Реабілітаційне обстеження пацієнтів з компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2019-3.012Ключові слова:
реабілітаційне обстеження, компресійно-ішемічна невропатія, хворі, фізична терапія, рухові, чутливі порушенняАнотація
Компресійно-ішемічні невропатії верхньої кінцівки є розповсюдженим захворюванням периферичної нервової системи, які супроводжуються порушеннями рухової, чутливої сфери та зниженням якості життя в осіб працездатного віку.
Мета: розкрити структуру реабілітаційного обстеження в осіб з компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки.
Матеріал і методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет; опитування, збір анамнезу, пальпація, тести, математичні методи. Дослідження проводилося на базі неврологічних відділень № 1 та № 2 Київської міської клінічної лікарня № 4, м. Київ, у період з 2017 по 2019 рр. В обстеженні взяли участь 48 пацієнтів з компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки.
Результати: запропоновано схему (алгоритм) реабілітаційного обстеження, яка включала: опитування, збір анамнезу, визначення рівня ушкодження, ступінь неврологічного дефіциту, рухові та чутливі порушення, м’язові гіпотрофії та атрофії, контрактуру суглобів та м’язів. Під час первинного обстеження пацієнтів з компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки виявлено переважання пацієнтів чоловічої статі, а саме 89,6%. Ушкодження периферичних нервів верхньої кінцівки частіше спостерігалися у хворих працездатного молодого та середнього віку – 77,1%. Переважну кількість склали пацієнти з ушкодженнями променевого – 52,1% та ліктьового нерву – 35,4%. У 60,4% осіб спостерігалися болі середньої інтенсивності (4–6 бали за 10-бальною візуально-аналоговою шкалою оцінки інтенсивності болю (VAS)).
Висновки: проведене первинне обстеження свідчило про наявність розладів рухової та чутливої функції ураженої кінцівки в осіб з даною патологією. Для відновлення функціонального стану та збереження функції ураженої кінцівки необхідно дотримуватися розробленої схеми (алгоритму) реабілітаційного обстеження, що сприятиме розробці ефективної програми фізичної терапії.
Посилання
Бахтерева, Е.В. (2017), Компрессионные периферические невропатии верхних конечностей: роль производственных факторов, ранняя диагностика и лечение: автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.02.04, Екатеринбург, 44 с.
Бісмак, О.В. (2019), "Периферичні невропатії верхньої кінцівки як медико-соціальна проблема", Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), Випуск 7 (115)19, С. 12-16.
Бісмак, О.В. (2019), "Роль фізичного терапевта у реабілітації хворих на карпальний тунельний синдром", Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Традиції та інновації у підготовці фахівців з фізичної культури та фізичної реабілітації», Київ, С. 53-58.
Голубев, В.Л., Меркулова, Д.М., Орлова, О.Р., Данилов, А.Б. (2009), "Туннельные синдромы руки", Русский медицинский журнал, № 1, С. 7-8.
Левин, О.С. (2005), ПолиневропатииМИА, Москва.
Меркулова, Д.М., Меркулов, Ю.А., Никитин, C.C. (2012), "Туннельные невропатии. Диагностика и принципы патогенетической терапии", Consilium Med., № 2, С. 1–2.
Никитин, С.С., Маслак, А.А., Куренков, А.Л., Савицкая, Н.Г., Приписнова, С.Г. (2013), "Особенности диагностики синдрома карпального канала с помощью электромиографии и ультразвукового исследования", Анналы клинической и экспериментальной неврологии, Том 7, № 4, С. 20-26.
Пизова, Н.В. (2017), "Клиника, диагностика и терапия некоторых туннельных синдромов верхних конечностей", Русский медицинский журнал, № 21, С. 1548-1552.
Супонева, Н.А., Пирадов, М.А., Гнедовская, Е.В., Белова, Н.В., Юсупова, Д.Г., Вуйцик, Н.Б., Лагода, Д.Ю. (2016), "Карпальный туннельный синдром: основные вопросы диагностики, лечения и реабилитации (обзор)", Ульяновский медико-биологический журнал, № 2, С. 91-97.
Халимова, А.А. (2013), "Туннельный синдром запястья (Обзор литературы) ", Вестник АГИУВ, С. 94-101.
Цимбалюк, Ю.В. (2014), Відновне нейрохірургічне лікування ушкоджень периферичних нервів із застосуванням довготривалої електростимуляції: автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.01.05, НАМН України, Ін-т нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова, Київ, 40 c.
Assmus, H., Antoniadis, G. & Bischoff, C. (2015), "Carpal and cubital tunnel and other, rarer nerve compression syndromes", Dtsch Arztebl Int., Vol. 112(1-2), pp. 14-25.
Dong-Wook, R., Sang Hee, I., Seong-Kyun, K. et al. (2011), "Median nerve conduction study through the carpal tunnel using segmental nerve length measured by ultrasonographic and conventional tape methods", Phys. Med. Rehabilitation, No. 92, pp. 1-2.
Hagert, E. & Hagert, C-G. (2008), "Manual Muscle Testing – A Clinical Examination Technique for Diagnosing Focal Neuropathies in the Upper Extremity" In book: Upper Extremity Nerve Repair: Tips and Techniques, Chapter: 36, American Society for Surgery of the Hand, Editors: David Slutsky, pp.451-466.
Jepsen, J.R., Laursen, L.H., Kreiner, S. & Larsen, A.I. (2009), "Neurological Examination of the Upper Limb: A Study of Construct Validity", Open Neurol J., No. 3, pp. 54-63, doi: 10.2174/1874205X00903010054.
Jepsen, J.R. (2018), "Studies of upper limb pain in occupational medicine, in general practice, and among computer operators", Dan Med J., No. 65(4).
Linda, D.D., Harish, S., Stewart, B.G., Finlay, K., Parasu, N., Rebello, R.P. (2010), "Multimodality imaging of peripheral neuropathies of the upper limb and brachial plexus", Radiographics, No. 30(5), pp. 1373-400, doi: 10.1148/rg.305095169.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олена Бісмак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.