Політико-економічні параметри оптимізації галузі фітнесу як соціоприродної системи
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2019-1.004Ключові слова:
параметри, розвиток, галузь, фітнес, самоорганізація, семантика, еквіфінальністьАнотація
Мета: обґрунтування методології дослідження політико-економічних параметрів оптимізації галузі фітнесу як самоорганізованої соціоприродної системи.
Матеріал і методи: у ході дослідження використовувались наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукових і методичних джерел використано для з’ясування проблемного поля функціонування галузі фітнесу та стану її науково-методологічного опрацювання. Для створення теоретичного підґрунтя концепції оптимізації галузі фітнесу застосовано методи індукції, дедукції, аналізу (структурно-функціонального аналізу), синтезу, узагальнення, порівняння, абстрагування, аналогії. Обґрунтовано доцільність використання методу математичного моделювання в процесі прогнозування розвитку галузі фітнесу.
Результати: використання основних положень теорії функціонування та розвитку самоорганізованих систем дозволяє визначити параметри галузі фітнесу як соціоприродної системи з метою її оптимізації, ефективного управління, прогнозування.
Висновки: необхідними вимогами оптимізації управління в галузі фітнесу в цілісній структурі державної системи управління є такі параметри: неперервна синхронізація взаємообумовлених відносин, якими виступають потреби та необхідність їх задоволення; дотримання необхідного рівня спостереження за ходом розвитку галузі; достатня керованість галуззю; забезпечення сталості та надійності її функціонування. Фактична відсутність урегульованості державою показників функціонування та розвитку галузі призводить до неузгодженості взаємодії елементів її як цілісної системи. Цей процес може призвести до перенасиченості виробництва та росту кризового стану, руйнації та економічних збитків.
Посилання
Ажиппо, А.Ю. Пугач, Я.И., Пятисоцкая, С.С., Друзь, В.А. (2015), Онтология теории построения контроля и оценки уровня физического развития и физического состояния: монрграфия, Харьков.
Анохин, П.К. (1973), Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Принципы системной организации функций.
Берталанфи, Л. фон. (1969), Общая теория систем (критический обзор).
Дутчак, М., Чеховська, Л. (2018), «Кадрове забезпечення як актуальна проблема сучасної фітнес індустрії», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 6 (68), С. 31-38, doi: 10.15391/snsv.2018-6.005.
Заде, Л.А. (1976), Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию решения.
Мічуда, Ю.П. (2013), «Фітнес-індустрія в Україні: проблеми та перспективи подальшого розвитку», Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури, Вип. 2 (28) 13, С. 77-81.
Приступа, Є., Жданова, О., Чеховська, Л. (2017), «Сучасний стан підготовки кадрів для сфери оздоровчого фітнесу», Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, Вип. 7 (89), С. 19-22.
Пуанкаре, А. (1983), О науке.
Самсонкин, В.Н., Друзь, В.А., Феферович, Е.С. (2010), Моделирование в самоорганизующихся системах.
Чеховська, Л. (2017), «Фітнес-індустрія: стан і перспективи розвитку у країнах світу», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2(58), С. 107-112, doi: 10.15391/snsv.2017-2.019.
Хакен, Г. (1985), Синергетика иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Галина Путятіна
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.