Вдосконалення ланцюга постачання халяльних картопляних чіпсів: інноваційні стратегії зниження ризиків для стійкого зростання
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.316197Ключові слова:
халяль, ланцюг постачання, мікропідприємства, зниження ризиків, інституційний ланцюг постачання, HoR, ISMАнотація
Довіра споживачів є важливим фактором у ланцюгу постачання халяль. Об'єктом дослідження виступає ланцюг постачання халяль для мікропідприємств з виробництва картопляних чіпсів, включаючи постачальників, виробників та роздрібних продавців. Халяльність кінцевого продукту може опинитися під загрозою у зв'язку з такими факторами, як закупівля сировини, виробничі процеси, зберігання, дистрибуція та управління халяльністю на різних етапах ланцюга постачання. Завданням дослідження є розробка комплексної інституційної моделі ланцюга постачання картопляних чіпсів, виявлення та оцінка ризиків, пов'язаних з халяльністю, картування факторів ризику на основі ризикових подій та розробка альтернативних стратегій зниження ризиків для мінімізації потенційних загроз. Для цього була реалізована об'єднана методологія, що включає методики Будинку ризиків (HoR) та Інтерпретаційного структурного моделювання (ISM). Результати дозволяють ідентифікувати 69 ризикових подій та 70 факторів ризику, пов'язаних з плануванням, закупівлями, виробництвом та дистрибуцією. За допомогою діаграми Парето та ISM було визначено тридцять пріоритетних факторів ризику, які потребують негайної уваги. На основі ISM-аналізу фактори ризику були поділені на незалежні та залежні змінні в рамках бізнес-кластеру з виробництва картопляних чіпсів.
Об'єднання HoR та ISM дозволяє ефективно визначати пріоритети факторів ризику та виявляти їх взаємозв'язки, що дозволяє розробити надійні стратегії зниження ризиків. Затверджений підхід надає комплексну систему оцінки ризиків, яка дозволяє виробникам контролювати основні фактори ризику, що впливають на цілісність халяльної продукції, та підвищити довіру споживачів. Ці результати особливо цінні для мікропідприємств з виробництва картопляних чіпсів у контексті зміцнення цілісності ланцюга постачання халяль, удосконалення методів управління ризиками та підвищення конкурентоспроможності на ринках халяль
Посилання
- Tambunan, T. (2019). Recent evidence of the development of micro, small and medium enterprises in Indonesia. Journal of Global Entrepreneurship Research, 9 (1). https://doi.org/10.1186/s40497-018-0140-4
- Wahdania, N. Z., Mustaniroh, S. A., Santoso, I., Purwaningsih, I. (2021). Clustering of potato chips SMEs in Batu City, Indonesia. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 924 (1), 012060. https://doi.org/10.1088/1755-1315/924/1/012060
- Maharijaya, A., Nur Salma, L., Amarilis, S. (2020). Produksi dan Kualitas Umbi Beberapa Genotipe Kentang (Solanum tuberosum L.) Koleksi IPB untuk Olahan Keripik Kentang. Jurnal Agronomi Indonesia (Indonesian Journal of Agronomy), 48 (3), 275–282. https://doi.org/10.24831/jai.v48i3.32979
- Rasi, R. Z., Masrom, N. R., Omar, S. S., Ahmad, M. F., Sham, R. (2017). Withdrawn article: Designing Halal Supply Chain: Malaysia’s Halal Industry Scenarios. MATEC Web of Conferences, 135, 00040. https://doi.org/10.1051/matecconf/201713500040
- Emrouznejad, A., Abbasi, S., Sıcakyüz, Ç. (2023). Supply chain risk management: A content analysis-based review of existing and emerging topics. Supply Chain Analytics, 3, 100031. https://doi.org/10.1016/j.sca.2023.100031
- Tarei, P. K., Thakkar, J. J., Nag, B. (2020). Benchmarking the relationship between supply chain risk mitigation strategies and practices: an integrated approach. Benchmarking: An International Journal, 27 (5), 1683–1715. https://doi.org/10.1108/bij-12-2019-0523
- Deng, X., Yang, X., Zhang, Y., Li, Y., Lu, Z. (2019). Risk propagation mechanisms and risk management strategies for a sustainable perishable products supply chain. Computers & Industrial Engineering, 135, 1175–1187. https://doi.org/10.1016/j.cie.2019.01.014
