Гендерна ідентифікація спортсменів різної кваліфікації відносно класифікаційних груп видів спорту

Олена Тарасевич; Олег Камаєв; Дар’я Окунь

doi:10.15391/snsv.2019-6.002

Автор(и)

Олена Тарасевич
Олег Камаєв
Дар’я Окунь

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-6.002

Ключові слова:

гендер, чоловіки, жінки, маскулінність, фемінінність, андрогінність, гендерна ідентичність

Анотація

Мета: визначити гендерні типи спортсменів різної кваліфікації з урахуванням статі в залежності від класифікаційних груп видів спорту.

Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь 859 студентів і студенток віком 17–28 років, які навчаються у Харківській державній академії фізичної культури, Національному університеті фізичного виховання і спорту України і Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка, що займаються олімпійськими і неолімпійськими видами спорту і мають різну спортивну кваліфікацію. З них 428 спортсменок і 431 спортсмен. Використані такі методи дослідження, як: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; анкетування; опитування; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність»; методи математичної статистики.

Результати: виявлено відсоткове співвідношення маскулінних, фемінінних і андрогінних типів особистості серед 859 досліджуваних, які спеціалізуються у спортивних іграх і єдиноборствах, у циклічних, швидкісно-силових і складнокоординаційних видах спорту. З маскулінним типом особистості виявлено 238 юнаків, що складає 55% від загальної кількості спортсменів і 238 дівчат (56% від їх загальної кількості). Спортсменів андрогінного типу виявлено 193 особи (45%), а спортсменок – 190 – це 44%. Особистостей фемінінного типу ні серед юнаків, ні серед дівчат виявлено не було. Також виявлено відсоткове співвідношення маскулінних і андрогінних спортсменів і спортсменок у різних класифікаційних групах видів спорту і спортивних дисциплін відносно їх біологічної статі та спортивної кваліфікації.

Висновки: відносно такого поняття, як «гендер», чоловіки і жінки відносяться до однієї з трьох соціокультурних статей: маскулінної, фемінінної або андрогенної. Уявлення про мужність (маскулінність) і жіночість (фемінінність) пов’язані не с біологічною статтю людини, а саме з типом культури, до якої вона належить. Спорт, як інститут соціалізації, активно сприяє формуванню гендерних якостей особистості. У результаті дослідження доведено, що співвідношення гендерних типів особистості і у чоловіків, і у жінок змінюється залежно від виду спортивної діяльності, якою вони займаються. Висока кваліфікація спортсменів і спортсменок сприяє формуванню у них маскулінності.

Посилання

Артамонова, Т.В. (2008), Гендерные проявления личности в спорте, Волгоград.

Артамонова, Т.В., Шевченко, Т.А. (2009), Гендерная идентификация в спорте, Волгоград.

Бендас, Т.В. (2006), Гендерная психология. Учебное пособие, СПб.

Бугаевский, К.А. (2017), "Изучение показателей гендерной идентификации у девушек-спортсменок", Актуальные научные исследования в современном мире, № 29, С. 144-153.

Ворожбитова, А.Л. (2007), "Гендерная теория физической культуры как основа формирования гендерного сознания спортсменов", Вестник Ставропольского государственного университета, № 49, С. 27-31.

Джурмий, Д.И. (2015), "Особенности гендерной идентификации в спортивной деятельности", Проблемы совершенствования физической культуры, спорта и олимпизма, С. 169-174.

Ильин, Е.П. (2003), Дифференциальная психология мужчины и женщины, СПб.

Ильин Е.П. (2010), Пол и гендер, СПб.

Ковалёва, В.В., Кодацких, И.Ю. (2017), "Особенности гендерных стереотипов студенческой молодёжи", Территория науки, № 2, С. 31-35.

Основи теорії гендеру: навчальний посібник (2004), Київ.

Тарасевич, Е.А. (2016), "Гендерные отличия спортсменов в различных классификационных группах видов спорта и спортивных ддисциплин", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2 (52), С. 117-120.

Тарасевич, Е.А., Камаев, О.И. (2018), "Гендерные различия в оценке роли занятий спортом как один из показателей качества жизни спортсменов", Фізична активність і якість життя людини. Збірник тез доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції, Східноєвроп. нац. ун-т імені Лесі Українки, Луцьк, С. 71.

Тарасевич, О.А., Камаєв, О.І. (2019), "Особливості гендерних відмінностей у спортсменів, що займаються спортивними єдиноборствами", Единоборства, № 4 (14), С. 117-26.

Цикунова, Н. Г. (2003), Гендерные характеристики личности спортсменов в маскулинных и фемининных видах спорта. Дис. канд. пед. наук, СПб., 181 с.

Шахов, Ш.К., Дамадаева, А.С. (2011), "Спорт как фактор формирования психологического пола личности", Теория и методика спорта висших дострижений, С. 16-18.

Bem, S.L. (1979), "Theory and measurement of androgyny", Journal of Personal and Social Psychology, Vol. 37, pp. 1047-1054.

Bem, S.L. (1983), "Gender schema theory and its implications for child development: Raising gender-schematic children in a gender-schematic society", Journal of women in culture and society, Vol. 8, No. 4, pp. 65-78.

Colker, R. (1980), "Correlates of female athletic: masculinity, femininity, selfesteem and attitudes toward women", Sex Roles, Vol. 6, pp. 47-58.

Matteo, S. (1986), "The effect of sex and gender-schematic processing on sport participation. Sex Roles", Vol. 15, pp. 356-371.

Social groups and identities: developing the legacy of Henri Tajfel (1996), W. Peter Robinson (Ed.), Butterworth-Heinemann, Oxford.

Volpato, Ch. & Contarello, A. (1999), "Towards a social psychology of extreme situations: Primo Levi’s If This is a Man and social identity theory", European Journal of Social Psychology, Vol. 29, pp. 239-258.