становить 20 мкг/дм3. Основою (АВ-17´8) меркурій практично не сорбується. Закон Бера виконується в інтервалі концентрацій меркурію (20 – 100) мкг/дм3 (V=50см3). lопт = 580 нм. Вcтановлено, що співвідношення компонентів у комплексі Hg : ХАЗ = 1 : 1. Середнє значення умовної константи стійкості дорівнює lgb1 = 8,1 ± 0,7. Отримані результати використані для розробки методики визначення мікрокількостей Hg (II) в грибах. 

Біографії авторів

Єлизавета Євгеніївна Костенко, Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Доктор хімічних наук, професор

Кафедра аналітичної хімії

Олена Миколаївна Бутенко, Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра аналітичної хімії

Посилання

  1. Yoshimura, K. Ion - exchanger phase absorptiometry for trace analysis [Text] / K. Yoshimura, H. Waki // Talanta. – 1985. – Vol. 32, № 5. – P. 345 – 347.
  2. Брыкина, Г. Д. Твердофазная спектрофотометрия [Текст] / Г. Д. Брыкина, Л. С. Крысина, В. М. Иванов // Журн.аналит. химии. – 1988. – Т. 43, № 9. – С. 1547–1560.
  3. СанПиН. 43-123-4089-56. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышъяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах [Текст] / Введ. 1986-25-06. – М.: Изд-во стандартов, 1986. – 85 c.
  4. Mondal, B. C . Determination of mercury species with a resin functionalized with a 1,2-bis (o-aminophenylthio) ethane moiety [Text] / B. C. Mondal, A. K. Das // Anal.Chim.Acta. – 2003. – Vol. 477. – P. 73–80.
  5. Дедкова, В. П. Тест-метод определения ртути (ІІ) дитизоном на твердой фазе волокнистого анионообменника [Текст] / В. П. Дедкова, О. П. Швоева, С. Б. Саввин // Журн. аналит. химии. – 2004. – Т. 59, № 4. – С. 429–433.
  6. Chandra, Debraj Polyacrylate anion exchangers in sorption of heavy metal ions with the biodegradable complexing agent [Text] / Debraj Chandra, Swapan Kumar Das, Asim Bhaumik // Chemical Engineering Journal. – 2009. – Vol. 150, Issues 2-3. – P. 280–288.
  7. Костенко, Є. Є. Дослідження взаємодії Cu(II), Pb(II), Zn(II), Hg(II), Cd(II) з твердофазним еріохромом чорним Т [Текст] / Є. Є. Костенко, М. Й. Штокало // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2006. – Т. 6, № 24. – С. 45–48.
  8. Vengris, T. Nickel, copper and zinc removal from waste water by a modified sorbent [Text] / T. Vengris, R. Binkiene, A. Sveikaus-kaite // Appl. Clay Sci. – 2001. – Vol. 18, № 3-4. – P. 183–190.
  9. Pradas, E. G. Adsorption of cadmium and zinc from aqueous solution on natural and activated bentonite [Text] / E. G. Pradas, M. V. Sanchez, F. C. Cruz, M. S. Viciana, M. F. Perez // J. Chem. Tech. Biotechnol. – 1994. – Vol. 59, № 3. – P. 289–295.
  10. Viraraghavan, T. Adsorption of mercury from wastewater by bentonite [Text] / T. Viraraghavan, A. Kapoor // Appl. Clay Sci. – 1994. – Vol. 9, № 1. – P. 31–49.
  11. Tonle, I. K. Preconcentration and voltammetric analysis of mercury (II) at a carbon pasteelectrode modified with natural smectite-type clays grafted with organic chelating groups [Text] / I. K. Tonle, E. Ngameni, A. Walcarius // Sens. Act. В. – 2005. – Vol. 110, № 2. – Р. 195–203.
  12. Goswami, A. Silica gel functionalized with resacetophenone: synthesis of a new chelating matrix and its application as metal ion collector for their flame atomic absorption spectrometric determination [Text] / A. Goswami, A. K. Singh // Anal. Chim. Acta. – 2002. – Vol. 454. – P. 229–240.
  13. Etienne, M. Analytical investigation of the chemical reactivity and stability of aminopropyl-grafted silica in aqueous medium [Text] / M. Etienne, A. Walcarius // Talanta. – 2003. – Vol. 59. – P. 1173–1188.
