Розроблення інструментарію оцінювання організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання на підприємствах

Автор(и)

  • Валентин Вікторович Лесінський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0002-1259-1974
  • Олександр Юрійович Ємельянов Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-1743-1646
  • Оксана Леонідівна Зарицька Національний університет «Львівська політехніка» , Україна https://orcid.org/0000-0001-9736-1280
  • Тетяна Олексіївна Петрушка Національний університет «Львівська політехніка» , Україна https://orcid.org/0000-0002-2005-5573
  • Наталія Юріївна Мирощенко Національний університет «Львівська політехніка» , Україна https://orcid.org/0000-0002-3053-4252

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267231

Ключові слова:

організаційно-технологічна інерційність, підприємство, енергоспоживання, лаг енергозбереження, енергетичний ресурс, природний газ

Анотація

Об’єктом дослідження є оцінювання організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання на підприємствах. Вирішувалася проблема розроблення дієвого інструментарію такого оцінювання.

Визначено та систематизовано показники оцінювання організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання на підприємствах. Виділено чинники, які справляють вплив на рівень цієї інерційності. Розроблено метод декомпозиції відносного рівня організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання.

Виконано оцінювання рівня організаційно-технологічної інерційності процесів споживання природного газу за вибіркою підприємств. Встановлено, що зазначений рівень є досить високим. Зокрема, усереднена впродовж 2016-2021 рр. тривалість лага скорочення споживання природного газу коливалася від 1,3 до 1,8 років. При цьому відносний рівень організаційно-технологічної інерційності процесів споживання природного газу за його натуральними обсягами коливався від 36,5 % до 47,9 %. Одержані емпіричні результати пояснюються наявністю значних перешкод на шляху до реалізації організаційно-технологічних заходів з економії природного газу.

Особливістю розробленого інструментарію оцінювання організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання є те, що його застосування дає змогу одержати всебічну та точну оцінку зазначеної інерційності. Цей інструментарій може бути використаний підприємствами усіх видів економічної діяльності при оцінюванні резервів зниження організаційно-технологічної інерційності енергоспоживання. Також розроблений інструментарій може бути застосовано органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні стратегій енергозберігаючого економічного розвитку

Біографії авторів

Валентин Вікторович Лесінський, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки

Олександр Юрійович Ємельянов, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Оксана Леонідівна Зарицька, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра «Економіки підприємства та інвестицій»

Тетяна Олексіївна Петрушка, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Наталія Юріївна Мирощенко, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, старший викладач

