Розробка полімодельного комплексу управління ресурсами інформаційних систем

Автор(и)

  • Андрій Володимирович Шишацький Державний університет “Київський авіаційний інститут”, Україна https://orcid.org/0000-0001-6731-6390
  • Ганна Анатоліївна Плєхова Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6912-6520
  • Олена Борисівна Одарущенко Полтавський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-2293-2576
  • Геннадій Геннадійович Мягких Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4491-5395
  • Олена Ігорівна Феоктистова Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-8490-3108
  • Ігор Володимирович Шостак Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-3051-0488
  • Дмитро Ігорович Гончарук Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3664-3636
  • Олександр Ігорович Литвиненко Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна http://orcid.org/0009-0000-6541-3621
  • Ганна Тарасівна Ляшенко Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0000-0002-5318-8663
  • Євгеній Сергійович Капран Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна http://orcid.org/0009-0009-9131-5756

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.335688

Ключові слова:

штучний інтелект, дестабілізуючі фактори, рівні функціонування, показники, критерії, оперативність, достовірність

Анотація

Об’єктом дослідження є інформаційні системи. Проблема, яка вирішується в дослідженні, є підвищення точності моделювання процесу функціонування інформаційних систем. Проведено розробку полімодельного комплексу управління ресурсами інформаційних систем. Оригінальність дослідження досягається за рахунок:

– комплексного опису процесу функціонування інформаційних систем різних типів за допомогою розробки відповідних математичних виразів. Зазначене дозволяє підвищити точність моделювання інформаційних систем для послідуючих управлінських рішень;

– опису як статичних, так і динамічних процесів, які відбувається в інформаційних системах з використанням ієрархічної системи взаємопов’язаних математичних моделей;

– здатності провести моделювання як окремо взятого процесу, що відбувається в інформаційній системі, так і комплексно проводити моделювання тих процесів, що в них відбуваються з використанням однієї математичної моделі, або їх сукупності;

– динамічного опису процесу управління рухом інформаційних систем під час функціонування інформаційних систем за допомогою запропонованих аналітичних виразів, чим досягається можливість провести прогнозування руху інформаційної системи на N кроків вперед;

– опису процесу управління операціями, під час проведення розрахункових завдань в процесі функціонування інформаційних систем, чим досягається можливість до планування раціонального навантаження на апаратну частину інформаційних систем;

– проведення моделювання динаміки управління ресурсами інформаційної системи в ході функціонування інформаційних систем, чим досягається здійснювати прогнозування залучення ресурсів інформаційних систем в ході їх функціонування.

Запропонований полімодельний комплекс доцільно використовувати для вирішення завдання управління інформаційними системами, що характеризуються високим ступенем складності.

Біографії авторів

Андрій Володимирович Шишацький, Державний університет “Київський авіаційний інститут”

Доктор технічних наук, старший дослідник, професор

Кафедра інтелектуальних кібернетичних систем

Ганна Анатоліївна Плєхова, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кандидат технічних наук, доцент, завідуюча кафедри

Кафедра комп’ютерних наук і інформаційних систем

Олена Борисівна Одарущенко, Полтавський державний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних систем та технологій

Геннадій Геннадійович Мягких, Національний університет оборони України

Ад’юнкт

Інститут інформаційно-комунікаційних технологій та кібероборони

Олена Ігорівна Феоктистова, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інженерії програмного забезпечення

Ігор Володимирович Шостак, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інженерії програмного забезпечення

Дмитро Ігорович Гончарук, Національний університет оборони України

Начальник науково-дослідної лабораторії

Науково-досліднa лабораторія  проблем управління проєктами інформатизації

Центр воєнно-стратегічних досліджень

Олександр Ігорович Литвиненко, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Науково-дослідний відділ

Науково-дослідний центр

Ганна Тарасівна Ляшенко, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Старший науковий співробітник

Науковий центр

Євгеній Сергійович Капран, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Адюнкт

