Стратегія самоменеджменту у навчальних програмах для пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень

Катерина Тимрук-Скоропад; Юлія Павлова; Надія Сидорик

doi:10.15391/snsv.2019-6.003

Автор(и)

Катерина Тимрук-Скоропад
Юлія Павлова
Надія Сидорик

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-6.003

Ключові слова:

фізичний терапевт, фізична терапія, легенева реабілітація, освіта, ХОЗЛ, самоконтроль

Анотація

Мета сучасної терапії хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) – зменшити вираженість симптомів і попередити розвиток рецидивів загострення, зберегти легеневу функцію на оптимальному рівні та підвищити якість життя пацієнтів. Вирішенню перелічених проблем служить легенева реабілітація. Пошук ефективних шляхів надання освітнього компоненту, оцінювання впливу різних програм навчання та впровадження стратегії самоврядування продовжуються.

Мета: проаналізувати сучасні підходи, переваги та недоліки освітніх програм з питань самоменеджменту осіб з ХОЗЛ та встановити роль фахівця фізичної терапії у їх забезпеченні.

Матеріал і методи: пошук проводили на ресурсі Національного центру біотехнологічної інформації США PubMed та у базі науково-доказової літератури з фізичної терапії PEDro. За результатами пошуку в базах отримано 329 посилання, із яких після виключення тих, які не відповідали необхідним критеріям, для аналізу відібрано 14 публікацій.

Результати: виявлено 29 навчальних тем, які стосуються освіти з питань самоменеджменту та у різній комбінації рекомендуються для вивчення у навчальних програмах для пацієнтів із ХОЗЛ. Навчальні теми згруповано у чотири навчальні модулі, які враховують мету та завдання стратегії самоменеджменту й забезпечують їх вирішення. Найбільш часто компетентними у реалізації освітніх програм для пацієнтів із ХОЗЛ зазначаються пульмонолог, фізичний терапевт, медсестра, фармацевт, ерготерапевт, соціальний працівник. Проаналізовано зміст, результати, переваги та обмеження різних навчальних програм із самоменеджменту.

Висновки: на сьогодні є недостатньо практичних рекомендацій та чітких критеріїв, яким повинні відповідати навчальні програми із самоменеджменту для пацієнтів із ХОЗЛ. Аналіз сучасних клінічних досліджень, присвячених впровадженню навчання із самоменеджменту є підґрунтям для розробки україномовних навчальних програм.

Посилання

Apps, L.D. et al. (2013), “The development and pilot testing of the Self-management Programme of Activity, Coping and Education for Chronic Obstructive Pulmonary Disease (SPACE for COPD)”, International Journal of COPD, (8), pp. 317-327, https://doi.org/10.2147/COPD.S40414.

Benzo, R.P. et al. (2017), “Health Coaching in Severe COPD After a Hospitalization: A Qualitative Analysis of a Large Randomized Study”, Respiratory care. United States, 62(11), pp. 1403-1411, https://doi.org/10.4187/respcare.05574.

Bhattacharyya, P. et al. (2018), “The impact on health status in short- and long-terms of a novel and non-orthodox real-world COPD rehabilitation effort in rural India: an appraisal”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease. Dove Press, (13), pp. 3313-3319, https://doi.org/10.2147/COPD.S160665.

Blackstock, F.C. et al. (2014), “Comparable improvements achieved in chronic obstructive pulmonary disease through pulmonary rehabilitation with and without a structured educational intervention: A randomized controlled trial”, Respirology. John Wiley & Sons, Ltd (10.1111), 19(2), pp. 193-202, https://doi.org/10.1111/resp.12203.

Blánquez Moreno, C. et al. (2018), “Effectiveness of an educational program for respiratory rehabilitation of Chronic Obstructive Pulmonary Disease patients in Primary Care in improving the quality of life, symptoms, and clinical risk”, Atencion Primaria, 50(9), pp. 539-546, https://doi.org/10.1016/j.aprim.2017.03.019.

Bolton, C.E. et al. (2013) “BTS Guideline on Pulmonary Rehabilitation in Adults British”, Thorax. Edited by B. T. S. P. R. G. Group, (68), pp. ii1-ii30, https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2013-203808.

