Оцінка функціональних порушень верхньої кінцівки в осіб з карпальним тунельним синдромом

Олена Бісмак

doi:10.15391/snsv.2019-4.005

Автор(и)

Олена Бісмак

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-4.005

Ключові слова:

карпальний тунельний синдром, невропатія, опитувальник, функціональні порушення

Анотація

Синдром карпального каналу (зап'ястний тунельний синдром) є найбільш поширеною формою компресійно-ішемічної невропатії, що зустрічається в клінічній практиці.

Мета: оцінити функціональні порушення верхньої кінцівки в осіб з карпальним тунельним синдромом з використанням Бостонського опитувальника (Boston Carpal Tunnel Questionnaire, BCTQ).

Матеріал і методи: використовувалися аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет; опитування, збір анамнезу, математичні методи. Для оцінки функціонального стану ураженої верхньої кінцівки при первинному обстеженні ми застосовували Бостонський опитувальник (Boston Carpal Tunnel Questionnaire, BCTQ), який складається з двох шкал: шкали тяжкості симптомів (Symptom Severity Scale, SSS) та шкали функціональних порушень (Function Status Scale, FSS), який заповнювався пацієнтом самостійно. Дослідження проводилося на базі Київської міської клінічної лікарня № 4 у період з 2017 по 2018 рр. В обстеженні взяли участь 37 пацієнтів з КТС, із них жінок – 21 (56,8%) осіб, чоловіків – 16 (43,2%) осіб.

Результати: проаналізовано больові та чутливі порушення за шкалою тяжкості симптомів (Symptom Severity Scale, SSS) та функціональні порушення за шкалою (Function Status Scale, FSS) Бостонського опитувальника. Під час первинного обстеження пацієнтів з КТС ми виявили, що у хворих переважав здебільшого помірний (24,3%) та сильний біль (37,8%) в ураженій верхній кінцівці, який за останні 2 тижні спонукав хворих прокидатися вночі: 1 раз – 32,4% пацієнтів, 2–3 рази – 29,7% осіб. Протягом дня 29,7% хворих скаржилися на помірний біль у руці та 43,3% осіб турбував сильний біль. Більшість хворих (48,7%) зазначили, що біль триває від 10 хв до 60 хв. Щодо функціональних порушень, то найбільші труднощі у хворих виникали при застібанні ґудзиків на одязі – 83,8%, відкриванні пляшки – 86,5% та при виконанні домашньої роботи – 79,9% осіб.

Висновки: первинне обстеження хворих з карпальним тунельним синдромом свідчило про наявність болю в ураженій кінцівці, спостерігалися оніміння, зниження чутливості, слабкість м’язів за шкалою тяжкості симптомів Бостонського опитувальника. За шкалою функціональних порушень ми виявили труднощі, які виникали у хворих при виконанні повсякденних справ та самообслуговуванні.

Посилання

Белова, Н.В. (2015), "Современные представления о диагностике и лечении карпального туннельного синдрома", Русский медицинский журнал, № 24, С. 1429-1432.

Бісмак, О.В. (2019), "Реабілітаційне обстеження пацієнтів з компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 3(71), С. 72-76, doi:10.15391/snsv.2019-3.012.

Гильвег, А.С., Парфенов, В.А., Евзиков, Г.Ю. (2018), "Ближайшие и отдаленные результаты декомпрессии срединного нерва при синдроме запястного канала", Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика, № 3, С. 79-85.

Голик, В.А., Мороз, Е.Н., Погорелова, С.А. (2011), "Использование международной классификации функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья в экспертной неврологической практике", Международный неврологический журнал, № 5(43).

Демин, Ю.В. (2010), Клинико-нейрофизиологическая характеристика и методы лечения туннельных компрессионно-ишемических невропатий срединного и локтевого нервов: диссертация канд. мед. наук: 14.01.11, Екатеринбург, 101 с.

Довгий, І.Л. (2016), Захворювання периферичної нервової системи, у 3-х томах, Т. 1, Київ.

Мельникова, Е.В., Буйлова, Т.В., Бодрова, Р.А., Шмонин, А.А., Мальцева, М.Н., Иванова, Г.Е. (2017), "Использование международной классификации функционирования (МКФ) в амбулаторной и стационарной медицинской реабилитации: инструкция для специалистов", Вестник Восстановительной медицины, № 6 (82).

Пизова, Н.В., Дружинин, Д.С. (2014), "Общие и местные факторы риска нейропатической боли при синдроме карпального канала", Concilium medicum, Т. 16, № 9, С. 41-44.

Шавловская, О.А. (2015), "Нарушение функции нейромоторного аппарата верхних конечностей, вызванное локальной вибрацией", Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика, № 7(2), С. 67-74.

Юсупова, Д.Г., Супонева Н.А., Зимин А.А. и др. (2018), "Валидация Бостонского опросника по оценке карпального туннельного синдрома (boston carpal tunnel questionnaire) в России", Нервно-мышечные болезни, Т. 8, № 1, С. 38-45, doi: 10.17650/2222-8721-2018-8-1-38-45

Chang, Y.-W., Hsieh, S.-F., Horng, Y.-S., Chen, H.-L. & Lee, K.-C. (2014), "Comparative effectiveness of ultrasound and paraffin therapy in patients with carpal tunnel syndrome: a randomized trial", BMC Musculoskeletal Disorders, No. 26(15), p. 399, doi: 10.1186/1471-2474-15-399.

Levine, D.W., Simmons, B.P., Koris, M.J., Daltroy, L.H., Hohl, G.G., Fossel, A.H. & Katz, J.N. (1993), "A self-administered questionnaire for the assessment of severity of symptoms and functional status in carpal tunnel syndrome", J Bone Joint Surg Am., No. 75(11), pp. 1585-1592.

Nourbakhsh, M.R., Bell, T.J., Martin, J.B. & Arab A.M. (2016), "The Effects of Oscillatory Biofield Therapy on Pain and Functional Limitations Associated with Carpal Tunnel Syndrome: Randomized, Placebo-Controlled, Double-Blind Study", The Journal of Alternative and Complementary Medicine, Vol. 22, No. 11, doi: 10.1089/acm.2016.0083.

Yücel, H. & Seyithanoğlu, H. (2015), "Choosing the most efficacious scoring method for carpal tunnel syndrome", Orthop Traumatol Turc, No. 49(1), pp. 23-29, doi: 10.3944/AOTT.2015.13.0162.