  14. Perrez-Quintanilla, D. Preparation of 2-mercaptobenzothiazole – derivatized mesoporous silica and removal of Hg (II) from aqueous solution [Text]/ D. Perrez-Quintanilla, J. Hierro, M. Fajardo, I. Sierra // J. Environ. Monit. – 2006. – Vol. 8. – P. 214–222.
  15. Арендарюк, Е. Н. Сорбционно-спектроскопическое определение ртути на γ-аминопропилсиликагеле [Текст] / Е. Н. Арендарюк, А. К. Трофимчук, Э. С. Яновская, Л. А. Батковская // Укр.хим.журн. – 2001. – Т. 67, № 9. – С. 33–36.
  16. Симонова, Л. Н. Сорбционно-фотометрическое определение различных форм ртути с помощью силикагеля с привитой N-бензоил-N’-пропилтиомочевиной [Текст] / Л. Н. Симонова, И. М. Брускина, А. К. Трофимчук, А. С. Тряшин // Журн. аналит. Химии. – 1989. – Т. 44. – С. 661–665.
  17. Айвазов, Б. В. Практическое руководство по хроматографи [Текст]: книга / Б. В. Айвазов. – М.: Высш.шк., 1968. – С. 81–88.
  18. Костенко, Е. Е. Твердофазная спектрофотометрия – эффективный метод определения тяжелых металлов в пищевых объектах [Текст] / Е. Е. Костенко, М. И. Штокало // Журн. аналит. химии. – 2004. – Т. 59, № 12. – С. 1276–1282.
  19. Костенко, Є. Є. Хіміко-аналітичні властивості сульфофталеїнових барвників, іммобілізованих на аніоніті АВ-17×8 та їх використання в аналізі харчових об’єктів [Текст] / Є. Є. Костенко // Методи та об‘єкти хім. аналізу. – 2011. – Т. 6, № 1-2. – С. 56–70.
  20. Костенко, Е. Е. Фотометрическое определение микроколичеств свинца в питьевой воде с помощью сульфоназо III [Текст] / Е. Е. Костенко, М. Г. Христиансен, Е. Н. Бутенко // Химия и технология воды. – 2002. – Т. 24, № 6. – С. 558–565.
  21. Николаева, Т. М. Определение железа методом твердофазной спектрофотометрии [Текст] / Т. М. Николаева, А. И. Лаза- рев // Заводская лаборатория. – 1992. – Т. 58, № 10. – С. 10–13.
  22. Брыкина, Г. Д. Твердофазная спектрофотометрия [Текст] / Г. Д. Брыкина, Д. Ю. Марченко, О. А Шпигун // Журн. аналит. химии. – 1995. – Т. 50, № 5. – С. 484–491.
  23. Брыкина, Г. Д. Сорбционно-рентгенофлуоресцентное определение меди, никеля, цинка и кадмия в почвах [Текст] / Г. Д. Брыкина, Н. Л. Степанова, А. В. Стефанов, Л. С. Крысина, Т. А. Белявская // Журн. аналит. химии. – 1983. – Т. 38, № 1. – С. 33–37.
  24. Брыкина, Г. Д. Определение микроколичеств урана (VI) методом твердофазной спектрофотометрии [Текст] / Г. Д. Брыкина, Г. Ф. Агапова, В. Ф. Калинина, Л. С. Крысина // Журн. аналит. химии. – 1988. – Т. 43, № 8. – С. 1461–1465.
  25. Брыкина, Г. Д. Сорбционно-фотометрическое определение палладия в промышленных объектах [Текст] / Г. Д. Брыкина, Т. В. Марчак, Л. С. Крысина, В. П. Хвостова, Т. А. Белявская // Журн. аналит. химии. – 1982. – Т. 37, № 10. – С. 1841–1845.
  26. Пилипенко, А. Т. Модифицирование катионообменника КУ-23 4-(2- пиридилазо) резорцином для концентрирования и фотометрического определения тяжелых металлов [Текст] / А. Т. Пилипенко, В. Г. Сафронова, Л. В. Закревская // Журн. аналит. химии. – 1989. – Т. 44, № 9. – С. 1594–1598.
  27. Тертых, В. А. Равновесия комплексобразования и адсорбции на поверхности исходных и модифицированных кремнеземов [Текст] / В. А. Тертых, В. В. Янишпольский // Теор. и экспер. химия. – 1991. – № 3. – С. 361–370.
  28. Скопенко, В. В. Исследование взаимодействия неводных расторов меди (ІІ) и кобальта (ІІ) с γ-(2(8)-метилхинолинамино-пропилаєросилом [Текст] / В. В. Скопенко, А. К. Трофимчук, В. Н. Зайцев // Журн. неорг. химии. – 1982. – Т. 27, № 10. – С. 2579–2582.
  29. Холин, Ю. В. Выбор модели описания равновесий комплексообразования CoCl2 с аминопропилкремнеземами в диметил- формамиде [Текст] / Ю. В. Холин, В. Н. Зайцев, Н. Д. Донская // Журн. неорг. химии. – 1990. – Т. 35, № 6. – С. 1569–1574.
