Фактори, що визначають спрямованість процесу фізичної реабілітації чоловіків з остеохондрозом поперекового відділу хребта в стадії ремісії

Римма Баннікова; Володимир Кормільцев; Вікторія Брушко; Марія Балаж

doi:10.15391/snsv.2019-1.007

Автор(и)

Римма Баннікова
Володимир Кормільцев
Вікторія Брушко
Марія Балаж

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-1.007

Ключові слова:

фізична реабілітація, остеохондроз хребта, фактори

Анотація

Мета: визначити взаємозв'язки, що засновані на результатах клінічних, біомеханічних та функціональних даних для виявлення основних факторів, що впливають на характер і напрямок процесу фізичної реабілітації чоловіків з остеохондрозом поперекового відділу хребта в стадії ремісії.

Матеріал і методи: у ході аналізу медичних карт (n=60) були використані дані чоловіків другого зрілого віку з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта в стадії неповної і повної ремісії. Методи дослідження – аналіз спеціальної науково-методичної літератури; контент-аналіз медичних карт, результатів комп’ютерних томограм і рентгенограм; клінічні методи дослідження; педагогічні методи дослідження; медико-біологічні методи дослідження; комп’ютерна фотометрія; методи математичної статистики.

Результати: у представників досліджуваного контингенту спостерігається рівень болю за ВАШ нижче середнього, а в періоди загострення захворювання цей показник знаходиться вище позначки в 50%. Після проведення тестування опорно-рухового апарату за методикою О. В. Василенко було отримано результат, що відповідає низькому рівню. Під час виконання проби Ромберга було помічено тенденцію зниження вертикальної стійкості, що може бути зумовлено збільшеними кутами біогеометричного профілю постави. Під час аналізу варіабельності серцевого ритму, показник амплітуди моди у обстежуваного контингенту становив 78,1±5,5 % (͞Х±S), що свідчить про переважання помірної симпатикотонії.

Висновки: у ході факторного аналізу визначили чотири чинники, що впливають на характер і спрямованість реабілітаційних заходів та описують 77,33% загальної дисперсії. Визначено найбільш інформативні та значущі для даної категорії хворих показники, що характеризують кожний чинник.

Посилання

Антоневич, Б.Р., Алєксєєнко, Є.Ю. (2017), "Застосування стретчінгу в фізичній реабілітації чоловіків 40-50 років з дегенеративно-дистрофічними ураженнями хребта у поперековому відділі на амбулаторному етапі", Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, № 3к84, С. 26-29.

Афанасьєв, С.М. (2017), Профілактика первинної інвалідності внаслідок захворювань і травм опорно-рухового апарату засобами фізичної реабілітації, Журфонд, Дніпро.

Бабов, К.Д., Косоверов, Є.О., Зоярнюк, О.С. (2018), "Реабілітація хворих на хронічний неспецифічний біль у нижній ділянці спини", Pain Medicine Journal, № 3 (2/1), С. 26.

Василенко, О.Б., Степанова, Н.В. (2007), "Физическая реабилитация больных остеохондрозом пояснично-крестцового отдела позвоночника в стадии ремиссии", Физическое воспитание студентов творческих специальностей, № 03, С. 29-34.

Краснояружський, А.Г., Гасанов, Н.Г., Омеляненко, К.В. (2016), "Комплексна фізична реабілітація хворих при попереково-крижовому остеохондрозі хребта", Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, № 2, С. 41-42.

Лазарева, Е.Б. (2012), Физическая реабилитация при хирургическом лечении вертеброгенных пояснично-крестцовых синдромов: монография, Экспресс, Киев.

Попович, Д.В., Коваль, В.Б., Салайда, И.М., Вайда, О.В., Руцкая, А.В. (2017), "Реабілітація хворих на остеохондроз хребта", Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4, С. 74-77.

Самошкіна, А., Москаленко, Н. (2017), "Методика використання фізичних вправ Пілатеса для жінок з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта", Спортивний вісник Придніпров’я, № 1(56), С. 299-302.

Фурман, Ю. (2017), "Роль факторів ризику виникнення остеодефіціту у хворих із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта та в їхній фізичній реабілітації", Молодіжний науковий вісник Східноєвпропейського національного університету імені Лесі Українки, № 27, С. 185-189.

Oliveira, C.B. et al. (2018), "Clinical practice guidelines for the management of non-specific low back pain in primary care: an updated overview", European Spine Journal, No. 27(11), pp. 2791-2803.

Stochkendahl, M.J. et al. (2018), "National Clinical Guidelines for non-surgical treatment of patients with recent onset low back pain or lumbar radiculopathy", European Spine Journal, No. 27(1), pp. 60-75.

Will, J.S., Bury, D.C. & Miller, J.A. (2018), "Mechanical Low Back Pain", American Family Physician, No. 98(7), pp. 421-428.