Визначення контекстуальних вимірів управління в регіональних державних підприємствах Індонезії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.318560

Ключові слова:

контекстний вимір, корпоративне управління, регіональне державне підприємство, багатокейсові дослідження

Анотація

Це дослідження аналізує впровадження управління в комерційних організаціях, що належать регіональним урядам в Індонезії. Це викликано недоліками в управлінні, які спостерігаються на деяких регіональних державних підприємствах в Індонезії. Крім того, це також пов’язано з обмеженою доступністю публікацій про практику управління в таких компаніях. Це дослідження має на меті визначити контекстуальні виміри або специфічні характеристики, з якими стикається керівництво регіональних державних підприємств під час впровадження управління. У цьому дослідженні використовувався якісний метод дослідження з прикладами двох регіональних компаній у Південному Сулавесі. Чотири тематичні атрибути, які складаються із зобов’язань, структурування та функціонування правління, середовища контролю, розкриття інформації та підзвітності, використовуються як посилання. У дослідженні застосовувався двоетапний підхід до аналізу даних, в рамках аналізу випадків і аналізу перехресних випадків. У цьому дослідженні зроблено висновок, що існує дев’ять основних критичних факторів успіху для впровадження управління на регіональних підприємствах, а саме: чітка законодавча база, наявність підрозділу комплаєнс, механізм відбору для обрання ради директорів, роль і функції вищого керівництва, управління продуктивністю, програми професійного розвитку, механізми контролю, управління ризиками та механізм розкриття інформації. Взаємодія між цими елементами має вирішальне значення для виховання культури належного управління та досягнення сталого розвитку в компаніях, що належать регіональному уряду. Фактори не є ізольованими, а підсилюють один одного, підкреслюючи необхідність цілісного підходу до управління. Різноманітні інші фактори, які можуть виникнути в практиці впровадження управління, вимагають подальшого вивчення в майбутньому

