Визначення раціональних параметрів очищення концентрованих стічних вод ділянки травлення в комбінованих системах з отриманням осадів заданого складу

Автор(и)

  • Микола Васильович Яцков Національний університет водного господарства та природокористування; Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування», Україна https://orcid.org/0000-0002-6231-6583
  • Наталія Михайлівна Корчик Національний університет водного господарства та природокористування, Україна https://orcid.org/0000-0003-4919-6510
  • Надія Марківна Буденкова Національний університет водного господарства та природокористування, Україна https://orcid.org/0000-0003-2176-3405
  • Оксана Іванівна Мисіна Національний університет водного господарства та природокористування, Україна https://orcid.org/0000-0003-2556-0947
  • Світлана Володимирівна Кирилюк Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування», Україна https://orcid.org/0000-0002-1030-4548

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301417

Ключові слова:

розчини травлення та знежирення, параметри, магнітний пристрій, осад заданого складу

Анотація

Об’єктом дослідження є модельні розчини, відпрацьовані сульфатнокислі та хлориднокислі розчини травлення, знежирення підприємств метизних виробів.

Представлені результати досліджень щодо можливості отримання осадів заданого складу та зменшення витрат хімічних реагентів у порівнянні з традиційними схемами очищення. Показано систематизацію елементів технологічної схеми, що передбачає очищення концентрованих стічних вод ділянки травлення в комбінованих системах з отриманням осадів заданого складу і є основою для реалізації ресурсозберігаючої технології. Встановлені раціональні параметри стану (рН=3‒4, Еh=+0,3‒+0,33 В і rH2=16,3–19,38 В) та технологічні параметри (ступінь вилучення феруму ψ=0,8, витрата реагенту (від стехіометричної норми) В=0,8). Такі параметри забезпечують належні умови окиснення органічних сполук та їх співосадження з нерозчинними гідроксосполуками феруму (максимальний ступінь вилучення органічних домішок складає 86 %).Утворений осад відповідає складу FeOOH.nH2O, містить 2‒3 % органічних домішок та підлягає захороненню. В результаті досліджень очищення концентрованих ферумовмісних стічних вод отриманий осад, готовий для подальшої утилізації шляхом переробки. Цей осад за складом відповідає природному мінералу лімоніту FeOOH (Fe2O3.nH2O) і утворюється при значеннях рН від 3,5 до 7,5 із значенням rH2 від 26 В до 21 В та при технологічних параметрах регенерації рН=4,0–4,6; rH2 =23,34–32,25 В.

В результаті дослідження глибокого доочищення стічних вод із застосуванням магнітного пристрою отримуюється суспензія осаду феромагнітних домішок (гідроксосполук феруму), яка може бути основою для добування чи виробництва магнітносприятливого дисперсного матеріалу

Біографії авторів

Микола Васильович Яцков, Національний університет водного господарства та природокористування; Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування»

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, професор

Кафедра хімії та фізики

Директор

Наталія Михайлівна Корчик, Національний університет водного господарства та природокористування

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімії та фізики

Надія Марківна Буденкова, Національний університет водного господарства та природокористування

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра хімії та фізики

Оксана Іванівна Мисіна, Національний університет водного господарства та природокористування

Старший викладач

Кафедра хімії та фізики

Світлана Володимирівна Кирилюк, Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування»