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Посилання

  1. Ayres, R., Turton, H., Casten, T. (2007). Energy efficiency, sustainability and economic growth. Energy, 32 (5), 634–648. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2006.06.005
  2. Bhowmik, C., Bhowmik, S., Ray, A., Pandey, K. M. (2017). Optimal green energy planning for sustainable development: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 71, 796–813. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.12.105
  3. Chalvatzis, K. J., Ioannidis, A. (2017). Energy supply security in the EU: Benchmarking diversity and dependence of primary energy. Applied Energy, 207, 465–476. doi: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2017.07.010
  4. Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Vovk, O., Ivanytska, O., Symak, D. et al. (2021). Criteria, Indicators, and Factors of the Sustainable Energy-Saving Economic Development: The Case of Natural Gas Consumption. Energies, 14 (18), 5999. doi: https://doi.org/10.3390/en14185999
  5. Alvarado, R., Deng, Q., Tillaguango, B., Méndez, P., Bravo, D., Chamba, J. et al. (2021). Do economic development and human capital decrease non-renewable energy consumption? Evidence for OECD countries. Energy, 215, 119147. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2020.119147
  6. Silva, S., Soares, I., Afonso, O. (2013). Economic and environmental effects under resource scarcity and substitution between renewable and non-renewable resources. Energy Policy, 54, 113–124. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.10.069
  7. Cagno, E., Worrell, E., Trianni, A., Pugliese, G. (2013). A novel approach for barriers to industrial energy efficiency. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 19, 290–308. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2012.11.007
  8. Zhang, Z., Jin, X., Yang, Q., Zhang, Y. (2013). An empirical study on the institutional factors of energy conservation and emissions reduction: Evidence from listed companies in China. Energy Policy, 57, 36–42. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.07.011
  9. Backman, F. (2017). Barriers to Energy Efficiency in Swedish Non-Energy-Intensive Micro- and Small-Sized Enterprises – A Case Study of a Local Energy Program. Energies, 10 (1), 100. doi: https://doi.org/10.3390/en10010100
  10. Kostka, G., Moslener, U., Andreas, J. (2013). Barriers to increasing energy efficiency: evidence from small-and medium-sized enterprises in China. Journal of Cleaner Production, 57, 59–68. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2013.06.025
  11. Yemelyanov, O. Yu., Petrushka, T. O., Symak, A. V., Lesyk, L. I., Musiiovska, O. B. (2021). Modelling the Impact of Energy-Saving Technological Changes on the Market Capitalization of Companies. Studies in Systems, Decision and Control, 89–106. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-87675-3_5
  12. Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Zahoretska, O., Kusiy, M., Lesyk, R., Lesyk, L. (2019). Changes in Energy Consumption, Economic Growth and Aspirations for Energy Independence: Sectoral Analysis of Uses of Natural Gas in Ukrainian Economy. Energies, 12 (24), 4724. doi: https://doi.org/10.3390/en12244724
  13. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A., Petrushka, T. (2021). Devising a toolset for assessing the potential of loan financing of projects aimed at implementing energy-saving technologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (112)), 15–33. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238795
  14. Nesbakken, R. (1999). Price sensitivity of residential energy consumption in Norway. Energy Economics, 21 (6), 493–515. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-9883(99)00022-5
  15. Trianni, A., Cagno, E., Worrell, E. (2013). Innovation and adoption of energy efficient technologies: An exploratory analysis of Italian primary metal manufacturing SMEs. Energy Policy, 61, 430–440. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2013.06.034
  16. Barriers to Industrial Energy Efficiency (2015). Report to Congress. United States Department of Energy Washington. Available at: https://www.energy.gov/sites/prod/files/2015/06/f23/EXEC-2014-005846_6%20Report_signed_0.pdf
  17. Kangas, H.-L., Lazarevic, D., Kivimaa, P. (2018). Technical skills, disinterest and non-functional regulation: Barriers to building energy efficiency in Finland viewed by energy service companies. Energy Policy, 114, 63–76. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2017.11.060
  18. Herrera, B., Amell, A., Chejne, F., Cacua, K., Manrique, R., Henao, W., Vallejo, G. (2017). Use of thermal energy and analysis of barriers to the implementation of thermal efficiency measures in cement production: Exploratory study in Colombia. Energy, 140, 1047–1058. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2017.09.041
  19. Bhandari, D., Singh, R. K., Garg, S. K. (2019). Prioritisation and evaluation of barriers intensity for implementation of cleaner technologies: Framework for sustainable production. Resources, Conservation and Recycling, 146, 156–167. doi: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2019.02.038
  20. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A., Petrushka, T. (2020). Development of a toolkit for assessing and overcoming barriers to the implementation of energy saving projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (107)), 24–38. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.214997
  21. Palm, J., Backman, F. (2020). Energy efficiency in SMEs: overcoming the communication barrier. Energy Efficiency, 13 (5), 809–821. doi: https://doi.org/10.1007/s12053-020-09839-7
  22. Overcoming Barriers to Investing in Energy Efficiency (2017). United Nations Economic Commission for Europe. United nations New York and Geneva. 2017. Available at: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/energy/se/pdfs/geee/pub/Overcoming_barriers-energy_efficiency-FINAL.pdf
  23. Hui, J., Cai, W., Wang, C., Ye, M. (2017). Analyzing the penetration barriers of clean generation technologies in China’s power sector using a multi-region optimization model. Applied Energy, 185, 1809–1820. doi: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2016.02.034
  24. Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Lesyk, R., Lesyk, L. (2018). Evaluation of the Adaptability of the Ukrainian Economy to Changes in Prices for Energy Carriers and to Energy Market Risks. Energies, 11 (12), 3529. doi: https://doi.org/10.3390/en11123529
  25. Yemelyanov, O., Petrushka, T., Lesyk, L., Symak, A., Vovk, O. (2020). Modelling and Information Support for the Development of Government Programs to Increase the Accessibility of Small Business Lending. 2020 IEEE 15th International Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT). doi: https://doi.org/10.1109/csit49958.2020.9322040
  26. Chiaroni, D., Chiesa, V., Franzò, S., Frattini, F., Manfredi Latilla, V. (2016). Overcoming internal barriers to industrial energy efficiency through energy audit: a case study of a large manufacturing company in the home appliances industry. Clean Technologies and Environmental Policy, 19 (4), 1031–1046. doi: https://doi.org/10.1007/s10098-016-1298-5
  27. Chai, K.-H., Yeo, C. (2012). Overcoming energy efficiency barriers through systems approach – A conceptual framework. Energy Policy, 46, 460–472. doi: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.04.012
  28. Cucchiella, F., D’Adamo, I., Gastaldi, M. (2018). Future Trajectories of Renewable Energy Consumption in the European Union. Resources, 7 (1), 10. doi: https://doi.org/10.3390/resources7010010
  29. Di Maio, F., Rem, P. C., Baldé, K., Polder, M. (2017). Measuring resource efficiency and circular economy: A market value approach. Resources, Conservation and Recycling, 122, 163–171. doi: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2017.02.009
  30. Zafar, M. W., Shahbaz, M., Hou, F., Sinha, A. (2019). From nonrenewable to renewable energy and its impact on economic growth: The role of research & development expenditures in Asia-Pacific Economic Cooperation countries. Journal of Cleaner Production, 212, 1166–1178. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.12.081
Розроблення інструментарію оцінювання організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання на підприємствах

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Лесінський, В. В., Ємельянов, О. Ю., Зарицька, О. Л., Петрушка, Т. О., & Мирощенко, Н. Ю. (2022). Розроблення інструментарію оцінювання організаційно-технологічної інерційності процесів енергоспоживання на підприємствах. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (120), 29–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267231

Номер

Том 6 № 13 (120) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Valentyn Lesinskyi, Olexandr Yemelyanov, Oksana Zarytska, Tetyana Petrushka, Nataliia Myroshchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.