СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Лариса Рубан; Ірина Жарова

doi:10.15391/snsv.2020-5.005

Authors

Лариса Рубан https://orcid.org/0000-0002-7192-0694
Ірина Жарова https://orcid.org/0000-0002-8904-9446

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2020-5.005

Keywords:

жінки молодого віку, артеріальна гіпертензія, опитувальник «Ставлення до здоров'я».

Abstract

Мета: на підставі аналізу сучасної спеціальної літератури з проблеми артеріальної гіпертензії у жінок молодого віку провести дослідження щодо ставлення до свого здоров’я.

Матеріал і методи: у дослідженні брало участь 40 жінок з встановленим діагнозом артеріальна гіпертензія І ст. віком 35-42 роки, давність захворювання менше 3 років. Діагноз був установлений сімейним лікарем, проте, медикаментозну терапію для корекції артеріального тиску не вживали. Жінки мали у наявності наступні фактори ризику, а саме: зниження рівня фізичної активності, нераціональне харчування, зайву вагу, наявність великої кількості стресів у житті, куріння. При індивідуальному спілкуванні було проведено анкетування за опитувальником Р.А. Березовської «Ставлення до здоров'я».

Результати: на підставі якісного аналізу отриманих за допомогою опитувальника даних за всіма сферами життя були розраховані результати. На питання стосовно найважливих цінностей за різними сферами життя, тільки 18 жінок
оцінили стан здоров'я, як фактор, важливий для них в даний момент життя. Контент-аналіз визначення поняття «здоров’я» показав, що 35% жінок вважають, що це гармонія фізичного та психічного благополуччя. 53% жінок вважають, що на стан здоров’я впливає саме спосіб життя. Тільки 60% опитуваних нами жінок у своєму повсякденному житті застосовують оздоровчі заходи для підтримки свого здоров’я.

Висновки: опитувані нами жінки молодого віку з артеріальною гіпертензією не виконують рекомендації лікаря, не проходять профілактичні огляди, не дотримуються складових, які формують здоровий спосіб життя, незначна кількість респондентів застосовують оздоровчі заходи. Модифікація факторів ризику виникнення АГ, розробка освітніх і оздоровчих програм, спрямованих на підвищення фізичної активності буде сприяти покращенню якості життя жінок молодого віку з АГ.

References

Апанасенко, Г. Л. (2014). Эпидемия хронических неинфекционных заболеваний: стратегия выживания. Saarbrukken: Lambert Acad. Publ, 260 с.

"Артеріальна гіпертензія. Стандарти надання медичної допомоги лікарями первинної ланки": матеріали Настанови Європейського товариства з артеріальної гіпертензії/Європейського товариства кардіологів (ESC/ESH) 2018 р. з лікування артеріальної гіпертензії, Український медичний часопис, 5(1) (127). URL: https://www.umj.com.ua/article/magazine/127-ix-x (дата звернення: 05.09.2020).

Березовская, Р. А. (2005), "Отношение к здоровью", Практикум по психологии здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. СПб.: Питер, С. 100-110.

Борейко, Л. Д., Марараш, Г. Г. (2020), "Виявлення факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію за участі медичної сестри", Клінічна та експериментальна патологія, 19(1). С. 30-37.

Бурик, Є. В. (2011), Особливості перебігу артеріальної гіпертензії в залежності від способу життя, статі та віку пацієнтів : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра. Суми: Вид-во СумДМУ, 56 с.

Дячук, Д. Д., Мороз, Г. З., Гідзинська, І. М, Ласиця, Т. С. (2008), "Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань в Україні: сучасний погляд на проблему", Український кардіологічний журнал, № 1, С. 91–101.

Кочуєва, М. М., Рубан, Л. А., Тимченко, Г. А., Рогожин, А. В., Псарьова, В. Г., Кочуєв, Г. І. (2018), "Ефективність фізичної реабілітації хворих із кардіопульмональною патологією", Міжнародний медичний журнал, Т. 24, № 4(96), С. 11-14.

Никифоров, Г. С. (2005), Практикум по психологии здоровья. СПб.: ПИТЕР, 350 с.

Рубан, Л. А., Мирошниченко, И. А., Сасько, И. А. (2015), "Скрининг-анкетирование субъективной оценки образа жизни женщин репродуктивного возраста", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 4, С. 74-77.

Скибчик, В. А., Соломенчук, Т. М. (2018), "Кардіоваскулярна профілактика", Артеріальна гіпертензія, № 2, С. 79-88.

Makarova, I., Tsygankov, B., Loginova, I. and Shamov, S. (2019), “Emotional status of patients with controlled hypertension”, Journal of Neurology and Psychiatry named after S.S. Korsakova. Special issues., 119(1), pp. 82-87.

Podzolkov, V., Bragina, A., Radionova, V. and Koloda Yu. A. (2015), “Central and humoral mechanisms of the formation of arterial hypertension in women?”, Systemic hypertension, No. 1, pp. 76–82.

Ruban, L. (2018). “Risk factors for the onset of arterial hypertension in women of the first adulthood in the period of manifestation of the disease”, Slobozhanskyi herald of science and sport, No. 2 (64), pp. 45-47.

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W. et al. (2018), "2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH)", European Heart Journal, Volume 39, Issue 33, pp. 3021–3104.