Біографії авторів

Muhammad Ridwan Arif, Politeknik Negeri Ujung Pandang

Doctor Management (Strategic Management), Associate Professor

Department of Accounting

Aza Alina Md. Kassim, Management and Science University

Doctor Management, Associate Professor

Department of Accounting

Sirajuddin Omsa, Politeknik Negeri Ujung Pandang

Doctor Management (Strategic Management), Associate Professor

Department of Accounting

Dien Triana, Politeknik Negeri Ujung Pandang

Doctor Management, Assistant Professor

Department of Accounting

Annisa Annisa, Politeknik Negeri Ujung Pandang

Bachelor of Management Accounting

Department of Accounting

Angel Fifian Danduru, Politeknik Negeri Ujung Pandang

Bachelor of Management Accounting

Department of Accounting

Посилання

  1. Sugiharto, A. J. (2021). Kerugian Badan Usaha Milik Negara (BUMN) Sebagai Kerugian Keuangan Negara. Jurnal Education and Development, 9 (1), 158–160. Available at: https://journal.ipts.ac.id/index.php/ED/article/view/2329
  2. Arti, N. D. B., Rizky, R. Y. (2023). Analisis korupsi dan upaya mewujudkan good governance di Indonesia. Jurnal Ilmiah Administrasi Pemerintahan Daerah, 15 (2), 135–149. https://doi.org/10.33701/jiapd.v15i2.3798
  3. Transparency in Corporate Reporting Badan Usaha Milik Daerah (TRAC BUMD) ‘Sengkarut Tata Kelola Perusahaan Daerah di Indonesia’ (2023). Transparancy International Indonesia.
  4. Tren Penindakan Kasus Korupsi Badan Usaha Milik Negara (BUMN) 2016–2021 (2022). ICW. Available at: https://www.antikorupsi.org/sites/default/files/dokumen/Tren%20Korupsi%20BUMN%202016-2021a.pdf
  5. Ghofar, A., Islam, S. M. N. (2015). Corporate Governance and Contingency Theory. In Contributions to Management Science. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-10996-1
  6. Yaacob, H., Basiuni, J. (2014). Corporate governance model of a state-owned enterprise: evidence from an Asian emerging market. Corporate Governance, 14 (4), 504–514. https://doi.org/10.1108/cg-12-2012-0097
  7. IFC Corporate Governance Progression Matrix for State-Owned Enterprises (2019). IFC. Available at: https://www.ifc.org/content/dam/ifc/doc/2023/IFC-CG-Progression-Matrix-SOE-020822.pdf
  8. Kujala, J., Aaltonen, K., Gotcheva, N., Lahdenperä, P. (2020). Dimensions of governance in interorganizational project networks. International Journal of Managing Projects in Business, 14 (3), 625–651. https://doi.org/10.1108/ijmpb-12-2019-0312
  9. Pomeranz, E. F., Stedman, R. C. (2020). Measuring good governance: piloting an instrument for evaluating good governance principles. Journal of Environmental Policy & Planning, 22 (3), 428–440. https://doi.org/10.1080/1523908x.2020.1753181
  10. Kuo, L. (2017). Reputation as a governance mechanism? Evidence from payout policy of insider‐controlled firms in Taiwan. Journal of Business Finance & Accounting, 44 (9-10), 1443–1476. https://doi.org/10.1111/jbfa.12261
  11. Anheier, H. K., Fröhlich, C., List, R. A. (2023). Sub‐Saharan Africa: Towards better governance and sustainability? Global Policy, 14 (S4), 124–135. https://doi.org/10.1111/1758-5899.13283
  12. Einhorn, S., Fietz, B., Guenther, T. W., Guenther, E. (2023). The relationship of organizational culture with management control systems and environmental management control systems. Review of Managerial Science, 18 (8), 2321–2371. https://doi.org/10.1007/s11846-023-00687-0
  13. Shi, W., Connelly, B. L., Hoskisson, R. E. (2016). External corporate governance and financial fraud: cognitive evaluation theory insights on agency theory prescriptions. Strategic Management Journal, 38 (6), 1268–1286. https://doi.org/10.1002/smj.2560
  14. Heaton, S., Teece, D., Agronin, E. (2022). Dynamic capabilities and governance: An empirical investigation of financial performance of the higher education sector. Strategic Management Journal, 44 (2), 520–548. https://doi.org/10.1002/smj.3444
  15. Stewart, J. (2012). Multiple-case Study Methods in Governance-related Research. Public Management Review, 14 (1), 67–82. https://doi.org/10.1080/14719037.2011.589618
  16. Creswell, J. W., Creswell, J. D. (2018). Research Design: Qualitative, Quantitative, and Mixed Methods Approaches. Sage.
  17. Hannah, D. P., Eisenhardt, K. M. (2018). How firms navigate cooperation and competition in nascent ecosystems. Strategic Management Journal, 39 (12), 3163–3192. https://doi.org/10.1002/smj.2750
  18. Yee, W.-H., Tang, S.-Y., Lo, C. W.-H. (2024). Constructing regulatory regimes for sustainable development: commitment to resolve, clarity, and reasonableness. Journal of Environmental Policy & Planning, 26 (4), 449–463. https://doi.org/10.1080/1523908x.2024.2369287
  19. Mariotti, S., Marzano, R. (2021). The effects of competition policy, regulatory quality and trust on inward FDI in host countries. International Business Review, 30 (6), 101887. https://doi.org/10.1016/j.ibusrev.2021.101887
  20. Won, S., Bidwell, M. (2023). Finding the right path to the top: How past interorganizational moves impact executive selection outcomes. Strategic Management Journal, 44 (10), 2341–2376. https://doi.org/10.1002/smj.3502
  21. Park, C. (2020). Enhancing the transparency and accountability of state-owned enterprises. ADBI Working Paper Series. Available at: https://www.adb.org/sites/default/files/publication/561151/adbi-wp1070.pdf
  22. DesJardine, M. R., Zhang, M., Shi, W. (2022). How Shareholders Impact Stakeholder Interests: A Review and Map for Future Research. Journal of Management, 49 (1), 400–429. https://doi.org/10.1177/01492063221126707
  23. Stulz, R. M. (2023). Crisis risk and risk management. European Financial Management, 29 (5), 1377–1400. https://doi.org/10.1111/eufm.12441
  24. de Goër de Herve, M., Schinko, T., Handmer, J. (2023). Risk justice: Boosting the contribution of risk management to sustainable development. Risk Analysis. https://doi.org/10.1111/risa.14157
  25. Keremidchiev, S., Nedelchev, M. (2020). Practices on Accountability and Transparency of State-Owned Enterprises. Socio-Economic Analyses, 12 (2). https://doi.org/10.54664/itow6240
  26. Arif, M. R., Ishak, A. A. A., Tamrin, T., Jayadi, M. (2024). Exploring control environment practices in local government-owned companies. EKUITAS (Jurnal Ekonomi Dan Keuangan), 8 (3), 418–433. https://doi.org/10.24034/j25485024.y2024.v8.i3.6546
  27. Lakoma, K. (2023). A comparative study of governance changes on the perceptions of accountability in Fire and Rescue Services in England. Public Administration, 102 (1), 3–20. https://doi.org/10.1111/padm.12923
Визначення контекстуальних вимірів управління в регіональних державних підприємствах Індонезії

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-28

Як цитувати

Arif, M. R., Md. Kassim, A. A., Omsa, S., Triana, D., Annisa, A., & Danduru, A. F. (2025). Визначення контекстуальних вимірів управління в регіональних державних підприємствах Індонезії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (133), 78–88. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.318560

Номер

Том 1 № 13 (133) (2025): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Muhammad Ridwan Arif, Aza Alina Md. Kassim, Sirajuddin Omsa, Dien Triana, Annisa Annisa, Angel Fifian Danduru

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.