Оцінювання цифрової культури у системах сталого розвитку університетів

Автор(и)

  • Вікторія Володимирівна Прохорова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-2552-2131
  • Олександра Борисівна Мрихіна Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-0567-2995
  • Орест Ярославович Колещук Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-8995-5206
  • Тетяна Михайлівна Степура Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-1070-0508
  • Анна Сергіївна Зайцева Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-0818-7853
  • Крістіна Ігорівна Сластьяникова ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7114-5165

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.317063

Ключові слова:

цифрова культура, сталий розвиток, метод, стратегія розвитку університету

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси оцінювання цифрової культури. Проблема недостатнього методичного забезпечення оцінювання цифрової культури унеможливлює ефективне стратегічне управління сталим розвитком університету. Дослідження реалізовано на прикладі студентських проєктів в рамках навчальної дисципліни Національного університету «Львівська політехніка» – «Основи підприємництва та бізнес-планування із використанням ІТ». Для оцінювання проєктів сформовано систему показників («цифрова безпека», «цифрова грамотність», «креативність у цифровому середовищі», «використання соціальних мереж і комунікацій», «інноваційність», «цифрові права й етика»). Різноаспектність показників узгоджено встановленням їх значущості та за методом парних порівнянь Сааті. Показники обґрунтовано за допомогою математичної моделі на основі матричного підходу, із використанням методів теорії нечітких множин. Обчислення значущості показників цифрової культури показало: найбільша частка – «цифрова грамотність» (36 %), «цифрові права й етика» (28 %), «цифрова безпека» (16 %), «креативність у цифровому середовищі» (12 %). Найменша – «використання соціальних мереж і комунікацій» (4 %), «інноваційність» (4 %). Базуючись на парних порівняннях оцінок, за кожним з системи показників сформовано матриці, до яких встановлені міри належності елементів нечіткій множині. Визначено нечіткі множини, що засвідчують міру певності у відповідності студентських проєктів показникам цифрової культури. За результатами апробації, проєкт «MyNature» задовольняє їх на 71,2 %, «HealthyWay» – на 53,5 %, «!!!Boooya» – на 48,8 %. Інші проєкти – «FizMat:)», «Medix» та «Їііііisty!» – на 36,3 %, 36,4 % та 42,1 %, відповідно

Біографії авторів

Вікторія Володимирівна Прохорова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та менеджменту

Олександра Борисівна Мрихіна, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Орест Ярославович Колещук, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Тетяна Михайлівна Степура, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Анна Сергіївна Зайцева, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра міжнародних економічних відносин та логістики

Крістіна Ігорівна Сластьяникова, ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Асистент

