Функциональное состояние спортсменов-гребцов на байдарках (юношей) при моделировании тренировочной деятельности
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2018-6.004Ключові слова:
функциональное состояние, измерение эффекта тренирующего действия, электромиорефлексометрия, пневмотахометрия, реверсивная динамометрияАнотація
Цель: провести комплексное исследование функционального состояния спортсменов (юношей) различных возрастных групп, специализирующихся в гребле на байдарках, для возможного последующего определения перспективности в данном виде спорта.
Материал и методы: обследовались спортсмены различных возрастных групп (11–12 лет, 13–14 лет, 15–16 лет, 17–18 лет) и спортивной квалификации, всего 95 человек, по разработанной нами методике измерения эффекта тренирующего действия, а также измерялись зрительно-моторные и слухо-моторные реакции, уровень мышечно-суставной чувствительности и координации движений, мощность форсированного вдоха и выдоха.
Результаты: проведенные исследования позволили изучить функциональное состояние спортсменов. Оптимальная структура спортивной деятельности способствует совершенствованию всех ее компонентов, которые на ранних этапах и в силу возрастных особенностей спортсменов, а также закономерностей развития двигательных качеств существенно не влияют на уровень результата, однако оказывают большое воздействие на появление соответствующей функциональной основы, особенно на ранних возрастных периодах максимальной реализации индивидуальных возможностей. Особенности реакции организма спортсменов являются проявлением эффективной индивидуальной адаптации к интенсивным и сложным раздражителям тренировочной и соревновательной деятельности.
Функциональное состояние спортсменов определяется уровнем развития различных физических качеств, координационных способностей, свойств нервной системы, оптимальное сочетание которых характерно для каждого конкретного вида спорта и позволяет целенаправленно выбрать спортивную специализацию.
Выводы: предложенные тесты измерения эффекта тренирующего действия, электромиорефлексометрии, пневмотахометрии и реверсивной динамометрии являются достаточно информативными в спортивной практике и позволяют определить и оценить индивидуальные предпосылки спортивных достижений.
Полученные параметры функционального состояния позволяют выявить индивидуальные особенности организма спортсмена, возможность их коррекции и управления тренировочным процессом.
Проведенные комплексные обследования психофизиологических и функциональных особенностей организма спортсменов-гребцов позволяют создать методики оценки перспективности спортсменов в избранном виде спорта.
Посилання
Платонов, В.Н. (2005), Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте, Советский спорт, Москва.
Анохин, П.К. (1975), Очерки физиологии функциональных систем. Медицина, Москва.
Гуніна, Л., Чередниченко, О. (2012), ″Оцінювання поєднаного впливу позатренувальних засобів на показники спеціальної працездатності та параметри гомеостазу кваліфікованих веслувальників″, Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2, С. 103-107.
Ровный, А.С. (2015), ″Особенности функциональной активности кинестетической и зрительной сенсорных систем у спортсменов различных специализаций″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1 (45), С. 104-108, doi: 10.15391/snsv.2015-1.020.
Платонов, В.Н., Булатова, М.М. (1995), Фізична підготовка спортсмена, Олімпійська література, Київ.
Друзь, В.А., Омельченко, М.В., Омельченко, Д.А. (2015), ″Основы техники спринтерского бега″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 3 (47), С. 41-46, doi: 10.15391/snsv.2015-3.007.
Віноградов, В. (2006), ″Ефективність застосування позатренувальних засобів, спрямованих на підвищення реалізаціїї анаеробного потенціалу в серії односпрямованих тренувальних занять кваліфікованих веслувальників″, Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4, С. 57-62.
Дал-Монте, А. (1995), ″Специальные требования к оценке функциональных возможностей спортсменов″, Наука в олимпийском спорте, № 1, С. 30-38.
Туревский, И.М. (2009), "Экстремальные условия как фактор адаптации юных спортсменов к двигательной деятельности", Материалы Первой международной научно-практической конференции: Одаренность в сфере спортивной и экстремальной деятельности (2-3 декабря 2009 года), РГУФКСиТ, Москва.
Ровний, А.С., Ровний, В.А. (2012), ″Психосенсорні кореляти як механізм управління точнісними рухами людини″, Симпозіум «Особл. формув. та становл. психофізіол. функц. людини в онтогенезі», С. 73-74.
Камаєв, О.І. (2017), ″Структурные особенности и характеристика процесса подготовки спортсмена как системного объекта″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1 (57), C. 41-48, doi: 10.15391/snsv.2017-1.007.
Маліков, М.В., Богдановська, Н.В, Сватьєв, А.В. (2006), Функціональна діагностика в фізичному вихованні та спорті: навчальний посібник, ЗНУ, Запоріжжя.
Лапутин, А.М. Гамалій, В.В., Архипов, О.А. та ін. (2005), Біомеханіка спорту: Навчальний посібник, Олімпійська література, Київ.
Богуш, В.Л., Гетманцев, С.В., Сокол, О.В., Резніченко, О.І., Кувалдіна, О.В., Яцунський, Є.О. (2015), ″Исследование двигательных действия спортсменок, занимающихся академической греблей″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 4 (48), С. 19-25, doi: 10.15391/snsv.2015-4.003.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Владимир Богуш, Сергей Гетманцев, Ольга Кувалдина, Александр Косенчук, Евгений Яцунский
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.