  30. Парфит, Г. Адсорбция из растворов на поверхностях твердых тел [Текст]: книга / Г. Парфит, К. Рочестер. – М.: Мир, 1986. – 475 с.
  31. Костенко, Є. Є. Хіміко-аналітичні властивості азобарвників, іммобілізованих на аніоніті АВ-17Ч8, та використання їх в ана¬лізі харчових об’єктів [Текст] / Є. Є. Костенко // Укр. хім. журн. – 2011. – Т. 77, № 8. – С. 107–115.
  32. Yoshimura, K., Waki, H. (1985). Ion - exchanger phase absorptiometry for trace analysis. Talanta, Vol. 32, № 5, 345–347.
  33. Brykina, G. D., Krysina, L. S., Ivanov, V. M. (1988). Tverdofaznaja spektrofotometrija. Zhurn.analit.himii, Vol. 43, № 9, 1547–1560.
  34. SanPiN. 43-123-4089-56. Predel’no dopustimye koncentracii tjazhelyh metallov i mysh’jaka v prodovol’stvennom syr’e i pishhevyh produktah (1986). Vveden 1986-25-06. Izd-vo standartov, 85.
  35. Mondal, B. C., Das, A. K. (2003). Determination of mercury species with a resin functionalized with a 1,2-bis (o-aminophenylthio) ethane moiety. Anal.Chim.Acta, Vol. 477, 73–80.
  36. Dedkova, V. P., Shvoeva, O. P., Savvin, S. B. (2004). Test-metod opredelenija rtuti (ІІ) ditizonom na tverdoj faze voloknistogo anionoobmennika. Zhurn. analit. himii, Vol. 59, № 4, 429–433.
  38. Chandra, Debraj, Kumar Das, Swapan, Bhaumik, Asim (2009). Polyacrylate anion exchangers in sorption of heavy metal ions with the biodegradable complexing agent. Chemical Engineering Journal, Vol. 150, Issues 2-3, 280–288.
  39. Kostenko, E. E., Shtokalo, M. J. (2006). Doslіdzhennja vzaemodіi Cu(II), Pb(II), Zn(II), Hg(II), Cd(II) z tverdofaznim erіohromom chornim T. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 6, № 24, 45–48.
  40. Vengris, T., Binkiene, R., Sveikauskaite, A. ( 2001). Nickel, copper and zinc removal from waste water by a modified sorbent. Appl. Clay Sci., Vol. 18, № 3-4, 183–190.
  41. Pradas, E. G., Sanchez, M. V., Cruz, F. C., Viciana, M. S., Perez, M. F. (1994). Adsorption of cadmium and zinc from aqueous solution on natural and activated bentonite. J. Chem. Tech. Biotechnol, Vol. 59, № 3, 289–295.
  42. Viraraghavan, T., Kapoor, A. (1994). Adsorption of mercury from wastewater by bentonite. Appl. Clay Sci., Vol. 9, № 1, 31–49.
  43. Tonle, I. K., Ngameni, E., Walcarius, A. (2005). Preconcentration and voltammetric analysis of mercury (II) at a carbon pasteelectrode modified with natural smectite-type clays grafted with organic chelating groups. Sens. Act. V., Vol. 110, № 2, 195–203.
  44. Goswami, A., Singh, A. K. (2002). Silica gel functionalized with resacetophenone: synthesis of a new chelating matrix and its application as metal ion collector for their flame atomic absorption spectrometric determination. Anal. Chim. Acta, Vol. 454, 229–240.
  45. Etienne, M., Walcarius, A. (2003). Analytical investigation of the chemical reactivity and stability of aminopropyl-grafted silica in aqueous medium. Talanta, Vol. 59, 1173–1188.
  46. Perrez-Quintanilla, D., Hierro, J., Fajardo, M., Sierra, I. (2006). Preparation of 2-mercaptobenzothiazole – derivatized mesoporous silica and removal of Hg (II) from aqueous solution. J. Environ. Monit, Vol. 8, 214–222.
  47. Arendarjuk, E. N., Trofimchuk, A. K., Janovskaja, Je. S., Batkovs-kaja, L. A. (2001). Sorbcionno-spektroskopicheskoe opredelenie rtuti na γ-aminopropilsilikagele. Ukr.him.zhurn, Vol. 67, № 9, 33–36.