Bourbeau, J., Lavoie, K.L. and Sedeno, M. (2015), “Comprehensive Self-Management Strategies”, Seminars in Respiratory and Critical Care Medicine, Thieme Medical Publishers, Inc., 36(4), pp. 630-638. https://doi.org/10.1055/s-0035-1556059.

Bringsvor, H.B. et al. (2018), “Effects of a COPD self-management support intervention: a randomized controlled trial”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, (13), pp. 3677-3688, https://doi.org/10.2147/COPD.S181005.

Cameron-Tucker, H.L. et al. (2014), “Chronic disease self-management and exercise in COPD as pulmonary rehabilitation: a randomized controlled trial”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, (9), pp. 513-23, https://doi.org/10.2147/COPD.S58478.

Carron, T. et al. (2017), “Feasibility, acceptability and effectiveness of integrated care for COPD patients: a mixed methods evaluation of a pilot community-based programme”, Swiss Medical Weekly, EMH Media, 147(w4950), https://doi.org/10.4414/smw.2017.14567.

Chaplin, E. et al. (2017), “Interactive web-based pulmonary rehabilitation programme: a randomised controlled feasibility trial”, BMJ open, BMJ Publishing Group, 7(3), p. e013682, https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-013682.

Chen, K.-H. et al. (2016), “Living With Chronic Obstructive Pulmonary Disease: The Process of Self-Managing Chronic Obstructive Pulmonary Disease”, The journal of nursing research, JNR, China, 24(3), pp. 262-271, https://doi.org/10.1097/jnr.0000000000000152.

Clari, M. et al. (2017), “Self-Care of People with Chronic Obstructive Pulmonary Disease: A Meta-Synthesis”, The Patient – Patient-Centered Outcomes Research, Springer International Publishing, 10(4), pp. 407-427.

Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease – Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease – GOLD (2017), available at: https://goldcopd.org/ (Accessed: 21 June 2019).

Harrison, S.L. et al. (2015), “Self-management following an acute exacerbation of COPD: A systematic review”, Chest, 147(3), pp. 646-61, https://doi.org/10.1378/chest.14-1658 .

Howard, C. & Dupont, S. (2014), ““The COPD breathlessness manual”: a randomised controlled trial to test a cognitive-behavioural manual versus information booklets on health service use, mood and health status, in patients with chronic obstructive pulmonary disease”, NPJ Prim care Respir Med., (24), p. 14076, https://doi.org/10.1038/npjpcrm.2014.76.

Johnson-Warrington, V. et al. (2016), “Can a supported self-management program for COPD upon hospital discharge reduce readmissions? A randomized controlled trial”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, (11), pp. 1161-9, https://doi.org/10.2147/COPD.S91253.

Jolly, K. et al. (2018), “Self management of patients with mild COPD in primary care: Randomised controlled trial”, BMJ (Online), BMJ Publishing Group, (361), https://doi.org/10.1136/bmj.k2241.

Jonsdottir, H. et al. (2015), “Effectiveness of a partnership-based self-management programme for patients with mild and moderate chronic obstructive pulmonary disease: a pragmatic randomized controlled trial”, Journal of advanced nursing. England, 71(11), pp. 2634-2649, https://doi.org/10.1111/jan.12728.

Kaptein, A., Fischer, M. & Scharloo, M. (2014), “Self-management in patients with COPD: theoretical context, content, outcomes, and integration into clinical care”, International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease, 9(1), p. 907, https://doi.org/10.2147/COPD.S49622.

Khan, A. et al. (2017), “Self-management behaviour and support among primary care COPD patients: cross-sectional analysis of data from the Birmingham Chronic Obstructive Pulmonary Disease Cohort”, NPJ Primary Care Respiratory Medicine. Nature Publishing Group, 27(1), p. 46, https://doi.org/10.1038/s41533-017-0046-6.

Lopez-Lopez, L. et al. (2019), “Results on health-related quality of life and functionality of a patient-centered self-management program in hospitalized COPD: a randomized control trial”, Disability and rehabilitation, England, pp. 1-9, https://doi.org/10.1080/09638288.2019.1609099.

Mandel, A.R. & Keller, S.M. (1986), “Stress management in rehabilitation”, Archives of physical medicine and rehabilitation, 67(6), pp. 375-9.

