ВИКОРИСТАННЯ МЕЛЕНОГО НЕГАШЕНОГО ВАПНА В ЯКОСТІ КОМПОНЕНТУ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ РОЗШИРНИХ ЦЕМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.3193Ключові слова:
вапно, сахароза, карамель, гідратація, зусилля розширення, розширні складиАнотація
Досліджено можливість використання меленого негашеного вапна, модифікованого додатком сахарози, як компоненту для одержання розширних цементів. Показано, що, через зміни у внутрішній будові речовини, сахароза в кристалічному і аморфному станах впливає на процес гідратації вапна по різному.Посилання
- Мчедлов-Петросян О.П., Филатов Л.Г. Расширяющиеся составы на основе портландцемента. М., Стройиздат 1977. - 158 с.
- Shrinkage of concrete – important research // Concrete. 2003. № 46 с.28-30.
- Рояк С.М., Рояк Г.С. Специальные цементы. М.: Стройиздат, 1988. - 280 с.
- Осин Б.В. Негашенная известь как новое вяжущее вещество. - Промстройиздат, 1954. – 382 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Л.Я. Паращук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.