Визначення ефективності програми фізичної терапії пацієнтів з ожирінням за динамікою параметрів метаболічного синдрому

Марія Аравіцька

doi:10.15391/snsv.2019-4.011

Автор(и)

Марія Аравіцька

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-4.011

Ключові слова:

метаболічний синдром, ожиріння, фізична терапія, реабілітація

Анотація

Мета: визначення ефективності програми фізичної терапії пацієнтів з ожирінням за динамікою компонентів метаболічного синдрому.

Матеріал і методи: обстежено 214 осіб другого зрілого віку з ожирінням І та ІІ ступеня. За величиною комплаєнсу вони були поділені на групу порівняння (низький рівень) та основну групу (високий рівень). Групою контролю були 63 особи без ознак ожиріння. Проводили оцінку компонентів метаболічного синдрому за антропометричними показниками (індекс маси тіла, обхвати талії та стегон, їх співвідношення) та біохімічними параметрами (вміст глюкози в крові, концентрація холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності, лептину); розраховували індекс вісцерального ожиріння. Обстеження проводили до та після впровадження річної програми фізичної терапії, що включала підтримку комплаєнсу на високому рівні, збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, психокорекцію.

Результати: у всіх осіб з ожирінням визначалось абдомінальне ожиріння, гіперглікемія натще та порушення толерантності до глюкози, високі рівні загального холестерину, тригліцеридів, лептину, низький рівень ліпопротеїдів низької щільності. Індекс вісцерального ожиріння перевищував показники осіб з нормальною масою тіла (р<0,05). Дотримання принципів розробленої програми дозволило досягнути статистично значущого (р<0,05) покращення відносно вихідних показників всіх досліджуваних параметрів осіб основної групи. У пацієнтів групи порівняння відмічалося збільшення індексу маси тіла, виявлялась тенденція до погіршення атерогенної дисліпідемії та засвоєння глюкози, високий вміст лептину.

Висновки: унаслідок впровадження розробленої програми фізичної терапії визначено статистично значуще у порівнянні із вихідним результатом та групою порівняння покращення досліджуваних показників метаболічного синдрому у пацієнтів з ожирінням.

Посилання

Аравіцька, М.Г. (2019), «Аналіз індивідуальних шляхів покращення комплаєнсу хворих ожирінням як аспект визначення цілей реабілітації», Український журнал медицини, біології та спорту, том 4, № 6 (22), С. 362-369, doi: 10.26693/jmbs04.06.362.

Бойчук, Т., Аравіцька, М., Левандовський О., Тершак, Н., Войчишин, Л. (2013), «Модифікація стилю життя як фактор комплексної реабілітації хворих на метаболічний синдром», Молода спортивна наука України, вип. 17, т. 3, С. 25-31, режим доступу: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/835

Єльнікова, М. (2014), «Фізична реабілітація при метаболічному синдромі: від теорії до практичної реалізації», Молода спортивна наука України, вип. 18, т. 3, С. 76-80, режим доступу: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/374

Корчинський, В.С. (2014), «Ефективність фізичної реабілітації при метаболічному синдромі», Вiomedical and biosocial anthropology, № 23, С. 200-203.

Крук, Б.Р. (2016), «Фізична реабілітація осіб з метаболічним синдромом як чинник зниження ризику ішемічного інсульту», Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, випуск 3 (72), С. 79-81, режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/13662/1/Kruk.pdf

Alberti, K.G., Zimmet P., Shaw J., IDF Epidemiology Task Force Consensus Group (2005), «The metabolic syndrome – a new worldwide definition», Lancet, Sep. 24-30, 366 (9491), pp. 1059-1062.

Anderson, P.J., Critchley, J.A., Chan, J.C., Cockram, C.S., Lee, Z.S., Thomas, G.N., et al. (2001), «Factor analysis of the metabolic syndrome: obesity vs insulin resistance as the central abnormality», Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord., Dec. 25 (12), pp. 1782-1788.

Аmato, M.C,, Giordano, C., Galia, M., Criscimanna, A., Vitabile, S., Midiri, M., et al. (2010), «Visceral Adiposity Index: a reliable indicator of visceral fat function associated with cardiometabolic risk», Diabetes Care, Apr. 33(4), pp. 920-922, doi: 10.2337/dc09-1825.

Cefalu, W.T., Bray, G.A., Home, P.D., Garvey, W.T., Klein. S., Pi-Sunyer, F.X., et al. (2015), «Advances in the Science, Treatment, and Prevention of the Disease of Obesity: Reflections From a Diabetes Care Editors' Expert Forum», Diabetes Care, Aug. 38(8), pp. 1567-1582.

Garvey, W.T., Mechanick, J.I., Brett, E.M., Garber, A.J., Hurley, D.L., Jastreboff, A.M., et al. (2016), «American association of clinical endocrinologists and American college of endocrinology comprehensive clinical practice guidelines for medical care of patients with obesity», Endocr Pract. Jul. 22, Suppl 3, pp. 1-203, doi: 10.4158/EP161365.GL.

Lazareva, O., Aravitska, M., Andrieieva, O., Galan, Y. & Dotsyuk, L. (2017), «Dynamics of physical activity status in patients with grade І-ІІІ obesity in response to a physical rehabilitation program», Journal of Physical Education and Sport, 17(3), pp. 1960-1965, doi:10.7752/jpes.2017.03193.

Logue, J., Thompson, L., Romanes, F., Wilson, D.C., Thompson, J. & Sattar, N. (2010), «Guideline Development Group. Management of obesity: summary of SIGN guideline», BMJ, Feb 24, 340, pp. 154, doi: 10.1136/bmj.c154.

World Health Organization (2003), «Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO Consultation (WHO Technical Report Series 894)», available at: http://www.who.int/nutrition/publications/obesity/WHO_TRS_894/en/.