- Wu, D., Olson, D. L. (2008). Supply chain risk, simulation, and vendor selection. International Journal of Production Economics, 114 (2), 646–655. https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2008.02.013
- Ahmad, T. L., Susanty, A. (2019). House of Risk Approach for Assessing Supply Chain Risk Management of Material Procurement in Construction Industry. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 598 (1), 012060. https://doi.org/10.1088/1757-899x/598/1/012060
- Ali, M. H., Suleiman, N., Khalid, N., Tan, K. H., Tseng, M.-L., Kumar, M. (2021). Supply chain resilience reactive strategies for food SMEs in coping to COVID-19 crisis. Trends in Food Science & Technology, 109, 94–102. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.01.021
- Ab Talib, M. S., Abdul Hamid, A. B., Zulfakar, M. H. (2015). Halal supply chain critical success factors: a literature review. Journal of Islamic Marketing, 6 (1), 44–71. https://doi.org/10.1108/jima-07-2013-0049
- Marucheck, A., Greis, N., Mena, C., Cai, L. (2011). Product safety and security in the global supply chain: Issues, challenges and research opportunities. Journal of Operations Management, 29 (7-8), 707–720. https://doi.org/10.1016/j.jom.2011.06.007
- Natalia, C., Br. Hutapea, Y. F. T., Oktavia, C. W., Hidayat, T. P. (2020). Interpretive Structural Modeling and House of Risk Implementation for Risk Association Analysis and Determination of Risk Mitigation Strategy. Jurnal Ilmiah Teknik Industri, 19 (1), 10–21. https://doi.org/10.23917/jiti.v19i1.9014
- Bonne, K., Verbeke, W. (2007). Religious values informing halal meat production and the control and delivery of halal credence quality. Agriculture and Human Values, 25 (1), 35–47. https://doi.org/10.1007/s10460-007-9076-y
- Ahamed, N. N., Vignesh, R., Alam, T. (2023). Tracking and tracing the halal food supply chain management using blockchain, RFID, and QR code. Multimedia Tools and Applications, 83 (16), 48987–49012. https://doi.org/10.1007/s11042-023-17474-4
- Blossey, G., Eisenhardt, J., Hahn, G. (2019). Blockchain Technology in Supply Chain Management: An Application Perspective. Proceedings of the 52nd Hawaii International Conference on System Sciences. https://doi.org/10.24251/hicss.2019.824
- Masudin, I., Rahmatullah, B. B., Agung, M. A., Dewanti, I. A., Restuputri, D. P. (2022). Traceability System in Halal Procurement: A Bibliometric Review. Logistics, 6 (4), 67. https://doi.org/10.3390/logistics6040067
- Nurjamjam, S. (2018). The Influence of Halal Certification and Halal Quality Assurance Practices on Business Competitive Advantage: Case Study of MSMEs in West Java. Indonesian Journal of Halal Studies (IJHS), 1 (1), 69–80. Available at: https://ejournal.uinsalatiga.ac.id/index.php/ijhs/article/view/1664
- Tieman, M., van der Vorst, J. G. A. J., Che Ghazali, M. (2012). Principles in halal supply chain management. Journal of Islamic Marketing, 3 (3), 217–243. https://doi.org/10.1108/17590831211259727
- Hashim, H. I. C., Shariff, S. M. M. (2016). Halal Supply Chain Management Training: Issues and Challenges. Procedia Economics and Finance, 37, 33–38. https://doi.org/10.1016/s2212-5671(16)30089-2
- Alfarizi, M., Ngatindriatun (2022). Commitment to Halal Practices of Indonesian Culinary MSMEs in the Production Chain: The Impact of Halal Literacy and Attitudes. JSEAIS: Journal of Southeast Asian Islam and Society, 1 (1). Available at: https://e-journal.lp2m.uinjambi.ac.id/ojp/index.php/JSAIS/article/view/1767
- Salindal, N. A. (2018). Halal certification compliance and its effects on companies’ innovative and market performance. Journal of Islamic Marketing, 10 (2), 589–605. https://doi.org/10.1108/jima-04-2018-0080
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Siti Asmaul Mustaniroh, Sucipto Sucipto, Yuyun Pujiastuti, Nadya Prabaningtias, Putri Rita Saputri, Maharani Pertiwi Koentjoro, Rizka Aulia Rahma
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