Marquis, N. et al. (2014), “Are improvements maintained after in-home pulmonary telerehabilitation for patients with chronic obstructive pulmonary disease?”, International journal of telerehabilitation. University Library Systems, University of Pittsburgh, 6(2), pp. 21-30. https://doi.org/10.5195/ijt.2014.6156.

Mitchell, K.E. et al. (2014), “A self-management programme for COPD: a randomised controlled trial”, The European respiratory journal, European Respiratory Society, 44(6), pp. 1538-47, https://doi.org/10.1183/09031936.00047814.

Murphy, L.A. et al. (2017), “Clinical-effectiveness of self-management interventions in chronic obstructive pulmonary disease: An overview of reviews”, Chronic Respiratory Disease. SAGE Publications Sage UK: London, England, 14(3), pp. 276-288, https://doi.org/10.1177/1479972316687208.

Newham, J.J. et al. (2017), “Features of self-management interventions for people with COPD associated with improved health-related quality of life and reduced emergency department visits: a systematic review and meta-analysis”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, New Zealand, (12), pp. 1705-1720, https://doi.org/10.2147/COPD.S133317.

Ng, W.I. and Smith, G.D. (2017), “Effects of a self-management education program on self-efficacy in patients with COPD: a mixed-methods sequential explanatory designed study”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, (12), pp. 2129-2139, https://doi.org/10.2147/COPD.S136216.

Nyberg, A., Tistad, M. and Wadell, K. (2019), “Can the COPD web be used to promote self-management in patients with COPD in swedish primary care: a controlled pragmatic pilot trial with 3 month- and 12 month follow-up”, Scandinavian Journal of Primary Health Care, Taylor and Francis Ltd, 37(1), pp. 69-82, https://doi.org/10.1080/02813432.2019.1569415.

Rice, K. et al. (2014), “Collaborative Self-Management and Behavioral Change”, Clinics in Chest Medicine. Elsevier, 35(2), pp. 337-351, https://doi.org/10.1016/J.CCM.2014.02.004.

Richard, A.A. and Shea, K. (2011), “Delineation of Self-Care and Associated Concepts”, Journal of Nursing Scholarship, John Wiley & Sons, Ltd (10.1111), 43(3), https://doi.org/10.1111/j.1547-5069.2011.01404.x.

Sanchez-Nieto, J.M. et al. (2016), “Efficacy of a self-management plan in exacerbations for patients with advanced COPD”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, New Zealand, (11), pp. 1939-1947, https://doi.org/10.2147/COPD.S104728.

Sohanpal, R., Epiphaniou, E. and Taylor, S. (2014), “Self-management for COPD?: why does it generate negative connotations?”, The British journal of general practice : the journal of the Royal College of General Practitioners. British Journal of General Practice, 64(625), pp. e522-4, https://doi.org/10.3399/bjgp14X681157.

Spruit, M.A. et al. (2013), “An Official American Thoracic Society/European Respiratory Society Statement: Key Concepts and Advances in Pulmonary Rehabilitation”, American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 43(5), pp. 1326-37, https://doi.org/10.1183/09031936.00145613.

Tymruk-Skoropad, K. et al. (2019), “Educational component in rehabilitation programs for persons with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review”. Advances in Rehabilitation, (4).

van Kruijssen, V. et al. (2015), “Use of Online Self-Management Diaries in Asthma and COPD: A Qualitative Study of Subjects’ and Professionals’ Perceptions and Behaviors”, Respiratory care. Respiratory Care, 60(8), pp. 1146-56, https://doi.org/10.4187/respcare.03795.

Voncken-Brewster, V. et al. (2015), “A randomized controlled trial evaluating the effectiveness of a web-based, computer-tailored self-management intervention for people with or at risk for COPD”, International journal of chronic obstructive pulmonary disease, New Zealand, (10), pp. 1061-1073, https://doi.org/10.2147/COPD.S81295.

Wang, T. et al. (2017), “Effectiveness of disease-specific self-management education on health outcomes in patients with chronic obstructive pulmonary disease: an updated systematic review and meta-analysis [with consumer summary]”, Patient Education and Counseling, 100(8). pp. 1432-1446, https://doi.org/10.1016/J.PEC.2017.02.026.