Використання рухливих і навчальних ігор у спортивній підготовці юних футболістів
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2018-1.008Ключові слова:
рухливі та навчальні ігри, спортивна підготовка, юні футболісти, використанняАнотація
Мета: визначити зміст і послідовність використання рухливих та навчальних ігор у процесі спортивної підготовки юних футболістів.
Матеріал і методи: аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної літератури й Інтернет джерел, педагогічні спостереження.
Результати: установлено, що ефективність використання рухливих та навчальних ігор має забезпечуватися не тільки шляхом їх доцільного підбору відповідно до педагогічних умов та належним організаційно-методичним вирішенням, а й через визначення оптимальної послідовності їх реалізації у навчально-тренувальному процесі, адаптацію їх змісту і структури до контингенту учнів та конкретної педагогічної ситуації. Розглянуто узагальнену послідовність застосування вказаних ігор у процесі спортивної підготовки юних футболістів, на конкретному прикладі розкрито їх орієнтовний зміст.
Висновки: зміст та послідовність використання рухливих і навчальних ігор визначаються методичними положеннями, що передбачають першочергове розв’язання завдань окремої сторони підготовки юних футболістів з наступним вирішенням питань взаємозв’язку у її межах. Після цього реалізуються ті завдання певної сторони спортивної підготовки, які можна розв’язати засобами іншої. У подальшому взаємозв’язок та інтеграція двох і більше сторін багаторічної підготовки здійснюється у контрольних іграх та офіційних змаганнях.
Посилання
Анохин, П.К. (2008), Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем: монография, Директ-Медиа, Москва.
Коротков, Ф.М. (2005), "Определение сенситивных периодов развития скоростно-силовых качеств юных футболистов", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 8, С. 108-111.
Костюкевич, В.М. (2014), Теорія і методика спортивної підготовки (на прикладі командних ігрових видів спорту): навч. посіб., Планер, Вінниця.
Лесгафт, П.Ф. (1953), "Основы естественной гимнастики. Отношение анатомии к физическому воспитанию. Приготовление учителей гимнастики. Статьи и выступления 1874–1890", Собрание педагогических починений, Т. 4, Физкультура и спорт, Москва.
Максименко, І.Г. (2010), Теоретико-методичні основи багаторічної підготовки юних спортсменів у спортивних іграх: автореф. дисс. доктора наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.01, Київ, 46 с.
Наумчук, В.І. (2017), Теоретико-методичні основи навчання спортивним іграм: навч.-метод. посіб., Астон, Тернопіль.
Николаенко, В.В. (2015), "Формирование спортивного мастерства юных футболистов", Наука и спорт: современные тенденции, № 1 (6), С. 61-66.
Железняк, Ю.Д., Кашкаров, В.А., Кравцевич, И.П. и др. (2005), Педагогическое физкультурно-спортивное совершенствование: учебное пособие, Академия, Москва.
Платонов, В.Н. (2004), Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения, Олимпийская литература, Киев.
Пономаренко, П.А. (1994), Учись видеть поле, РИП «Лебедь», Донецк.
Степаненко, В.М. (2013), "Аналіз сучасних тенденцій у плануванні тренувальних і загальних навантажень футболістів дитячого та юнацького віку", Нова педагогічна думка, № 4, С. 204-206.
Шамардин, В.Н. (2012), "Обоснование теоретико-методических основ стратегии подготовки футбольных команд высшей квалификации", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2, С. 74-78.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Володимир Наумчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.