Функциональное состояние гребцов на байдарках на этапе специальной базовой подготовки
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2019-3.002Ключові слова:
функциональное состояние, измерение эффекта тренирующего действия, электромиорефлексометрия, пневмотахометрия, реверсивная динамометрияАнотація
Цель: провести комплексное исследование функционального состояния, основных свойств нервной системы спортсменов, специализирующихся в гребле на байдарках, для последующего определения перспективности в данном виде спорта.
Материал и методы: обследовались учащиеся Высшего училища физической культуры, специализирующиеся в гребле на байдарках. Определялись индивидуальные показатели в возрастной группе 15–16 лет: 25 юношей, 23 девушки, всего – 48 спортсменов. Изучение функционального состояния включало тест измерения эффекта тренирующего действия (ИЭТД), созданный на основе теппинг-теста, который позволяет определять комплекс кинематических характеристик движений в автономном режиме, а также измерялись зрительно-моторные и слухо-моторные реакции, уровень мышечно-суставной чувствительности и координации движений, мощность форсированных вдоха и выдоха.
Результаты: проведенные исследования позволили изучить функциональное состояние спортсменов. В спортивной деятельности различные функциональные системы организма работают в режиме предельно возможных физических нагрузок, при этом организм приспосабливается к факторам внешней и внутренней среды, а между ними устанавливается равновесие. Динамическое наблюдение за функциональным состоянием, учет индивидуальных особенностей, определяющих перспективность спортсмена, позволяет обеспечивать оптимальную физическую работоспособность, улучшить эффективность тренировочного процесса, что способствует достижению высоких спортивных результатов. Сохранение результата деятельности (быстрое начало работы, поддержание скорости на дистанции, проявление выносливости, общей работоспособности) при развитии утомления обусловлено формированием специфических и подвижных адаптационных реакций, при которых наблюдаются большие колебания основных параметров структуры движения, обеспечивающих эффективное решение двигательной задачи.
Выводы: предложенные тесты измерения эффекта тренирующего действия, электромиорефлексометрии, пневмотахометрии и реверсивной динамометрии являются достаточно информативными в спортивной практике и позволяют определить и оценить индивидуальные предпосылки спортивных достижений. Полученные данные могут быть применены в тренировочном процессе при подготовке спортсменов с учетом возрастной динамики развития физических качеств, соматических, сенсорных и вегетативных систем организма при отборе, построении и коррекции учебно-тренировочного процесса, изучении компенсаторных реакций и восстановительных процессов в спортивной деятельности.
Посилання
Платонов, В.Н. (2013), Периодизация спортивной тренировки. Общая теория и практическое применение, Олимп. лит., Киев.
Гуніна, Л., Чередниченко, О. (2012), ″Оцінювання поєднаного впливу позатренувальних засобів на показники спеціальної працездатності та параметри гомеостазу кваліфікованих веслувальників″, Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2, С. 103-107.
Туревский, И.М. (2009), ″Экстремальные условия как фактор адаптации юных спортсменов к двигательной деятельности″, Материалы Первой международной научно-практической конференции: Одаренность в сфере спортивной и экстремальной деятельности (2-3 декабря), РГУФКСиТ, Москва.
Матвеев, Л.П., Меерсон, Ф.З. (1984), ″Некоторые закономерности спортивной тренировки в свете современной теории адаптации к физическим нагрузках″, Адаптация спортсменов к тренировочным и соревновательным нагрузкам, С. 29-40.
Віноградов, В. (2006), ″Ефективність застосування позатренувальних засобів, спрямованих на підвищення реалізаціїї анаеробного потенціалу в серії односпрямованих тренувальних занять кваліфікованих веслувальників″, Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4, С. 57-62.
Маликов, Н.В, Богдановская, Н.В., Кузнецов, А.А. (2005), ″Использование новых компьютерных технологий при оценке функциональной подготовленности и функционального состояния организма″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 8, С. 237-340.
Ровний, А.С., Ровний, В.А. (2012), ″Психосенсорні кореляти як механізм управління точнісними рухами людини″, Симпозіум «Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій людини в онтогенезі», С. 73-74.
Ровный, А.С. (2015), ″Особенности функциональной активности кинестетической и зрительной сенсорных систем у спортсменов различных специализаций″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1(45), С. 104-108, doi: 10.15391/snsv.2015-1.020.
Маліков, М.В., Богдановська, Н.В, Сватьєв, А.В. (2006), Функціональна діагностика в фізичному вихованні та спорті: навчальний посібник, ЗНУ, Запоріжжя.
Семкин, А.А. (1992), Физиологическая характеристика различных по структуре движения видов спорта: Механизм адаптации, Полымя, Минск 1992.
Камаєв, О.І. (2017), ″Структурные особенности и характеристика процесса подготовки спортсмена как системного объекта″, Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1 (57), C. 41-48, doi: 10.15391/snsv.2017-1.007.
Платонов, В.Н., Булатова, М.М. (1995), Фізична підготовка спортсмена, Олімпійська література, Київ.
Лапутин, А.М. Гамалій, В.В., Архипов, О.А. та ін. (2005), Біомеханіка спорту: Навчальний посібник, Олімпійська література, Київ.
Шинкарук, О.А. (2013), Теорія і методика підготовки спортсменів: управління, контроль, відбір, моделювання та прогноз в олімпійському спорті. Навчальний посібник, Поліграф експрес, Київ.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Владимир Богуш, Сергей Гетманцев, Константин Богатырев, Анна Тарасова, Юрий Кулаков, Евгений Яцунский
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.