  48. Simonova, L. N., Bruskina, I. M., Trofimchuk, A. K., Trja-shin, A. S. (1989). Sorbcionno-fotometricheskoe opredelenie razlichnyh form rtuti s pomoshh’ju silikagelja s privitoj N-benzoil- N’-propiltiomochevinoj. Zhurn. analit. Himii, Vol. 44, 661–665.
  49. Ajvazov, B. V. (1968). Prakticheskoe rukovodstvo po hromatografi. Vyssh.shk., 81–88.
  50. Kostenko, E. E., Shtokalo, M. I. (2004). Tverdofaznaja spektrofotometrija – jeffektivnyj metod opredelenija tjazhelyh metallov v pishhevyh ob’ektah. Zhurn. analit. himii, Vol. 59, № 12, 1276–1282.
  51. Kostenko, E. E. (2011). Hіmіko-analіtichnі vlastivostі sul’foftaleїnovih barvnikіv, іmmobіlіzovanih na anіonіtі AV-17-8 ta їh vikoristannja v analіzі harchovih ob’єktіv. Metodi ta ob‘єkti hіm. analіzu, Vol. 6, № 1-2, 56–70.
  52. Kostenko, E. E., Hristiansen, M. G., Butenko, E. N. (2002). Fotometricheskoe opredelenie mikrokolichestv svinca v pit’evoj vode s pomoshh’ju sul’fonazo III. Himija i tehnologija vody, Vol. 24, № 6, 558–565.
  53. Nikolaeva, T. M., Lazarev, A. I. (1992). Opredelenie zheleza metodom tverdofaznoj spektrofotometrii. Zavodskaja laboratorija, Vol. 58, № 10, 10–13.
  54. Brykina, G. D., Marchenko, D. Ju., Shpigun, O. A (1995). Tverdofaznaja spektrofotometrija. Zhurn. analit. himii, Vol. 50, № 5, 484–491.
  55. Brykina, G. D., Stepanova, N. L., Stefanov, A. V., Krysina, L. S., Beljavskaja, T. A. (1983). Sorbcionno-rentgenofluorescentnoe opredelenie medi, nikelja, cinka i kadmija v pochvah. Zhurn. analit. himii, Vol. 38, № 1, 33–37.
  56. Brykina, G. D., Agapova, G. F., Kalinina, V. F., Krysina, L. S. (1988). Opredelenie mikrokolichestv urana (VI) metodom tverdofaznoj spektrofotometrii. Zhurn. analit. himii, Vol. 43, № 8, 1461–1465.
  57. Brykina, G. D., Marchak, T. V., Krysina, L. S., Hvostova, V. P., Beljavskaja, T. A. (1982). Sorbcionno-fotometricheskoe opredelenie palladija v promyshlennyh ob’ektah. Zhurn. analit. himii, Vol. 37, № 10, 1841–1845.
  58. Pilipenko, A. T., Safronova, V. G., Zakrevskaja, L. V. (1989). Modificirovanie kationoobmennika KU-23 4-(2-piridilazo) rezorcinom dlja koncentrirovanija i fotometricheskogo opredelenija tjazhelyh metallov. Zhurn. analit. himii, Vol. 44, № 9, 1594–1598.
  59. Tertyh, V. A., Janishpol’skij, V. V. (1991). Ravnovesija kompleks-obrazovanija i adsorbcii na poverhnosti ishodnyh i modificirovannyh kremnezemov. Teor. i jeksper. himija, 3, 361–370.
  60. Skopenko, V. V., Trofimchuk, A. K., Zajcev, V. N. (1982). Issledovanie vzaimodejstvija nevodnyh rastorov medi (ІІ) i kobal’ta (ІІ) s-(2(8)- metilhinolinaminopropilaєrosilom. Zhurn. neorg. himii, Vol. 27, № 10, 2579–2582.
  61. Holin, Ju. V., Zajcev, V. N., Donskaja, N. D. (1990). Vybor modeli opisanija ravnovesij kompleksoobrazovanija CoCl2 s aminopropil-kremnezemami v dimetilformamide. Zhurn. neorg. himii, Vol. 35, № 6, 1569–1574.
  62. Parfit, G., Rochester, K. (1986). Adsorbcija iz rastvorov na poverhnostjah tverdyh tel. Mir, 475.
  63. Kostenko, E. E. (2011). Hіmіko-analіtichnі vlastivostі azobarvnikіv, іmmobіlіzovanih na anіonіtі AV-17-8, ta vikoristannja їh v analіzі harchovih obektіv. Ukr. hіm. zhurn., Vol. 77, № 8, 107–115.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-06-22

Як цитувати

Костенко, Є. Є., & Бутенко, О. М. (2014). Твердофазне спектрофотометричне визначення Нg (II) За допомогою хромазурола S. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(5(69), 20–24. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.24893

Номер

Том 3 № 5(69) (2014): Прикладна фізика. Матеріалознавство

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Єлизавета Євгеніївна Костенко, Олена Миколаївна Бутенко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.