Науково-організаційний відділ

Посилання

  1. Sova, O., Radzivilov, H., Shyshatskyi, A., Shvets, P., Tkachenko, V., Nevhad, S. et al. (2022). Development of a method to improve the reliability of assessing the condition of the monitoring object in special-purpose information systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (3 (116)), 6–14. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254122
  2. Dudnyk, V., Sinenko, Y., Matsyk, M., Demchenko, Y., Zhyvotovskyi, R., Repilo, I. et al. (2020). Development of a method for training artificial neural networks for intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (105)), 37–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203301
  3. Sova, O., Shyshatskyi, A., Salnikova, O., Zhuk, O., Trotsko, O., Hrokholskyi, Y. (2021). Development of a method for assessment and forecasting of the radio electronic environment. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 30–40. https://doi.org/10.21303/2461-4262.2021.001940
  4. Kuchuk, N., Merlak, V., Skorodelov, V. (2020). A method of reducing access time to poorly structured data. Advanced Information Systems, 4 (1), 97–102. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.1.14
  5. Meleshko, Y., Drieiev, O., Drieieva, H. (2020). Method of identification bot profiles based on neural networks in recommendation systems. Advanced Information Systems, 4 (2), 24–28. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.2.05
  6. Wang, J., Neil, M., Fenton, N. (2020). A Bayesian network approach for cybersecurity risk assessment implementing and extending the FAIR model. Computers & Security, 89, 101659. https://doi.org/10.1016/j.cose.2019.101659
  7. Matheu-García, S. N., Hernández-Ramos, J. L., Skarmeta, A. F., Baldini, G. (2019). Risk-based automated assessment and testing for the cybersecurity certification and labelling of IoT devices. Computer Standards & Interfaces, 62, 64–83. https://doi.org/10.1016/j.csi.2018.08.003
  8. Henriques de Gusmão, A. P., Mendonça Silva, M., Poleto, T., Camara e Silva, L., Cabral Seixas Costa, A. P. (2018). Cybersecurity risk analysis model using fault tree analysis and fuzzy decision theory. International Journal of Information Management, 43, 248–260. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2018.08.008
  9. Folorunso, O., Mustapha, O. A. (2015). A fuzzy expert system to Trust-Based Access Control in crowdsourcing environments. Applied Computing and Informatics, 11 (2), 116–129. https://doi.org/10.1016/j.aci.2014.07.001
  10. Mohammad, A. (2020). Development of the concept of electronic government construction in the conditions of synergetic threats. Technology Audit and Production Reserves, 3 (2 (53)), 42–46. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.207066
  11. Bodin, L. D., Gordon, L. A., Loeb, M. P., Wang, A. (2018). Cybersecurity insurance and risk-sharing. Journal of Accounting and Public Policy, 37 (6), 527–544. https://doi.org/10.1016/j.jaccpubpol.2018.10.004
  12. Cormier, A., Ng, C. (2020). Integrating cybersecurity in hazard and risk analyses. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 64, 104044. https://doi.org/10.1016/j.jlp.2020.104044
  13. Hoffmann, R., Napiórkowski, J., Protasowicki, T., Stanik, J. (2020). Risk based approach in scope of cybersecurity threats and requirements. Procedia Manufacturing, 44, 655–662. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2020.02.243
  14. Perrine, K. A., Levin, M. W., Yahia, C. N., Duell, M., Boyles, S. D. (2019). Implications of traffic signal cybersecurity on potential deliberate traffic disruptions. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 120, 58–70. https://doi.org/10.1016/j.tra.2018.12.009
  15. Promyslov, V. G., Semenkov, K. V., Shumov, A. S. (2019). A Clustering Method of Asset Cybersecurity Classification. IFAC-PapersOnLine, 52 (13), 928–933. https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2019.11.313
  16. Zarreh, A., Saygin, C., Wan, H., Lee, Y., Bracho, A. (2018). A game theory based cybersecurity assessment model for advanced manufacturing systems. Procedia Manufacturing, 26, 1255–1264. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2018.07.162
  17. Kosko, B. (1986). Fuzzy cognitive maps. International Journal of Man-Machine Studies, 24 (1), 65–75. https://doi.org/10.1016/s0020-7373(86)80040-2
  18. Levashenko, V., Liashenko, O., Kuchuk, H. (2020). Building Decision Support Systems based on Fuzzy Data. Advanced Information Systems, 4 (4), 48–56. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.4.07
  19. Kashkevich, S. (Ed.) (2025). Decision support systems: mathematical support. Kharkiv: TECHNOLOGY CENTER PC. https://doi.org/10.15587/978-617-8360-13-9
  20. Shyshatskyi, A. (Ed.) (2024). Information and control systems: modelling and optimizations. Kharkiv: TECHNOLOGY CENTER PC. https://doi.org/10.15587/978-617-8360-04-7
Розробка полімодельного комплексу управління ресурсами інформаційних систем

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Шишацький, А. В., Плєхова, Г. А., Одарущенко, О. Б., Мягких, Г. Г., Феоктистова, О. І. ., Шостак, І. В., Гончарук, Д. І. ., Литвиненко, О. І., Ляшенко, Г. Т., & Капран, Є. С. . (2025). Розробка полімодельного комплексу управління ресурсами інформаційних систем. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(4 (136), 58–72. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.335688

Номер

Том 4 № 4 (136) (2025): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Andrii Shyshatskyi, Ganna Plekhova, Elena Odarushchenko, Hennadii Miahkykh, Olena Feoktystova, Igor Shostak, Dmytro Honcharuk, Oleksandr Lytvynenko, Anna Lyashenko, Yevhenii Kapran

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.