Вегетативна реактивність у спортсменів у стані перетренованості

Лариса Рубан; Олександр Хацаюк; Олег Ярещенко; Артем Корольов; Вячеслав Оленченко

doi:10.15391/snsv.2019-4.010

Автор(и)

Лариса Рубан
Олександр Хацаюк
Олег Ярещенко
Артем Корольов
Вячеслав Оленченко

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-4.010

Ключові слова:

спортсмени, перетренованість, кардіоінтервалографія, варіабельність серцевого ритму

Анотація

Мета: за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму визначити стан вегетативної регуляції ритму серця у спортсменів на різних стадіях перетренованості.

Матеріал і методи: під нашим спостереженням знаходилося 49 спортсменів з ознаками перетренованості I-II стадії. Для визначення вегетативної реактивності було проведено аналіз даних кардіоінтервалографії з ортостатичною пробою.

Результати: виявлено, що найбільш часто перетренованість ІІ стадії зустрічалася у спортсменів ігрових видів спорту, а зі спортивної кваліфікації частіше виникає у спортсменів І розряду, ніж у майстрів спорту. Результати кардіоінтервалографії вказали на те, що у спортсменів високої кваліфікації у стані перетренованості показник вегетативної реактивності не виводить значення індексу напруги за межі збалансованості роботи ВНС. У спортсменів із І розрядом у порівнянні із майстрами спорту на тлі перетренованості відбувається гіперсимпатикотонічна активність ВНС.

Висновки: високий показник індексу напруги після ортостатичної проби вказує на розвиток в організмі спортсменів І розряду напруження вегетативних і регуляторних систем, що у подальшому може привести к зриву адаптаційних можливостей організму.

Посилання

Бань, А.С. & Загородный, Г.М. (2010), Вегетативный показатель для оценки вариабельности ритма сердца спортсменов.

Бадтиева, В.А., Павлов, В.И., Шарыкин, А.С., Хохлова, М.Н., Пачина, А.В., Выборнов, В.Д. (2018), "Синдром перетренированности как функциональное расстройство сердечно-сосудистой системы, обусловенное физическими нагрузками", Российский кардиологический журнал, № 23 (6), С. 123-128.

Гончаров, А., Рубан, Л., Ананченко, К. (2017), "Уровень физического состояния здоровья и физической подготовленности организма борцов-ветеранов спорта", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 5 (61), С. 42-47.

Заповітряна, О.Б., Коробейніков, Г.В., Коробейнікова, Л.Г. (2015), "Особливості вегетативної регуляції серцевого ритму у борців різних вікових груп", Педагогика, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, №4, С. 22-26.

Леготкин, А.Н. (2016), "Вегетативный статус в спорте", Международный научно-исследовательский журнал, № 11-2, С. 134-135.

Лысенко, Д.С. (2017), "Анализ вариабельности ритма сердца для диагностики синдрома перетренированности у спортсменов", Таврический научный обозреватель, № 10-2(27), режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/analiz-variabelnosti-ritma-serdtsa-dlya-diagnostiki-sindroma-peretrenirovannosti-u-sportsmenov (дата обращения: 29.06.2019).

Марков, К.К., Иванова, О.А., Сивохов, В.Л., Сивохова, Е.Л. (2015), "Особенности вегетативной реактивности у спортсменов с разной направленностью тренировочного процесса", Фундаментальные исследования, № 2-19, С. 4304-4308.

Минко, О.В. (2015), "Особенности вариабельности ритма сердца в ответ на ортостатическую пробу у юных спортсменов, специализирующихся в дзюдо и самбо", Физическая культура, спорт – наука и практика, № 2, режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-variabelnosti-ritma-serdtsa-v-otvet-na-ortostaticheskuyu-probu-u-yunyh-sportsmenov-spetsializiruyuschihsya-v-dzyudo-i-sambo (дата обращения: 29.07.2019).

Некрасова, М.М., Федотова, И.В., Блинова, Т.В., Парин, С.Б., Полевая, С.А. (2017), "Исследование стадий стресса у спортсменов при физической нагрузке", Материалы XXIII съезда Физиологического общества им. И.П. Павлова с международным участием, pp. 2054-2056.

Пєшкова, О.В. (2009), "Типи синдрому перетренованості у спортсменів ігрових видів спорту", Медичні перспективи, Том ХIV, № 3, С. 91-97.

Пєшкова, О.В. (2013), "Вплив засобів фізичної реабілітації на стан кардіореспіраторної системи спортсменів при початкових ступенях перетренованості", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 3(36), С. 108-113.

Миронов, С.П., Поляев, Б.А., Макарова, Г.А. (2013), Спортивная медицина: национальное руководство, ГЭОТАР-Медиа, Москва.

Хаспекова, Н.Б. (2003), "Диагностическая информативность мониторирования вариабельности ритма сердца", Вестник аритмологии, № 32, С. 15-19.

Шилович, Л.Л. (2012), "Перспективы диагностического применения метода анализа вариабельности сердечного ритма в спорте (обзор литературы)", Проблемы здоровья и экологии, № 3(33), режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/perspektivy-diagnosticheskogo-primeneniya-metoda-analiza-variabelnosti-serdechnogo-ritma-v-sporte-obzor-literatury (дата обращения: 26.06.2019).

Petruhnov, A., Ruban, L., Okun, D., Honcharov, A., Lytovchenko, A., Ananchenko, K., Khatsayuk, O., Turchynov, A. & Garkavy, O. (2019), "A Quality Factor Of Cardiovascular System Reaction On A Daily Physical Exertion Of Students", Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences Volume, Vol. 10, Issue 2, pp. 521-525.

Podrigalo, L.V., Volodchenko, A.A., Rovnaya, O.A., Ruban, L.A., & Sokol, K.M. (2017), "Analysis of adaptation potentials of kick boxers' cardio-vascular system", Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта, No. 4, pp. 33-37.

Pogodina, S.V. & Aleksanyants, G.D. (2015), "The heart rate variability and hemodynamic response of the female athletes in theage range of 17-45 years", Фундаментальные и прикладные науки сегодня. Материалы V международной научно-практической конференции, С. 1.