Десорбція оксидів азоту з продукційної нітратної кислоти (58–60 % мас.)

Автор(и)

  • Олександр Олександрович Литвиненко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0003-0672-0917
  • Тамара Ивановна Печенко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0002-9609-9855
  • Михаил Алексеевич Подустов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0003-2119-1961
  • Алексей Иванович Букатенко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0001-8199-7188

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.50293

Ключові слова:

оксиди азоту, нітратна кислота, десорбція, парціальний тиск, розчинність, коефіцієнт Генрі

Анотація

Досліджено десорбцію NOX в системі HNO3 – H2O – NOX. Розраховано парціальний тиск компонентів NOX, їх вміст у рідкій фазі (HNO3 58 – 60 % мас.). Побудована залежність парціального тиску NO2, N2O4, їх вмісту в рідкій фазі при різних концентраціях HNO3, температурах. Обчислена розчинність NOX у рідкій фазі при температурах 40 – 70 °С.

Біографії авторів

Олександр Олександрович Литвиненко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000

Асистент

Кафедра Автоматизації и хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу 

Тамара Ивановна Печенко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000

Кандидат технічних наук, доцент.

Кафедра Автоматизації и хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу 

Михаил Алексеевич Подустов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000

Доктор технічних наук, професор

Кафедра Автоматизації и хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу 

Алексей Иванович Букатенко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61000

Кандидат технічних наук, доцент.

