Особливості гендерної ідентичності у спортсменів, що спеціалізуються в швидкісно-силових видах спорту

Олена Тарасевич; Вячеслав Мулик

doi:10.15391/snsv.2020-1.012

Автор(и)

Олена Тарасевич
Вячеслав Мулик

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2020-1.012

Ключові слова:

швидкісно-силові види спорту, гендер, маскулінність, андрогінність, фемінінність, ідентичність. біологічна стать, гендерні відмінності

Анотація

Мета: визначити гендерні особливості спортсменів і спортсменок, що займаються швидкісно-силовими видами спорту.

Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь 87 спортсменів і спортсменок віком від 17 до 31 року різної спортивної кваліфікації, що навчаються в Харківській державній академії фізичної культури і спеціалізуються у швидкісно-силових видах спорту. Серед досліджуваних було 34 дівчини і 53 юнаки. Використані методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики.

Результати: було розглянуто групу швидкісно-силових видів спорту з точки зору їх впливу на формування гендерної ідентичності та виявлено гендерні схожості та гендерні відмінності у спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються у важкій атлетиці, пауерліфтингу, швидкісно-силових видах легкої атлетики, у гирьовому і армспорті, бодібілдингу. Серед юнаків співвідношення маскулінних і андрогінних спортсменів складає відповідно 55:45%. У дівчат – 74:26%. Маскулінних дівчат в швидкісно-силових видах майже в 3 рази більше, ніж андрогінних спортсменок і майже в 1,5 рази більше, ніж маскулінних спортсменів. Найбільш маскулінізаціі спортсменок сприяють важка атлетика (78%) і пауерліфтинг (80%). З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних юнаків і дівчат, що спеціалізуються у швидкісно-силових видах спорту стосовно їх особистісних якостей.

Висновки: ідентичність особистості формується протягом усього життя і спортивна діяльність є одним із чинників, який впливає на її формування. Відносно загальної кількості досліджуваних (n=87), які спеціалізуються у швидкісно-силових видах спорту встановлено, що в цих видах спорту більше спортсменів (55%) і спортсменок (74%) маскулінного типу, ніж андрогінного. Фемінінних юнаків і дівчат у ході дослідження виявлено не було. Встановлено, що швидкісно-силові види спорту сприяють маскулінізації і юнаків, і дівчат, але маскулінізація спортсменок, які займаються важкою атлетикою (78%) і пауерліфтингом (80%) більш виражена, ніж у юнаків. З’ясовано, що висока спортивна кваліфікація спортсменів (67%) і спортсменок (79%) сприяє формуванню у них маскулінного типу особистості. При аналізі особистісних якостей маскулінних і андрогінних юнаків та маскулінних і андрогінних дівчат виявлено між ними більше схожості, ніж відмінностей. У спортсменів відмінності виявлені тільки за одним чинником «підпорядкованість – домінантність», а у спортсменок – за двома «загальний рівень інтелекту» і «жорсткість – чутливість».

Посилання

Артамонова, Т.В., Шевченко, Т.А. (2009), Гендерная идентификация в спорте. Монография; Волгоград.

Багадирова, С.К. (2014), «Формирование гендерной идентичности в условиях профессионализации личности в спорте», Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 3: Педагогика и психология, № 2, С. 114-118.

Берн, Ш. (2007), Гендерная психология. Законы мужского и женского поведения, СПб

Босенко, Ю.М., Харитонова, И.В., Роспопова, А.С., Стоянова, Ж.А. (2018), «Гендерные особенности личностных свойств спортсменов, занимающихся тяжёлой атлетикой», Вестник Костромского государственного университета. Серия: Педагогика. Психология. Социокинетика, № 24 (4), С. 266-270.

Бугаевский, К.А. (2017), «Изучение показателей гендерной идентификации у девушек-спортсменок», Актуальные научные исследования в современном мире, № 29, С. 144-153.

Гальчук, Д.С. (2017), «Понятие «идентичность личности», Вестник Бурятского государственного университета. Педагогика. Филология. Философия, Вып. 5, С. 44-51.

Джурмий, Д.И. (2015), «Особенности гендерной идентификации в спортивной деятельности», Проблемы совершенствования физической культуры, спорта и олимпизма, № 1-1, С. 169-174.

Ильин, Е.П. (2003), Дифференциальная психология мужчины и женщины, СПб.

Тарасевич, Е.А. (2016), «Гендерные отличия спортсменов в различных классификационных группах видов спорта и спортивных дисциплин», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2 (52), С. 117-120.

Тарасевич, О.А., Камаєв, О.І. (2019), «Особливості гендерних відмінностей у спортсменів, що займаються спортивними єдиноборствами», Единоборства, № 4 (14), С. 117-126.

Эриксон, Э. (1996), Идентичность: юность и кризис, Мoсква.

Bem, S.L. (1979), "Theory and measurement of androgyny", Journal of Personal and Social Psychology, Vol. 37, pp. 1047-1054.

Lamont-Mills, A. (1998), "Sex. Gender and gender identity in sport. The Inaugural Wendy EY Women in sport Essay Prize: Exploring Perceptions of Sex", Gender and Gender Identity in Australian Sport.

Lantz, C.D. & Schroeder, P.J. (1999), "Endorsement of masculine and feminine gender roles: differences between participation and identification with the athletic role", Journal of Sport Behavior, No. 22, pp. 545-557.

Matteo, S. (1986), "The effect of sex and gender-schematic processing on sport participation", Sex Roles, Vol. 15, pp. 356-371.