Оцінка якості життя осіб з травматичними ушкодженнями периферичних нервів верхньої кінцівки

Олена Бісмак

doi:10.15391/snsv.2019-5.004

Автор(и)

Олена Бісмак

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-5.004

Ключові слова:

якість життя, невропатія, травма, верхня кінцівка, опитувальник, MOS SF-36

Анотація

Мета: оцінити якість життя осіб з травматичними ушкодженнями периферичних нервів верхньої кінцівки при оперативному лікуванні.

Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури; опитування, методи математико-статистичної обробки даних. Для оцінки якості життя використовували «Короткий опитувальник оцінки статусу здоров'я» (MOS SF-36) та «Методику оцінки якості життя хворого» за Д. М. Ароновим, 2002 р. SF-36 складається з 36 питань, згрупованих у 8 шкал: фізичне функціонування, рольова діяльність, тілесна біль, загальне здоров'я, життєздатність, соціальне функціонування, емоційний стан і психічне здоров'я. Методика оцінки якості життя хворого за Д. М. Ароновим (2002) складається з 17 питань. Методика дозволяє оцінити: наскільки пацієнт вважає своє життя повноцінним і з чим пов'язує зміни в якості життя. Дослідження проводилося на базі ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», відділення відновлювальної нейрохірургії. В обстеженні взяли участь 27 пацієнтів з травматичними ушкодженнями периферичних нервів верхньої кінцівки. Усім пацієнтам проводилося оперативне лікування.

Результати: проведено оцінку фізичного та психологічного здоров’я осіб з травматичними невропатіями верхньої кінцівки за SF-36. Виявлено, що пацієнти з даною патологією за компонентом фізичного здоров’я набрали у середньому від 28 до 71 балів. Показники психічного здоров’я вказаних хворих суттєво не відрізнялися від показників фізичного здоров’я (30–67 балів). У цілому серед хворих спостерігався середній рівень якості життя – у 74,1% випадків. Низький рівень якості життя виявлено у 4 пацієнтів (14,8%), високий – у 3 (11,1%). Провівши оцінку якості життя пацієнтів з травматичними невропатіями верхньої кінцівки за допомогою «Методики оцінки якості життя хворого» за Д. М. Ароновим (2002), ми виявили наступне: головною причиною зниження ЯЖ 88,9% хворих назвали необхідність робити операцію на ураженій верхній кінцівці, тривало лікуватися та проходити курси реабілітації.

Висновки: зниження якості життя у хворих із захворюваннями периферичної нервової системи обумовлено необхідністю лікуватися, зменшенням активності у повсякденному житті, обмеженнями у проведенні дозвілля і на роботі, зміною ставлення друзів, приятелів і товаришів по службі, зниженням у зарплаті.

Посилання

Аронов, Д.М., Зайцев, В.П. (2002), "Методика оценки качества жизни больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями", Кардиология, № 5, С. 92-95.

Афанасьева, Е.В. (2010), "Оценка качества жизни, связанного со здоровьем", Качественная клиническая практика, № 1, С. 36-38.

Гольдблат, Ю.В. (2015), Медико-социальная реабилитация в неврологии. Санкт-Петербург, 607 с.

Малкова, А.А., Осетров, А.С., Шайдуров, К.А., Штеннес, Р.А. (2017), "Качество жизни неврологических больных", Синергия наук, № 11, С. 704-708, режым доступа: http://synergy-journal.ru/archive/article0529.

Морозова, П.Н. (2011), "Сравнительная оценка качества жизни и вклада боли с применением опросников sf-12 и «Методика оценки качества жизни больного»", Гигиена труда, № 11(260), С. 32-34.

Новик, А.А., Ионова, Т.И. (2002), Руководство по исследованию качества жизни в медицине, Издательский дом «Нева»; «Олма-Пресс Звездный мир», СПб, Москва.

Пысин, В.Г. (2002), Неврологическая заболеваемость, образ и качество жизни неврологических пациентов: автореф. дисс. к. мед. н. 14.00.33-Общественное здоровье и здравоохранение, Смоленск, 22 с.

Татарчук, М.М. (2015), Повторні диференційовані хірургічні втручання у хворих з травмою периферичних нервів верхніх кінцівок: автореф. дис. на здобуття канд. мед. н., Київ, 22 с.

Ягенський, А.В., Січкарук, І.М. (2007), "Оцінка якості життя у сучасній медичній практиці", Внутренняя медицина, № 3(3).

Grider, T., Cuthbertson, D., Feely, Sh. & Shy, M. (2014), "Health-Related Quality Of Life By SF-36 in Patients with HNPP Compared To Those With CMT1A (P2.067)", Open Med, No. 29, p. 82.

Lins, L., Carvalho (2016), "FM SF-36 total score as a single measure of health-related quality of life: Scoping review", Open Med., No. 4, doi: 10.1177/2050312116671725.

McHorney, C.A., Ware, J.E., Lu, J.F. & Sherbourne, C.D. (1994), "The MOS 36-Item Short-Form Health Survey (SF-36): III. tests of data quality, scaling assumptions and reliability across diverse patient groups", Med Care, No. 32(4), pp. 40-66.

Unalan, D., Soyuer, F., Ozturk, A. & Mistik, S. (2008), "Comparison of SF-36 and WHOQOL-100 in patients with stroke", Med Care, Vol. 56 (4), pp. 426-432.

Vukojevic, Z., Pekmezovic, T., Nikolic, A, et al. (2014), "Correlation of clinical and neurophysiological findings with health-related quality of life in patients with diabetic polyneuropathy", Vojnosanit Pregl, No. 71, pp. 833-838.

Ware, J.E. (1992), "The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection", Medical Care, No. 30(6), pp. 473-483.