Застосування генетичних алгоритмів для параметричної оптимізації систем автоматичного регулювання

Автор(и)

  • Олександр Миколайович Хонько Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • Анатолій Павлович Мовчан Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.2829

Ключові слова:

параметрична оптимізація, генетичний алгоритм

Анотація

Показані недоліки використання звичайних пошукових методів в задачах параметричної оптимізації. Наведені порівняльні характеристики параметричного синтезу з використанням методу Хука-Дживса і генетичного алгоритму.

Біографії авторів

Олександр Миколайович Хонько, Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Магістрант

Анатолій Павлович Мовчан, Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Доцент, кандидат технічних наук

Посилання

  1. Кулаков Г.Т. Инженерные экспресс-методы расчета промышленных систем регулирования: Спр. пособие.-Мн.: Высш. шк., 1984. – 192 с.
  2. Панченко Т.В. Генетические методы: учебно-методическое пособие/под ред. Ю.Ю. Тарасовича. – Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2007. – 87с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-05-28

Як цитувати

Хонько, О. М., & Мовчан, А. П. (2010). Застосування генетичних алгоритмів для параметричної оптимізації систем автоматичного регулювання. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(5(45), 32–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.2829

Номер

Том 3 № 5(45) (2010): Системи управління

Розділ

Системи управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Олександр Миколайович Хонько, Анатолій Павлович Мовчан

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.