ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ АМПЛІТУДИ РУХІВ ТА СИЛИ ОКРЕМИХ М’ЯЗОВИХ ГРУП У ДІТЕЙ ІЗ НАСЛІДКАМИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ

Анна Руденко; Юрій Лянной; Олександр Звіряка

doi:10.15391/snsv.2020-4.001

Authors

Анна Руденко https://orcid.org/0000-0001-5428-6305
Юрій Лянной https://orcid.org/0000-0002-3498-3960
Олександр Звіряка https://orcid.org/0000-0001-8618-9665

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2020-4.001

Keywords:

дисплазія кульшових суглобів, дошкільний вік.

Abstract

Мета: визначити особливості функціональних порушень кульшових суглобів, що сформувались внаслідок дисплазії у дітей дошкільного віку.

Матеріал і методи: у дослідженні, яке проводилося протягом 2014–2019 рр., взяла участь 131 дитина дошкільного віку (середній вік 5,6±0,5 років). Учасників було поділено на дві групи: основну (ОГ, n=68) – діти з односторонньою ДКС за анамнезом (виявлено за результатами аналізу медичних карт) та групу порівняння (ГП, n=63) – діти без порушень з боку кульшових суглобів. Для оцінки результатів використано метод тензодинамометрії (мануальний м’язовий тестер на базі датчика механічного зусилля “EXPANDER”) та метод гоніометрії.

Результати:результати дослідження показників електротензодинамометрії м’язів нижніх кінцівок у дітей ОГ свідчать про достовірне зниження сили м’язів-абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae) ушкодженої кінцівки відносно інтактної у кульшовому суглобі (інтактна – 85,8±6,8 та уражена 54,5±4,9 ( ±S), (p ≤0,05)) та гіпертонус м’язів-аддукторів стегна (m. gracilis, m. adductor longus, m. adductor brevis) з боку ураженої кінцівки відносно інтактної кінцівки (інтактна – 68,2±4,4, уражена – 95,8±4,1, ( ±S), (p ≤0,05). Під час вивчення показників тензодинамометрії у дітей з ДКС виявлено сильний прямий кореляційний взаємозв’язок між станом м’язового апарату і розвитком привідної контрактури кульшового суглоба (коефіцієнт кореляції між показниками сили м’язів-абдукторів стегна та амплітудою відведення – r = 0,7 (сильний зв’язок, p < 0,05).

Висновки: тензодинамометричне дослідження м’язів дало можливість виявити зниження тонусу м’язів-абдукторів стегна, biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. quadriceps femoris, m. sartorius. Результатом дисбалансу функціональної активності м’язів є формування торсійно-вальгусної деформації кульшового суглоба, яка вимагає поетапного індивідуального проведення реабілітаційно-корекційних втручань.

References

Калмикова, Ю. С. (2014), Методи дослідження у фізичній реабілітації: дослідження фізичного розвитку. Харків: ХДАФК, 104 с.

Голка, Г. Г. (2013), Травматологія та ортопедія : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред. : Г. Г. Голки. Вінниця : Нова книга, 400 с.

Зинченко, В. В. (2012), Особливості формування кульшових суглобів у дітей першого року життя з ознаками дисплазії сполучної тканини. К.: ДУ «ИТО АМНУ», 20 с.

Епифанов, В. А. (1999), Лечебная физическая культура и спортивная медицина. Учеб. лит. для студ. мед. вузов. М.: Медицина, 304 с.

Рой, І. В., Біла, І. І., Вовченко, А. Я., Зінченко, В. В. (2005), "Прояви дисплазії сполучної тканини у новонароджених". Ортопедия, травматология и протезирование, № 3, С. 69-73.

Bossard, F. (2015), "Diagnosis by hip sonography in an infant", Ultraschall Med, Vol. 26, № 2, Р. 170-171.

Byrd, J. W. (2012), Operative Hip Arthroscopy Heidelberg. Springer, 217 р.

Vaquero-Picado, A., González-Morán, G., Garay, E.G, Moraleda, L. (2019), "Developmental dysplasia of the hip: update of management", EFORT Open Rev. 4(9), Р. 548-556.

Paton, R. W. (2017), "Screening in Developmental Dysplasia of the Hip (DDH)", Surgeon, 15(5), Р. 290-296.

Gkiatas, I., Boptsi, A., Tserga, D., Gelalis, I. (2019), "Developmental dysplasia of the hip: a systematic literature review of the genes related with its occurrence", EFORT Open Rev, 4(10), Р. 595-601.