Кафедра економіки та менеджменту

Посилання

  1. % of Americans say social media have a mostly negative effect on the way things are going in the U.S. today. Pew Research Center. Available at: https://www.pewresearch.org/short-reads/2020/10/15/64-of-americans-say-social-media-have-a-mostly-negative-effect-on-the-way-things-are-going-in-the-u-s-today/
  2. The state of Artificial Intelligence (AI) ethics: 14 interesting statistics. The Enterprisers Project. Available at: https://enterprisersproject.com/article/2020/10/artificial-intelligence-ai-ethics-14-statistics
  3. The growing footprint of digitalisation. UN Environment Programme. Available at: https://www.unep.org/resources/emerging-issues/growing-footprint-digitalisation
  4. Data Center Energy Consumption Trends of 2024. Sunbird. Available at: https://www.sunbirddcim.com/blog/data-center-energy-consumption-trends-2024
  5. Miller, V. (2020). Understanding Digital Culture. Sage Publications, 344.
  6. Levin, I., Mamlok, D. (2021). Culture and Society in the Digital Age. Information, 12 (2), 68. https://doi.org/10.3390/info12020068
  7. Petrushka, I., Yemelyanov, O., Petrushka, T., Koleshchuk, O., Reznik, N. (2020). Influence of energy-saving technology changes on the agro-industrial enterprises innovativeness in terms of digitalization. International Journal of Advanced Science and Technology, 29 (8s), 2489–2496. Available at: http://sersc.org/journals/index.php/IJAST/article/view/14749
  8. Pylypenko, H. M., Prokhorova, V. V., Mrykhina, O. B., Koleshchuk, O. Y., Mushnykova, S. A. (2020). Cost evaluation models of R&D products of industrial enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, 163–170. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-5/163
  9. Prokhorova, V., Mrykhina, O., Koleshchuk, O., Demianenko, T. (2024). Assessing the effectiveness of implementing immersive technologies within university sustainable development systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (13 (131)), 35–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.314232
  10. Isensee, C., Teuteberg, F., Griese, K.-M., Topi, C. (2020). The relationship between organizational culture, sustainability, and digitalization in SMEs: A systematic review. Journal of Cleaner Production, 275, 122944. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.122944
  11. Proksch, D., Rosin, A. F., Stubner, S., Pinkwart, A. (2021). The influence of a digital strategy on the digitalization of new ventures: The mediating effect of digital capabilities and a digital culture. Journal of Small Business Management, 62 (1), 1–29. https://doi.org/10.1080/00472778.2021.1883036
  12. Brenner, B., Hartl, B. (2021). The perceived relationship between digitalization and ecological, economic, and social sustainability. Journal of Cleaner Production, 315, 128128. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.128128
  13. Martínez-Peláez, R., Ochoa-Brust, A., Rivera, S., Félix, V. G., Ostos, R., Brito, H. et al. (2023). Role of Digital Transformation for Achieving Sustainability: Mediated Role of Stakeholders, Key Capabilities, and Technology. Sustainability, 15 (14), 11221. https://doi.org/10.3390/su151411221
  14. El Hilali, W., El Manouar, A., Janati Idrissi, M. A. (2020). Reaching sustainability during a digital transformation: a PLS approach. International Journal of Innovation Science, 12 (1), 52–79. https://doi.org/10.1108/ijis-08-2019-0083
  15. Rosário, A., Dias, J. (2022). Sustainability and the Digital Transition: A Literature Review. Sustainability, 14 (7), 4072. https://doi.org/10.3390/su14074072
  16. Lichtenthaler, U. (2021). Digitainability: The Combined Effects of the Megatrends Digitalization and Sustainability. Journal of Innovation Management, 9 (2), 64–80. https://doi.org/10.24840/2183-0606_009.002_0006
  17. Arriagada, A., Concha, P. (2019). Cultural intermediaries in the making of branded music events: digital cultural capital in tension. Journal of Cultural Economy, 13 (1), 42–53. https://doi.org/10.1080/17530350.2019.1652673
  18. Martínez-Caro, E., Cegarra-Navarro, J. G., Alfonso-Ruiz, F. J. (2020). Digital technologies and firm performance: The role of digital organisational culture. Technological Forecasting and Social Change, 154, 119962. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.119962
  19. Iarmosh, O., Prokhorova, V., Shcherbyna, I., Kashaba, O., Slastianykova, K. (2021). Innovativeness of the creative economy as a component of the Ukrainian and the world sustainable development strategy. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 628 (1), 012035. https://doi.org/10.1088/1755-1315/628/1/012035
  20. Stepura, T., Kuzmak, O., Mrykhina, O. (2024). Information Provision of Assessment of Achievements in The Decent Work in Ukraine using Microdata. 2024 14th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), 21, 423–426. https://doi.org/10.1109/acit62333.2024.10712575
  21. Shibaeva, N., Baban, T., Prokhorova, V., Karlova, O., Girzheva, O., Krutko, M. (2019). Methodological bases of estimating the efficiency of organizational and economic mechanism of regulatory policy in agriculture. Global Journal of Environmental Science and Management, 5, 160–171. https://doi.org/10.22034/gjesm.2019.05.SI.18
  22. Dey, B. L., Yen, D., Samuel, L. (2020). Digital consumer culture and digital acculturation. International Journal of Information Management, 51, 102057. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2019.102057
  23. Napal, M., Mendióroz-Lacambra, A. M., Peñalva, A. (2020). Sustainability Teaching Tools in the Digital Age. Sustainability, 12 (8), 3366. https://doi.org/10.3390/su12083366
  24. Faraj, A. O. kamel, Sharabi, W. A. N. (2021). Developing the Digital Culture among the Students of Educational Faculties in Prince Sattam Bin Abdulaziz University. International Journal of Higher Education, 10 (3), 158. https://doi.org/10.5430/ijhe.v10n3p158
  25. Thumlert, K., McBride, M., Tomin, B., Nolan, J., Lotherington, H., Boreland, T. (2022). Algorithmic literacies: Identifying educational models and heuristics for engaging the challenge of algorithmic culture. Digital Culture & Education, 14 (4), 19–35. Available at: https://static1.squarespace.com/static/5cf15af7a259990001706378/t/636caefb0a6a787f7f41e558/1668067070333/Thumlert_2022.pdf
  26. Wanyan, D., Hu, J. (2019). How to provide public digital cultural services in China? Library Hi Tech, 38 (3), 504–521. https://doi.org/10.1108/lht-03-2019-0071
  27. Voytsekhovska, V., Butzbach, O. K. (2019). An Analysis of Wage Distribution Equality Dynamics in Poland Based on Linear Dependencies. New Statistical Developments in Data Science, 407–417. https://doi.org/10.1007/978-3-030-21158-5_30
  28. The "Lviv Polytechnic - 2025". Development Strategy. Available at: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2316/strategy-2025-110122.pdf
  29. The 17 Goals. United Nations. Available at: https://sdgs.un.org/goals
  30. Sorokina, L. V., Hoiko, A. F. (2017). Rozdil 1.5.2. Ekspertna otsinka efektyvnosti proektnykh rishen na osnovi teoriyi nechitkykh mnozhyn. Ekonometrychnyi instrumentarii upravlinnia finansovoiu bezpekoiu pidpryiemstv budivnytstva. Kyiv: FOP Cherniavskyi D.O., 51–57.
  31. Rotshtein, O. P. (1999). Intelektualni tekhnolohiyi identyfikatsiyi: nechitki mnozhyny, henetychni alhorytmy, neironni merezhi. Vinnytsia: Universum-Vinnytsia, 323.
Оцінювання цифрової культури у системах сталого розвитку університетів

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Прохорова, В. В., Мрихіна, О. Б., Колещук, О. Я., Степура, Т. М., Зайцева, А. С., & Сластьяникова, К. І. (2024). Оцінювання цифрової культури у системах сталого розвитку університетів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (132), 73–87. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.317063

Номер

Том 6 № 13 (132) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Viktoriia Prokhorova, Oleksandra Mrykhina, Orest Koleshchuk, Tetiana Stepura, Anna Zaitseva, Krystyna Slastianykova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.