Функціональна дихотомія (симетрія – асиметрія) фізичного розвитку у чоловіків, які займаються триатлоном

Зоя Горенко; Борис Очеретько; Антоніна Ковельська

doi:10.15391/snsv.2018-5.003

Автор(и)

Зоя Горенко
Борис Очеретько
Антоніна Ковельська

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2018-5.003

Ключові слова:

фізична працездатність, дихотомія (симетрія-асиметрія), фізичний розвиток, триатлон

Анотація

Мета: дослідити дихотомію фізичного розвитку чоловіків, які займаються триатлоном та стаєрським бігом по шосе.

Матеріал і методи: в умовах тесту з фізичним навантаженням із ступінчастозростаючою потужністю у 94 фізично активних чоловіків досліджували реакцію кардіореспіраторної системи на фізичні навантаження. Компонентний склад тіла визначали за допомогою біоелектричного імпедансного методу. Для парних ознак розраховували коефіцієнт асиметрії (К_АС).

Результати: за величиною потужності роботи на рівні максимального споживання кисню були виділені групи оцінки рівня тренованості спортсменів. Із збільшенням рівня фізичної працездатності окремі показники максимальної реакції кардіореспіраторної системи на навантаження мають різноспрямовану тенденцію. Розвиток м’язів нижніх кінцівок характеризується правосторонньою асиметрією для всіх груп спортсменів. При цьому значення К_АС збільшується разом із збільшенням рівня фізичної працездатності від 1-ї до 4-ї групи. У аматорів з найвищим рівнем підготовленості спостерігається зменшення цього коефіцієнта.

Висновки: більшість спортсменів-аматорів, які займаються триатлоном або стаєрським бігом по шосе мають асиметрію нижніх кінцівок. Найбільш виражену асиметрію мають спортсмени з працездатністю на рівні максимального споживання кисню 4,0–4,5 Вт∙кг^–1. У групах з першої по четверту спостерігається збільшення асиметрії нижніх кінцівок, тоді як в групі з найвищою працездатністю (4,6–5,5 Вт∙кг^–1) асиметрія зменшується, що може бути необхідною умовою досягнення високих результатів.

Посилання

Абрамова, Т.Ф., Никитина, Т.М., Кочеткова, Н.И., Красников В.А. (2013), «Особенности пространственного положення туловища, таза и стоп у высококвалифицированных спортсменов-мужчин различных видов спорта», Вестник спортивной науки, № 5, С. 58-65.

Аксарин, И.В. (2017), «Анализ рациональности и результативности выполнения технических приемов юными баскетболистами с учетом функциональнойo асимметрии в соревновательной деятельности», Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология, № 4(31), С. 9-16.

Анцыперов, В.В., Иванов, О.И. (2013), «О роли двигательной асимметрии в прыжках в воду», Современные проблемы науки и образования, № 6, С. 1-5.

Аулик, И.В. (1990), Определение физической работоспособности в клинике и спорте, Медицина, Москва.

Бердичевская, Е.М., Гронская, А.С. (2009), «Функциональная асимметрия и спорт», Руководство по функциональной межполушарной асимметрии, Научный мир, Москва, С. 647-691.

Всесвітня медична асоціація (1964), Гельсінська декларація "Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об'єкта дослідження", режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_005

Горенко, З.А., Очеретько, Б.Є., Ковельська, А.В. (2017), «Взаємозв’язок показників фізичної працездатності та компонентного складу тіла у спортсменів-аматорів», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 4(60), С. 22-27, doi: 10.15391/snsv.2017-4.003.

Ковельська, А.В., Лисенко, О.М., Горенко, З.А., Очеретько, Б.Є. (2017), «Гематологічні показники у спортсменів та рівень фізичної працездатності», Спортивна медицина і фізична реабілітація, № 2, С. 74-82.

Лисенко, О.М., Горенко, З.А., Ковельська, А.В., Тайболіна, Л.О., Очеретько, Б.Є., Федорчук, С.В., Колосова, О.В., Халявка, Т.О. (2017), «Критерії оцінки функціонального потенціалу спортсменів з різним стажем спортивної підготовки», Вісник Черкаського університету, № 1, С. 56-65.

Реброва, О.Ю. (2002), Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA, МедиаСфера, Москва.

Седоченко, С.В., Германов, Г.Н., Сабирова, И.А. (2015), «Влияние вида спорта на особенности функциональных мышечных асимметрий у фехтовальщиков и теннисистов», Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта, № 2(120), С. 139-143.

Худик, С.С., Чикуров, А.И., Войнич, А.Л., Радаева, С.В. (2017), «Функциональная асимметрия как биологический феномен, сопутствующий спортивному результату», Вестник Томского государственного университета, № 421, С. 193-202.

Carpes, F.P., Mota, C.B. & Faria, I.E. (2010), «On the bilateral asymmetry during running and cycling – a review considering leg preference», Phys. Ther. Sport, No. 11(4), pp. 136-42.

Cheng, M.F., Chen, Y.Y., Jang, T.R., Lin, W.L., Chen, J. & Hsieh, K.C. (2016), “Total body composition estimated by standing-posture 8-electrode bioelectrical impedance analysis in male wrestlers”, Biol. Sport, No. 33, pp. 399-405.

Fletcher, J.R. & MacIntosh, B.R. (2017), “Running economy from a muscle energetics perspective”, Front.Physiol., Vol. 8, pp. 433.

Hart, N.H., Nimhpius, S., Weber, J., Spiteri, T., Rantalainen, T., Dobbin, M. & Newton, R.U. (2016), “Musculoskeletal asymmetry in football athletes: a product of limb function over time”, Med Sci Sports Exerc, No. 48(7), pp. 1379-87, doi:

1249/MSS.0000000000000897.

Krykała, M., Leszczyński, P., Grześkowiak, M., Podgórski, T., Woźniewicz-Dobrzyńska, M., Konarska, A., Strzelczyk, R., Lewandowski, J., Konarski, J.M. (2018), «Does field hockey increase morphofunctional asymmetry? A pilot study», Homo, No. 69 (1-2), pp. 43-49.

Nicolaidis, P.T. (2014), «Body mass index and body fat per cent are associated with decreased power output in soccer players», Cent Eur J Med., No. 7(6), рр. 783-789.

Nicolaidis, P.T. & Ingebrigtsen, J. (2013), «The effect of excess body mass on physical fitness in adolescent and adult male handball players», Indian J Physiol Pharmacol, Vol. 57(4), рр. 369-379.

Ogurkowska, M. & Kawałek, K. (2016), «Pathological changes in the lumbar intervertebral discs among professional field hockey players», J. Sports. Med. Phys. Fitness, No. 56, pp. 85-91.

Pietrobelli, A., Rubiano, F., St-Onge, M. & Heymsfield, S. (2004), “New bioimpedance analysis system: improved phenotyping with whole-body analysis”, Eur. J. Clin. Nutr., No. 58, pp. 1479-84.

Rowell, A.L. (1993), Human cardiovascular control, Oxford University Press, New York.

Schutz, Y., Kyle, U.U.G. & Pichard, C. (2002), “Fat-free mass index and fat mass index persrntiles in Caucasian aged 18-98 y”, Int. J. Obes., No. 26, pp. 953-60.