Стійкість композитних індексів екологічної безпеки в умовах війни: чутливість до методології та вплив статистичних викривлень

Автор(и)

  • Євгеній Сергійович Булгаков Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0006-6123-3643
  • В’ячеслав Володимирович Гнатюк Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0000-0709-0246
  • Тетяна Олександрівна Шаблій Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3454-675X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.351699

Ключові слова:

екологічна безпека, індекси екологічних ризиків, екологічні індикатори, зони воєнних конфліктів

Анотація

Об’єктом дослідження був процес формування стійкої методологічної бази для оцінки екологічних ризиків регіонів. Розглядаються можливості застосування інтегральних показників екологічних ризиків, які є корисним інструментом для узагальнення складної інформації. Їх інтерпретація має бути особливо обережною у періоди суспільних потрясінь. Поєднання кількісного індексу з якісним аналізом є необхідним для повного і адекватного оцінювання екологічної безпеки для подібних періодів.

У роботі проаналізовано методологічну стійкість композитних індексів екологічної безпеки регіонів в умовах війни на прикладі України. Досліджено вплив вибору методів нормалізації, схем вагування та обробки пропущених даних на результати інтегрального ранжування. Показано, що у кризових умовах семантика ключових індикаторів зазнає якісних змін, унаслідок чого традиційні інтерпретації їх динаміки стають некоректними.

Проведено порівняльний аналіз комбінацій нормалізації та вагування показників для розрахунку інтегрального індексу екологічної безпеки регіонів України за 2021–2022 роки. Встановлено, що ранговий підхід у поєднанні з рівноважним вагуванням є методологічно нестійким у кризових умовах і призводить до інверсій у регіональному ранжуванні. Запропоновано алгоритм розрахунку індексу, який передбачає перевірку стійкості показників регіонів за повнотою та надійністю статистичних даних, що підвищує адекватність оцінювання екологічних ризиків у період конфлікту. Це важливо для України, а також релевантно для інших країн, які переживають або відновлюються після конфлікту. Отримані висновки дають можливість підвищити готовність системи екологічного моніторингу до надзвичайних ситуацій та сприяти формуванню стійкої методологічної бази для оцінки екологічних ризиків

Біографії авторів

Євгеній Сергійович Булгаков, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор філософії з хімічних технологій (PhD)

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

В’ячеслав Володимирович Гнатюк, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірнат

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Тетяна Олександрівна Шаблій, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Посилання