Кандидат технічних наук, викладач

Посилання

  1. Buzan, O. V., Kovalchuk, N. V. (2022). Uzahalnenyi balans materialnykh potokiv za komponentamy stichnykh vod halvanichnoho vyrobnytstva. Studentskyi visnyk NUVHP, 1 (17), 132–135. Available at: http://ep3.nuwm.edu.ua/id/eprint/24485
  2. Sultan, B. B. M., Thierry, D., Torrescano-Alvarez, J. M., Ogle, K. (2022). Selective dissolution during acid pickling of aluminum alloys by element-resolved electrochemistry. Electrochimica Acta, 404, 139737. https://doi.org/10.1016/j.electacta.2021.139737
  3. Wieszczycka, K., Filipowiak, K., Wojciechowska, I., Buchwald, T. (2021). Efficient metals removal from waste pickling liquor using novel task specific ionic liquids - classical manner and encapsulation in polymer shell. Separation and Purification Technology, 262, 118239. https://doi.org/10.1016/j.seppur.2020.118239
  4. Sharma, P., Chaturvedi, P., Chandra, R., Kumar, S. (2022). Identification of heavy metals tolerant Brevundimonas sp. from rhizospheric zone of Saccharum munja L. and their efficacy in in-situ phytoremediation. Chemosphere, 295, 133823. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2022.133823
  5. Movchan, S. I. (2015). A. s. No. 58412. Khimichni rechovyny dlia ochyshchennia, obroblennia y neitralizatsiyi okremykh vydiv stichnykh vod halvanichnoho vyrobnytstva promyslovykh pidpryiemstv. No. 58010; declareted: 02.02.2015; published: 13.10.2014.
  6. Plyatsuk, L., Melnik, A. (2008). Analysis of electroplating wastewater treatment in Ukraine. Transactions of Sumy State University, 2, 116–120.
  7. Rajoria, S., Vashishtha, M., Sangal, V. K. (2022). Treatment of electroplating industry wastewater: a review on the various techniques. Environmental Science and Pollution Research, 29 (48), 72196–72246. https://doi.org/10.1007/s11356-022-18643-y
  8. Yatskov, M., Korchyk, N., Budenkova, N., Kyrylyuk, S., Prorok, O. (2017). Development of technology for recycling the liquid iron-containing wastes of steel surface etching. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (86)), 70–77. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.97256
  9. Merentsov, N. A., Bokhan, S. A., Lebedev, V. N., Persidskiy, A. V., Balashov, V. A. (2018). System for Centralised Collection, Recycling and Removal of Waste Pickling and Galvanic Solutions and Sludge. Materials Science Forum, 927, 183–189. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.927.183
  10. Xiaoyu, W., Gang, L., Shuo, Y. (2020). Study on the Treatment and Recovery of Acid in Steel Pickling Wastewater with Diffusion Dialysis. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 510 (4), 042046. https://doi.org/10.1088/1755-1315/510/4/042046
  11. Fylypchuk, V. L., Drevetskyi, V. V., Fylypchuk, L. V., Klepach, M. I. (2017). Avtomatyzovane keruvannia pryrodo-okhoronnymy systemamy ochyshchennia metalovmisnykh stichnykh vod. Rivne: Ovid, 288.
  12. Kochetov, G., Samchenko, D., Lastivka, O., Derecha, D. (2022). Determining the rational parameters for processing spent etching solutions by ferritization using alternating magnetic fields. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (117)), 21–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259791
  13. Garashchenko, I. V., Garashchenko, V. I., Astrelin, I. M. (2019). Magnetosorption purification of liquid chemical products from ferromagnetic impurities. Voprosy Khimii i Khimicheskoi Tekhnologii, 1, 80–85. https://doi.org/10.32434/0321-4095-2019-122-1-80-85
  14. Mehta, D., Mazumdar, S., Singh, S. K. (2015). Magnetic adsorbents for the treatment of water/wastewater – A review. Journal of Water Process Engineering, 7, 244–265. https://doi.org/10.1016/j.jwpe.2015.07.001
  15. Yatskov, M., Korchyk, N., Mysina, O., Budenkova, N. (2021). Creation of a combined system for treatment of iron-containing wastewater from etching operations. Technology Audit and Production Reserves, 6 (3 (62)), 21–26. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.247550
  16. Yatskov, M. V., Korchyk, N. M., Kyryliuk, S. V. (2019). Obgruntuvannia rozpodilu kontsentrovanykh stichnykh vod halvanichnoho vyrobnytstva na katehoriyi. Zbirnyk naukovykh prats: XVII naukova konferentsiya «Lvivski khimichni chytannia – 2019». Lviv, 118.
  17. Yatskov, M. V., Korchyk, N. M., Prorok, O. A., Besediuk, V. Yu. (2021). Pat. No. 147127 UA. Sposib vyluchennia khromu iz vysokokontsentrovanykh vidkhodiv shkirzavodiv. No. 202006909; declareted: 28.10.2020; published: 14.04.2021, Bul. No. 15. Available at: https://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewdetails&IdClaim=275514
  18. Yatskov, M. V., Korchyk, N. M., Prorok, O. A. (2023). Research of the chemical parameters sedimentation for the highly concentrated ferrums containing liquid waste to obtain sediments with the specified composition and properties. Visnyk NUVHP, 2 (102), 94–107.
  19. Yatskov, M., Korchyk, N., Mysina, O., Budenkova, N. (2021). Improvement of the technological treatment scheme of iron-containing wastewater from etching operations. EUREKA: Life Sciences, 3, 21–28. https://doi.org/10.21303/2504-5695.2021.001883
  20. Yatskov, M., Korchyk, N., Budenkova, N., Mysina, O. (2022). Development of a resource-saving technology for the treatment of ferrum-containing wastewater from etching operations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (120)), 16–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267949
Визначення раціональних параметрів очищення концентрованих стічних вод ділянки травлення в комбінованих системах з отриманням осадів заданого складу

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Яцков, М. В., Корчик, Н. М., Буденкова, Н. М., Мисіна, О. І., & Кирилюк, С. В. (2024). Визначення раціональних параметрів очищення концентрованих стічних вод ділянки травлення в комбінованих системах з отриманням осадів заданого складу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (128), 14–25. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301417

Номер

Том 2 № 10 (128) (2024): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Mykola Yatskov, Natalia Korchyk, Nadia Budenkova, Oksana Mysina, Svitlana Kyrylyuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.