Взаємозв’язок показників фізичної працездатності та компонентного складу тіла у спортсменів-аматорів

Зоя Горенко; Борис Очеретько; Антоніна Ковельська

doi:10.15391/snsv.2017-4.003

Автор(и)

Зоя Горенко Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, Украина, https://orcid.org/0000-0003-3500-4055
Борис Очеретько Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, Украина, https://orcid.org/0000-0001-7953-1143
Антоніна Ковельська Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, Украина, https://orcid.org/0000-0001-6236-4203

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2017-4.003

Ключові слова:

фізична працездатність, загальна витривалість, компонентний склад тіла

Анотація

Мета: визначити особливості компонентного складу тіла та рівня фізичної працездатності, а також структуру кореляційних зв’язків між цими показниками у спортсменів-аматорів.

Матеріал і методи: в умовах тесту з фізичним навантаженням із ступеневозростаючою потужністю у 71-го фізично активного чоловіка досліджували реакцію кардіо-респіраторної системи на фізичні навантаження. Компонентний склад тіла визначали за допомогою біоелектричного імпедансного методу.

Результати: у спортсменів-аматорів відносні показники VO_2max та потужності позитивно корелюють з відносним вмістом води у тілі та мають негативний зв’язок з віком, масою тіла, індексом маси тіла, вмістом жиру. Кисневий пульс з високим ступенем вірогідності позитивно корелював з масою тіла, індексом маси тіла, рівнем метаболізму, безжировою масою, вмістом води та передбачуваною м’язовою масою в усіх сегментах тіла.

Висновки: проведені дослідження свідчать про достатній рівень аеробних можливостей, загальної працездатності, ефективності серцевого циклу, функціонування О₂-транспортуючої системи та здатності скелетних м’язів засвоювати кисень у спортсменів-аматорів, а надлишок жирової тканини негативно впливає на фізичну працездатність, загальну витривалість та досягнення високих спортивних результатів у видах спорту на витривалість.

Посилання

Аулик, И.В. (1990), Определение физической работоспособности в клинике и спорте, Медицина, Москва.

Белоцерковский, З.Б. (2005), Эргометрические и кардиологические критерии физической работоспособности у спортсменов, Совет. спорт, Москва.

Биктимирова, А.А., Рылова, Н.В., Самойлов, А.С. (2014), "Применение кардиореспираторного нагрузочного тестирования в спортивной медицине", Практическая медицина. Современные вопросы диагностики, № 3(79), С. 50-53.

Булатецкий, С.В., Иванников, С.В., Рабазанов, С.И., Трепалин, В.А., Вяткин, А.П., Барабанов, Н.О. (2017), "Физиологические изменения в организме при различных видах мышечной деятельности", Центральный научный вестник, Т. 2., № 8, С. 8-11.

Всесвітня медична асоціація (1964), Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації "Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об'єкта дослідження", від 01.06.1964 р., режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_005

Крикуха, Ю.Ю., Мищенко, А.В., Кузнецова, И.А., Харитонова, Л.Г. (2014), "Структурные компоненты состава тела борцов греко-римского стиля во взаимосвязи с физической работоспособностью", Омский научный вестник, № 3(129), С. 157-160.

Линець, М.М., Андрієнко, Г.М. (1993), Витривалість, здоров’я, працездатність, Львів.

Лисенко, О.М., Горенко, З.А., Ковельська, А.В., Тайболіна, Л.О., Очеретько, Б.Є., Федорчук, С.В., Колосова, О.В., Халявка, Т.О. (2017), "Критерії оцінки функціонального потенціалу спортсменів з різним стажем спортивної підготовки", Вісник Черкаського університету, № 1, С. 56-65.

Мельников, А.А., Викулов, А.Д., (2003), "Особенности гемодинамики и реологических свойств крови у спортсменов с разной направленностью тренировочного процесса", Теория и практика физической культуры, № 1, С. 37-51.

Реброва, О.Ю. (2002), Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA, МедиаСфера, Москва.

Холодов, Ж.К., Кузнецов, В.С. (2002), Теория и методика физического воспитания и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений, 2-е изд. испр. и доп., Издательский центр «Академия», Москва.

Geddes, L. (2007), "Superhuman: what gives elite athletes the edge?», New Scientist, рр. 35-41.

Hamano, S., Ochi, E., Tsuchiya, Y., Muramatsu, E., Suzukawa, K. & Igawa, S. (2015), "Relationship between performance test and body composition/physical strength characteristic in sprint canoe and kayak paddlers", Open Access Journal of Sports Medicine, No. 6, рр. 191-199.

Heydenreich, J., Kayser, B., Schutz, Y. & Melzer, K. (2017), "Total energy expenditure, energy intake, and body composition in endurance athletes across the training season: a systematic review", Sports Medicine – Open, No. 3, рр. 8.

Kyle, U.G., Genton, L., Karsegard, L., Slosman, D.O. & Pichard, C. (2001), "Single prediction equation for bioelectrical impedance analysis in adults aged 20–94 years", Nutrition, Vol. 17(3), рр. 248-253.

Nicolaidis, P.T. (2014), "Body mass index and body fat per cent are associated with decreased power output in soccer players", Cent Eur J Med., No. 7(6), рр. 783-789.

Nicolaidis, P.T. & Ingebrigtsen, J. (2013), "The effect of excess body mass on physical fitness in adolescent and adult male handball players", Indian J Physiol Pharmacol, Vol. 57(4), рр. 369-379.

Ouerghi, N., Khammassa, M., Boukorraa, S., Feki, M., Kaabachi, N. & Bouassida, A. (2014), "Effect of a high-intensity intermittent training program on aerobic capacity and lipid profile in trained subjects", Open Access Journal of Sports Medicine, No. 5, рр. 243-248.

Tanda, G. & Knechtle, B. (2013), "Marathon performance in relation to body fat percentage and training indices in recreational male runners", Open Access Journal of Sports Medicine, No. 4, рр. 141–149.