Підвищення точності визначення температури датчиками пожежних сповіщувачів в реальних умовах загоряння на об'єктах

Автор(и)

  • Vladimir Andronov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0001-7486-482X
  • Boris Pospelov Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-0957-3839
  • Evgenіy Rybka Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0002-5396-5151

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.75063

Ключові слова:

тепловий датчик, пожежний сповіщувач, точність, температура, динамічні умови, випадкові збурення

Анотація

На основі аналізу узагальненої схеми теплового датчика розроблена його динамічна модель, що дозволила визначити напрями підвищення точності. Встановлені оптимальні параметри датчика для різних динамічних умов і випадкових збурень. Отримані результати дозволяють прогнозувати очікувану точність існуючих датчиків, а також розробляти оптимальні датчики для гарантованого виявлення загорянь на реальних об'єктах

Біографії авторів

Vladimir Andronov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідний центр

Boris Pospelov, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Доктор технічних наук, професор

Науково-дослідний центр

Evgenіy Rybka, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат технічних наук

Науково-дослідний центр

Посилання

  1. Poulsen, A., Jomaas, G. (2011). Experimental Study on the Burning Behavior of Pool Fires in Rooms with Different Wall Linings. Fire Technology, 48 (2), 419–439. doi: 10.1007/s10694-011-0230-0
  2. Oppelt, U. (2006). Improvement on fire detectors by using multiple sensors. Fire & Safety. Available at: http://www.securitysa.com/default.aspx?pklissueid=550
  3. Pospelov, B. B., Chumachenko, S. N., Urjadnikova,I.V. (2015). Uchet priemlemogo riska pri obosnovanii trebovanij k sistemam kontrolja sostojanija opasnyh ob"ektov. Aktual'ni problemy modeljuvannja ryzykiv i zagroz vynyknennja nadzvychajnyh sytuacij na ob’jektah krytychnoi' infrastruktury. Kyiv: TOV «Instytut matematychnogo modeljuvannja «Fraksim», 139–145.
  4. Ding, Q., Peng, Z., Liu, T., Tong, Q. (2014). Multi-Sensor Building Fire Alarm System with Information Fusion Technology Based on D-S Evidence Theory. Algorithms, 7 (4), 523–537. doi: 10.3390/a7040523
  5. Cheng, C., Sun, F., Zhou, X. (2011). One fire detection method using neural networks. Tsinghua Science and Technology, 16 (1), 31–35. doi: 10.1016/s1007-0214(11)70005-0
  6. Pospelov, B. B., Andronov, V. A. (2015). Improving Efficiency Monitoring Systems for Potentially Dangerous Objects Based on Optimization of Group Detection Sensors. Civil Engineering and Architecture, 3 (4), 69–72. doi: 10.13189/cea.2015.030401
  7. Pospelov, B. B., Shevchenko, R. I., Kolenov, A. N. (2014). Sintez optimal'nogo izmeritelja opasnyh faktorov pozhara s proizvol'noj dinamikoj dlja pozharnyh izveshhatelej. Problemy pozharnoj bezopasnosti, 35, 172–178.
  8. Todd, C. (1998). Fire Detection – Overcoming the False Alarm Problem. International Fire and Security Product News, 23 (3), 39–40.
  9. Gottuk, D. T., Peatross, M. J., Roby, R. J., Beyler, C. L. (2002). Advanced fire detection using multi-signature alarm algorithms. Fire Safety Journal, 37 (4), 381–394. doi: 10.1016/s0379-7112(01)00057-1
  10. Milke, A., Hulcher, M. E., Worrell, C. L., Gottuk, D. T., Williams, F. W. (2003). Investigation of Multi-sensor Algorithms for Fire Detection. Fire Technology, 39 (4), 363–382. doi: 10.1023/a:1025378100781
  11. Bowles, J. B., Pelaez, C. E. (1995). Application of fuzzy logic to reliability engineering. Proceedings of the IEEE, 83 (3), 435–449. doi: 10.1109/5.364489
  12. Reed, J. (1995). Control and Indicating Equipment for Fire Alarm Systems. International Fire and Security Product News, 20 (5), 41–42.
  13. Cestari, L. A., Worrell, C., Milke, J. A. (2005). Advanced fire detection algorithms using data from the home smoke detector project. Fire Safety Journal, 40 (1), 1–28. doi: 10.1016/j.firesaf.2004.07.004
  14. Radonja, P., Stankovic, S. (2009). Generalized profile function model based on neural networks. Serbian Journal of Electrical Engineering, 6 (2), 285–298. doi: 10.2298/sjee0902285r
  15. Siebel, R. (2006). Test of fire detection algorithms using artificially generated events. Fire Safety Journal, 41 (4), 258–265. doi: 10.1016/j.firesaf.2006.01.004
  16. Gurevich, V. (2008). Microprocessor protection devices: The present and the future. Serbian Journal of Electrical Engineering, 5 (2), 325–339. doi: 10.2298/sjee0802325g
  17. Tsai, Y. C. (2007). The Design and Implementation of Early Fire Detection and Hierarchical Evacuation Alarm System. Master Thesis, Graduate Institute of Networking and Communication Engineering. Taiwan.
  18. Ristic, J., Radosavljevic, D. (2011). Decision algorithms in fire detection systems. Serbian Journal of Electrical Engineering, 8 (2), 155–161. doi: 10.2298/sjee1102155r
  19. Willstrand, O., Brandt, J., Svensson, R. (2016). Detection of fires in the toilet compartment and driver sleeping compartment of buses and coaches – Installation considerations based on full scale tests. Case Studies in Fire Safety, 5, 1–10. doi: 10.1016/j.csfs.2015.11.002
  20. Zheng, W., Zhang, X., Wang, Z. (2016). Experiment Study of Performances of Fire Detection and Fire Extinguishing Systems in a Subway Train. Procedia Engineering, 135, 393–402. doi: 10.1016/j.proeng.2016.01.147
  21. Polishhuk, V. S. (1981). Izmeritel'nye preobrazovateli. Kyiv: Vishha shkola, 296.
  22. Kartashov, Je. M. (2001). Analiticheskie metody v teorii teploprovodnosti tverdyh tel. Мoscow: Vysshaja shkola, 550.
  23. Pugachev, V. S., Kazakov, I. E., Evlanov, L. G. (1974). Osnovy statisticheskoj teorii avtomaticheskih system. Мoscow: Mashinostroenie, 400.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-30

Як цитувати

Andronov, V., Pospelov, B., & Rybka, E. (2016). Підвищення точності визначення температури датчиками пожежних сповіщувачів в реальних умовах загоряння на об’єктах. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(5(82), 38–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.75063

Номер

Том 4 № 5(82) (2016): Прикладна фізика. Матеріалознавство

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Vladimir Andronov, Boris Pospelov, Evgenіy Rybka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.