ГЕНДЕРНІ СХОЖОСТІ І ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ СПОРТСМЕНІВ І СПОРТСМЕНОК В ЦИКЛІЧНИХ ВИДАХ СПОРТУ

Олена Тарасевич; Вячеслав Мулик; Жанна Гращенкова; Дар’я Окунь

doi:10.15391/snsv.2020-2.005

Автор(и)

Олена Тарасевич Харківська державна академія фізичної культури, https://orcid.org/0000-0002-6016-3608
Вячеслав Мулик Харківська державна академія фізичної культури, https://orcid.org/0000-0002-4441-1253
Жанна Гращенкова Харківська державна академія фізичної культури, https://orcid.org/0000-0002-9372-9890
Дар’я Окунь Харківська державна академія фізичної культури, https://orcid.org/0000-0002-0639-5846

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2020-2.005

Ключові слова:

циклічні види спорту, гендерні схожості, гендерні відмінності, маскулінність, фемінінність, андрогінність.

Анотація

Мета: визначити гендерні особливості спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в циклічних видах спорту.

Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь 115 студентів і студенток, що займаються циклічними видами спорту і мають різну спортивну кваліфікацію. З них 54 спортсменки і 61 спортсмен. Використані методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики.

Результати: була розглянута група циклічних видів спорту з точки зору їх впливу на формування гендерної ідентичності і виявлені гендерні схожості і гендерні відмінності у спортсменів і спортсменок. Серед досліджуваних виявлено відсоткове співвідношення маскулінних (48% юнаків, 54% дівчат) і андрогінних (52% юнаків, 46% дівчат). Фемінінних особистостей виявлено не було. Найбільш маскулінізації спортсменок сприяють плавання (67%) і лижні гонки (55%). З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних дівчат і юнаків, що займаються циклічними видами спорту стосовно їх особистісних якостей.

Висновки: отримані результати свідчать про різний рівень особистісних якостей як у спортсменок, так і у спортсменів маскулінного і андрогінного типів. Найбільші відмінності встановлено у юнаків в показниках таких особистісних якостей як: підпорядкованість – домінантність (t = 5,38; р <0,001) та стриманість – експресивність (t = 5,63; р < 0,001) на користь спортсменів з маскулінним типом. У дівчат найбільш значуща достовірність отримана в показниках: стриманість – експресивність (t = 4,89; р < 0,001), боязкість – сміливість (t = 5,19; р < 0,001), впевненість у собі – тривожність (t = 6,17; р < 0,001) та консерватизм – радикалізм (t = 5,61; р < 0,001) з більш кращими результатами у спортсменок маскулінного типу.

Посилання

Артамонова, Т. В., Шевченко, Т. А. (2009), Гендерная идентификация в спорте: монография; Волгоград, 236 с.

Баранова, А. В. (2017), "Личностные особенности спортсменок в традиционно мужских видах спорта", Зборнік навуковых прац акадэміі паслядыпломнай адукацыі, № 15, С. 30 – 41.

Баранова, А. В. (2017), "Психологические механизмы маскулинизации спортсменок", Рудиковские чтения: материалы XIII Международной научно-практической конференции психологов физической культуры и спорта 11- 12 мая 2017 г. Москва, С. 112 – 115.

Босенко, Ю. М., Харитонова, И. В., Роспопова А. С., Стоянова Ж. А. (2018), "Гендерные особенности личностных свойств спортсменов, занимающихся тяжёлой атлетикой", Вестник Костромского государственного университета. Серия: Педагогика. Психология. Социокинетика, № 24 (4), С. 266 – 270.

Ворожбитова, А. Л. (2007), "Гендерная теория физической культуры как основа формирования гендерного сознания спортсменов", Вестник Ставропольского государственного университета, № 49, С. 27 – 31.

Гендерная психология (2009), под ред. С.И. Клёциной, 2-е изд, СПб, 496 с.

Дамадаева, А. С. (2010), "Влияние занятий спортом на гендерные характеристики личности женщин", Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта, № 3 (61), С. 45 – 47.

Дамадаева, А. С. (2010), "Влияние спорта на психологические особенности мужчин и женщин", Теория и методика спорта высших достижений, С. 3 – 6.

Дементьева, И. М. (2017), "Гендерные различия гандболистов юношеского возраста как фактор их социализации и адаптации", Вестник АГУ, № 3 (203) С. 126 – 131.

Ильин, Е. П. (2010), Пол и гендер, СПб.: Питер, 688 с.

Маскаева, Т. Ю., Германов, Г. Н. (2014), "Гендерные психические и поведенческие особенности женщин и их проявление как результат занятий различными видами спорта", Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта, №12 (118), С. 266 – 272.

Речкалов, А. В., Речкалова, О. Л. (2017), "Влияние занятий спортом на психологические особенности личности", Известия высших учебных заведений, С. 104 – 109.

Цикунова, Н. С. (2003), Гендерные характеристики личности спортсменов в маскулинных и фемининных видах спорта. дис. … канд. пед. Наук, СПб., 2003, 181 с.

Шахов, Ш. К., Дамадаева, А. С. (2011), С"порт как фактор формирования психологического пола личности", Вестник спортивной науки, № 6, С.16 – 18.

Bem, S. L. (1979), "Theory and measurement of androgyny", Journal of Personal and Social Psychology, V. 37, P. 1047 – 1054.

Colker, R. (1980), "Correlates of female athletic: masculinity, femininity, selfesteem and attitudes toward women", Sex Roles, Vol. 6, pp. 47 – 58.

Lamont-Mills, Andrea (1998), Sex. Gender and gender identity in sport. The Inaugural Wendy EY Women in sport Essay Prize: Exploring Perceptions of Sex, Gender and Gender Identity in Australian Sport.

Lantz, C. D., Schroeder, P. J. (1999), "Endorsement of masculine and feminine gender roles: differences between participation and identification with the athletic role", Journal of Sport Behavior, 22. P. 545 – 557.

Matteo, S. (1986), "The effect of sex and gender-schematic processing on sport participation", Sex Roles, Vol.15, . 356 – 371.