Кафедра Автоматизації и хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу 

Посилання

  1. Tovazhnianskyi, L. (2007) Tekhnolohiia zviazannoho azotu : pidruchnyk [Technology bound nitrogen]. Kharkiv: NTU “KhPI”, 536.
  2. Barskyi, V. (2012). V Ukraine 50 mln ga zemli, prigodnoy k ispolzovaniyu, - uchenyy. Available at: http://www.ukrinform.ua/rus/news/v_ukraine_50_mln_ga_zemli_prigodnoy_k_ispolzovaniyu___ucheniy_
  3. Tovazhnjanskij, L. (Ed.) (2005). Processy i apparaty chimicheskoj technologii: in 2 part. Part 2. [Processes and devices of chemical technology: in 2 parts. P. 2.]. Kharkov: NTU “KhPI”, 628.
  4. Kutepov, A. M. (2004). Obshchaya khimicheskaya tekhnologiya : uchebnik dlya studentov vuzov, obuchayushchikhsya po spets. khim.-tekhnol. profilya [General chemical technology: a textbook for university students enrolled in the special. Chem-primary process. profile]. Moscow: Akademkniga, 528.
  5. Pismennyy, B. V. (2011). Sravnitelnaya otsenka i poisk novykh effektivnykh tekhnologicheskikh skhem ochistki gazovozdushnykh vybrosov ot oksidov azota (NOX) [Comparative evaluation and the search for new effective technological schemes fume cleaning gas emissions from nitrogen oxides (NOX)]. Voprosy khimii i khimicheskoy tekhnologii, 6, 173–176.
  6. Kuporka J. (2011). Removal of nitrogen oxides from flue gases in a packed column. Environment Protection Engineering, 37 (1), 13–22.
  7. Chacuk, A. (2007). Intensification of nitrous acid oxidation. Chemical Engineering Science, 62 (24), 7446–7453. doi: 10.1016/j.ces.2007.08.023
  8. De Paiva, J. L., Kachan, G. C. (2004). Absorption of nitrogen oxides in aqueous solutions in a structured packing pilot column. Chemical Engineering and Processing: Process Intensification, 43 (7), 941–948. doi: 10.1016/j.cep.2003.08.005
  9. Potorzhinskaya, S. S. (1982). Issledovanie ravnovesiya v sisteme azotnaya kislota – voda – okisly azota pri soderzhanii do 1,5 % N2O4 [Study of equilibrium in the system nitric acid – water – nitrogen oxides with content to 1.5% N2O4]. Trudy NII TEKhIM, 1, 1–5.
  10. Solovev, N. N. (1979). Dissotsiatsiya N2O4 v nevodnykh rastvoritelyakh [The N2O4 dissociation in non-aqueous solvents]. Zhurnal prikladnoy khimii, 52 (10), 2324–2326.
  11. Hamil, H. F. (1974). Collaborative Study of Method for the Determination of Nitrogen Oxide Emissions from Stationary Sources (Nitric Acid Plants). Southwest Research Institute Report for Environmental Protection Agency. Research Triangle Park, NC, 40.
  12. Tereshchenko, L. Ya. (1972). K voprosu o raschete usloviy ravnovesiya i protsessov vzaimodeystviya okislov azota s rastvorami azotnoy kisloty [To the question of the quilibrium conditions calculation and the nitrogen oxides to nitric acid solutions interaction]. Zhurnal prikladnoy khimii, 45 (1), 189–192.
  13. Tereshchenko, L. Ya. (1979). Ravnovesie oksidov azota s rastvorami azotnoy kisloty [Equilibrium of nitrogen oxides from nitric acid solutions]. Zhurnal prikladnoy khimii, 52 (3), 1743–1747.
  14. Chambers, F. S., Sherwood, T. K. (1937). Absorption of Nitrogen Dioxide by Aqueous Solutions. Industrial & Engineering Chemistry, 29 (12), 1415–1422. doi: 10.1021/ie50336a022
  15. Lefers, J. B. (1980). The oxidation and absorption of nitrogen oxides in nitric acid in relation of the tail gas problem of nitric acid plants. Chemical Engineering Science, 35 (1-2), 145–153. doi: 10.1016/0009-2509(80)80081-9
  16. Karavaev, M. M. (1962). Ravnovesie pri obrazovanii azotnoy kisloty v gazovoy faze [The equilibrium when the nitric acid creating in the gaseous phase]. Zhurnal fizicheskoy khimii, 35 (5), 1072–1074.
  17. Klemenc, A. (1952). Zur Kenntnis der Salpetersäure. X Methoden zur Gasanalyse im System N2–NO–NO2–N2O4–N2O3–HNO2–HNO3. Monatshefte Fär Chemie, 83 (2), 334–345. doi: 10.1007/bf00938559
  18. Olevskiy, V. M. (Ed.) (1985). Proizvodstvo azotnoy kisloty v agregatakh bolshoy edinichnoy moshchnosti [Nitric acid production in units with high unit capacity]. Moscow: Khimiya, 400.
  19. Zimon, A. D. (2003). Fizicheskaya khimiya : uchebnik dlya vuzov [Physical chemistry: textbook for high schools]. Moscow: «Agar», 320.
  20. Atroshchenko, V. I. (1968). Kurs tekhnologii svyazannogo azota. [Course technology bound nitrogen]. Moscow: Khimiya, 384.
  21. Bodenstein M. (1922). Bildung und Zerlegung von stickoxid. Zeitschrift für Physikalische Chemie, 100, 63–72.
  22. Kislota azotnaja nekoncentrirovannaja TU:TUU 24.1–33968601–001:2008. Available at: http://hymdyv.com.ua/ru/pr_kislota_azot_nekonzentrir.html
  23. Intensifikatsiya protsessa polucheniya nekontsenrirovannoy azotnoy kisloty na Nevinnomysskom PO «Azot»: otchet o NIR (zaklyuchitelnyy) [The intensification of the obtaining no concentrated nitric acid process at Nevinnomysskiy "Azot": research report (final)] (1987). Kharkov: NTU “KhPI”, 35.
  24. Razrabotka optimalnykh usloviy polucheniya azotnoy kisloty razlichnoy kontsentratsii pod davleniem 20–25 atm. Intensifikatsiya protsessa polucheniya nekontsentrirovannoy azotnoy kisloty na NPO «Azot»: otchet o NIR (zaklyuchitelnyy) [Development of optimal conditions for obtaining different concentrations nitric acid at a pressure of 20-25 atm. The intensification of the obtaining concentrated nitric acid process on PA "Azot": research report (final)] (1987). Kharkov: NTU “KhPI”, 48.
  25. Skalska, K. (2011). Kinetic model of NOX ozonation and its experimental verification. Chemical Engineering Science, 66 (14), 3386–3391. doi: 10.1016/j.ces.2011.01.028
  26. Janiczek, W. (2014). A simplified model of the absorptive-regenerative process in the technology of nitric acid production. Technical Transactions. Chemistry, 1, 15–33
  27. Vasilev, V. P. (1989). Analiticheskaya khimiya : v 2 ch. Ch. 1. Gravimetricheskiy i titrimetricheskiy metody analiza [Analytical chemistry: in 2 parts. Part 1. Gravimetric and titrimetric analysis methods]. Moscow: Vysshaya shkola, 320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-16

Як цитувати

Литвиненко, О. О., Печенко, Т. И., Подустов, М. А., & Букатенко, А. И. (2015). Десорбція оксидів азоту з продукційної нітратної кислоти (58–60 % мас.). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(6(77), 43–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.50293

Номер

Том 5 № 6(77) (2015): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Олександр Олександрович Литвиненко, Тамара Ивановна Печенко, Михаил Алексеевич Подустов, Алексей Иванович Букатенко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.