Розробка параметризованої аналітичної моделі оцінювання повноциклових викидів для кліматичного порівняння енергетичних рішень у транспортних системах
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.358472Ключові слова:
Well-to-Wheel (WTW), декарбонізація транспорту, повноциклові викиди, інвестиційна асиметрія декарбонізації, транспортні технологіїАнотація
Об’єктом дослідження є процес оцінювання кліматичної ефективності альтернативних енергетичних рішень у транспортних системах у межах повноциклового підходу Well-to-Wheel (WTW).
Проблема полягає у методологічній неузгодженості результатів кліматичного порівняння при застосуванні підходу Tank-to-Wheel (TTW), який враховує лише експлуатаційні викиди та ігнорує upstream-компоненти, пов’язані з виробництвом і постачанням енергоресурсів. Це призводить до системного розриву між оціненими та фактичними повноцикловими кліматичними ефектами енергетичних альтернатив.
У роботі розроблено параметризовану аналітичну модель кліматичної порівнюваності – WTW Climate Comparability Model (WTW-CCM), що формалізує залежність повноциклових викидів від параметрів енергетичного ланцюга. Обґрунтовано структуру повноциклових викидів як суму компонентів Well-to-Tank, Tank-to-Wheel і специфічних складових. Модель узгоджена з міжнародними методологічними рамками EN 16258, GLEC Framework та ISO 14083.
Встановлено параметричну залежність кліматичної ефективності від вуглецевої інтенсивності енергосистеми та methane slip emissions. Виведено пороговий критерій у вигляді критичної вуглецевої інтенсивності електромережі. Показано, що електричні рішення є доцільними лише за визначених параметричних умов.
Продемонстровано можливість інверсії кліматичної ефективності альтернатив. Формалізовано явище інвестиційної асиметрії декарбонізації та запропоновано індекс DIAI. Обґрунтовано, що різні межі оцінювання (TTW і WTW) формують несумірні інвестиційні пріоритети.
Практичне значення полягає у застосуванні моделі для обґрунтування управлінських і інвестиційних рішень у декарбонізації транспорту
Посилання
- Net Zero by 2050 (2021). OECD. https://doi.org/10.1787/c8328405-en
- Transport. International Energy Agency (IEA). Available at: https://www.iea.org/topics/transport
- BS EN 16258:2012. Methodology for calculation and declaration of energy consumption and GHG emissions of transport services (freight and passengers) - (Withdrawn Standard). The British Standards Institution. Available at: https://standardsdevelopment.bsigroup.com/projects/2011-00080
- Global Logistics Emissions Council framework. For logistics emissions accounting and reporting (Version 3.0). Smart Freight Centre. Available at: https://smart-freight-centre-media.s3.amazonaws.com/documents/GLEC_FRAMEWORK_v3_UPDATED_02_04_24.pdf
- ISO 14083:2023. Greenhouse gases – Quantification and reporting of greenhouse gas emissions arising from transport chain operations. Available at: https://www.iso.org/standard/78864.html
- JEC well-to-tank report V5 – JEC well-to-wheels analysis – Well-to-wheels analysis of future automotive fuels and powertrains in the European context (2020). European Union. https://doi.org/10.2760/100379
- Bicer, Y., Dincer, I. (2018). Life cycle environmental impact assessments and comparisons of alternative fuels for clean vehicles. Resources, Conservation and Recycling, 132, 141–157. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2018.01.036
- Ou, X., Yan, X., Zhang, X., Liu, Z. (2012). Life-cycle analysis on energy consumption and GHG emission intensities of alternative vehicle fuels in China. Applied Energy, 90 (1), 218–224. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2011.03.032
- Balcombe, P., Anderson, K., Speirs, J., Brandon, N., Hawkes, A. (2016). The Natural Gas Supply Chain: The Importance of Methane and Carbon Dioxide Emissions. ACS Sustainable Chemistry & Engineering, 5 (1), 3–20. https://doi.org/10.1021/acssuschemeng.6b00144
- Balcombe, P., Speirs, J. F., Brandon, N. P., Hawkes, A. D. (2018). Methane emissions: choosing the right climate metric and time horizon. Environmental Science: Processes & Impacts, 20 (10), 1323–1339. https://doi.org/10.1039/c8em00414e
- Pavlenko, N., Comer, B., Zhou, Y., Clark, N., Rutherford, D. (2020). The climate implications of using LNG as a marine fuel (2020). International Council on Clean Transportation (ICCT). Available at: https://theicct.org/publication/the-climate-implications-of-using-lng-as-a-marine-fuel/
- Climate Change 2021 – The Physical Science Basis (2023). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009157896
- Kyryllova, O. V., Kyryllova, V. Yu. (2021). Dekarbonizatsiya morskoi haluzi: hlobalni initsiatyvy i lokalni diyi. Marine Power Plants and Operation 2021 (MPP&O-2021): materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi morskoi konferentsiyi kafedry SEU i TE ONMU.
- Kyryllova, О., Kyryllova, V. (2024). “Smart Ports” as an innovative vector of technological transformation and digitalization of ports: from idea to concept and practical implementation. Transport Development, 4 (23), 77–95. https://doi.org/10.33082/td.2024.4-23.07
- Kyryllova, O. V., Kyryllova, V. Yu., Mahamadov, O. R. (2024). The concept of “Smart Port” in the context of global trends of integration of intelligent transport and information technologies in the port industry. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, 2 (5), 81–87. https://doi.org/10.32782/2663-5941/2024.5.2/14
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Valeriia Kyryllova, Olena Kyryllova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