  1. Nardo, M., Saisana, M., Saltelli, A., Tarantola, S., Hoffmann, A., Giovannini, E. (2008). Handbook on Constructing Composite Indicators: Methodology and User Guide. OECD publishing. Available at: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC47008
  2. Saisana, M., Saltelli, A. (2010). The Multidimensional Poverty Assessment Tool (MPAT): Robustness issues and Critical assessment. Publications Office of the European Union. https://dx.doi.org/10.2788/82008
  3. Singh, R. K., Murty, H. R., Gupta, S. K., Dikshit, A. K. (2012). An overview of sustainability assessment methodologies. Ecological Indicators, 15 (1), 281–299. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2011.01.007
  4. Greco, S., Ishizaka, A., Tasiou, M., Torrisi, G. (2018). On the Methodological Framework of Composite Indices: A Review of the Issues of Weighting, Aggregation, and Robustness. Social Indicators Research, 141 (1), 61–94. https://doi.org/10.1007/s11205-017-1832-9
  5. Paruolo, P., Saisana, M., Saltelli, A. (2012). Ratings and Rankings: Voodoo or Science? Journal of the Royal Statistical Society Series A: Statistics in Society, 176 (3), 609–634. https://doi.org/10.1111/j.1467-985x.2012.01059.x
  6. Alqararah, K. (2023). Assessing the robustness of composite indicators: the case of the Global Innovation Index. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 12 (1). https://doi.org/10.1186/s13731-023-00332-w
  7. Becker, W., Saisana, M., Paruolo, P., Vandecasteele, I. (2017). Weights and importance in composite indicators: Closing the gap. Ecological Indicators, 80, 12–22. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.03.056
  8. Zhou, P., Ang, B. W., Poh, K. L. (2007). A mathematical programming approach to constructing composite indicators. Ecological Economics, 62 (2), 291–297. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2006.12.020
  9. Munda, G., Nardo, M. (2009). Noncompensatory/nonlinear composite indicators for ranking countries: a defensible setting. Applied Economics, 41 (12), 1513–1523. https://doi.org/10.1080/00036840601019364
  10. Wehbe, C., Baroud, H. (2024). Limitations and considerations of using composite indicators to measure vulnerability to natural hazards. Scientific Reports, 14 (1). https://doi.org/10.1038/s41598-024-68060-z
  11. Srebotnjak, T., Carr, G., de Sherbinin, A., Rickwood, C. (2012). A global Water Quality Index and hot-deck imputation of missing data. Ecological Indicators, 17, 108–119. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2011.04.023
  12. Stevens, S. M., Joy, M. K., Abrahamse, W., Milfont, T. L., Petherick, L. M. (2023). Composite environmental indices – a case of rickety rankings. PeerJ, 11, e16325. https://doi.org/10.7717/peerj.16325
  13. Ghobarah, H. A., Huth, P., Russett, B. (2003). Civil Wars Kill and Maim People – Long After the Shooting Stops. American Political Science Review, 97 (02). https://doi.org/10.1017/s0003055403000613
  14. Kachynskyi, A. (2001). Ekolohichna bezpeka Ukrainy: systemnyi analiz perspektyv pokrashchennia. Kyiv: NISD, 312.
  15. Gan, X., Fernandez, I. C., Guo, J., Wilson, M., Zhao, Y., Zhou, B., Wu, J. (2017). When to use what: Methods for weighting and aggregating sustainability indicators. Ecological Indicators, 81, 491–502. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.05.068
  16. Krampe, F., Kreutz, J., Ide, T. (2025). “Armed conflict causes long-lasting environmental harms.” Environment and Security. https://doi.org/10.1177/27538796251323739
  17. Cutter, S. L., Boruff, B. J., Shirley, W. L. (2003). Social Vulnerability to Environmental Hazards*. Social Science Quarterly, 84 (2), 242–261. https://doi.org/10.1111/1540-6237.8402002
  18. Nardo, M., Saisana, M., Saltelli, A., Tarantola, S. (2025). Tools for Composite Indicators Building. EUR 21682 EN. Available at: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC31473
  19. State Statistics Servise of Ukraine. Available at: https://ukrstat.gov.ua/
  20. Böhringer, C., Jochem, P. E. P. (2007). Measuring the immeasurable – A survey of sustainability indices. Ecological Economics, 63 (1), 1–8. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2007.03.008
  21. Dodatok 2. Tendentsiyi sotsialno-ekonomichnoho rozvytku v umovakh povnomasshtabnoho viyskovoho vtorhnennia Rosiyskoi Federatsiyi v Ukrainu. Available at: https://dn.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/dodatok-2-do-strategii-tendentsii-sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku.docx
  22. Conflict and Environment Observatory. Available at: https://ceobs.org/ukraine-conflict-environmental-briefing-industry/
  23. The State Emergency Service of Ukraine. Available at: https://dsns.gov.ua
  24. State Forest Resources Agency of Ukraine. Available at: https://forest.gov.ua/
  25. Moretti, A., Arias-Salazar, A. (2025). Computing multidimensional composite indicators for small areas in presence of missing variables: a data integration approach. Journal of the Royal Statistical Society Series C: Applied Statistics, 75 (1), 21–42. https://doi.org/10.1093/jrsssc/qlaf032
  26. Xavier, A., Fragoso, R., Freitas, M. de B. C. (2025). Building sustainability composite indicators using a multi-criteria approach. European Journal of Operational Research, 326 (2), 326–342. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2025.04.024
  27. D’Adamo, I., Di Leo, S., Gastaldi, M., Paris, A. (2025). Evaluating sustainability in Europe with composite indicators. Discover Sustainability, 6 (1). https://doi.org/10.1007/s43621-025-02129-1
  28. Blancas, F. J., Contreras, I. (2024). Global SDG composite indicator: A new methodological proposal that combines compensatory and non‐compensatory aggregations. Sustainable Development, 33 (1), 158–176. https://doi.org/10.1002/sd.3109
Стійкість композитних індексів екологічної безпеки в умовах війни: чутливість до методології та вплив статистичних викривлень

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Як цитувати

Булгаков, Є. С., Гнатюк, В. В., & Шаблій, Т. О. (2026). Стійкість композитних індексів екологічної безпеки в умовах війни: чутливість до методології та вплив статистичних викривлень. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (139), 6–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.351699

Номер

Том 1 № 10 (139) (2026): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Yevhenii Bulhakov, Viacheslav Hnatiuk, Tetyana Shabliy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.