Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на біоелектричну активність серця юнаків, хворих на бронхіальну астму

Юрій Фурман; Вікторія Онищук; Наталія Гаврилова; Олександр Здебський

doi:10.15391//snsv.2019-6.041

Автор(и)

Юрій Фурман Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
Вікторія Онищук Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
Наталія Гаврилова Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
Олександр Здебський Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

DOI:

https://doi.org/10.15391//snsv.2019-6.041

Ключові слова:

студенти, бронхіальна астма, фізична реабілітація

Анотація

Протягом останнього десятиліття медична статистика констатує неухильне зростання бронхіальної астми (БА) серед осіб різного віку. В Україні серед дітей віком 6 - 7 років бронхіальна астма простежується у 8,1%; віком 16-18 років - 6,1%. Такий відсоток захворюваності серед молодого населення є не лише медико-біологічною, але й соціальною проблемою, оскільки створює перешкоди для одержання освіти й обмежує в подальшому можливості вибору професії. Варто відзначити, що поширення захворюваності на БА супроводжується ускладненням перебігу зазначеної хвороби. Відомо, що у осіб з бронхіальною астмою часто виникають порушення діяльності функції серцево-судинної системи. У таких осіб простежується синусова тахікардія більш як 120 скорочень в 1 хвилину, підвищення артеріального тиску, наростання клінічних ознак правошлуночкової недостатності (набухання шийних вен, збільшення печінки). На електрокардіограмі визначаються ознаки перевантаження правих відділів серця. Такі наслідки викликають занепо- коєння, що в подальшому може призвести до інвалідності та смертності. Для покращення стану хворих на бронхіальну астму використовують різноманітні засоби фізичної реабілітації. Однак, застосування традиційних методів і засобів фізичної реабілітації не завжди є ефективним для хворих, що підтверджується зростанням захворюваність серед осіб молодого віку. Класичні засоби фізичної реабілітації застосовують головним чином у санаторно-лікувальних та дис- пансерних закладах, що робить їх недоступними для молоді у період навчання через брак часу. З огляду на це постає проблема пошуку і розробки наближених до процесу навчання нових ефективних технологій фізичної реабілітації мо- лоді, яка хворіє на бронхіальну астму.

Мета: обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації юнаків, хворих на бронхіальну астму. Матеріал і методи: Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: огляд літера- турних джерел; електрокардіографія, сфігмоманометрія; методи математичної статистики.

Результати. Заняття за розробленою програмою, яка включала дихальну гімнастику на апараті «Ендогенік 01», не викликали негативних змін біоелектричної активності серця у юнаків. Результати наших досліджень засвідчили, що під впливом систематичнихзанять у студентів основної групи вже через 30 тижнівзбільшується тривалістьінтервалу R-R на 3,67% (p<0,05). При цьому відповідно відбувається зменшення частоти серцевих скорочень на 3,18% (p<0,05). По завершенню курсу фізичної реабілітації нами зареєстроване подальше збільшення інтервалу R-R (на 3,79%, p<0,05) у студентів основної групи. Частота серцевих скорочень у юнаків на 3,42% (p<0,02) залишилась вірогідно низькою по- рівняно зі значеннями, зареєстрованими до початку формувального експерименту. Решта досліджуваних показників біоелектричної активності серця у юнаків основної групи протягом 40 тижнів занять суттєво не змінилась. Нами не за- реєстровано в студентів даної групи вірогідних змін артеріального тиску протягом сорокатижневого періоду занять. Висновки. Заняття за розробленою програмою не викликали негативних змін біоелектричної активності серця у юна- ків. При цьому слід відзначити як позитивний феномен вірогідне зниження частоти серцевих скорочень, що свідчить про економізацію серцевої діяльності досліджуваних в стані відносного м’язового спокою.

Посилання

Альошина, А. І . (2012), "Особливості застосування лікувальної фізичної культури для дітей хворих на бронхіальну астму", Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, № 6, С. 12-15.

Григус, І. М. (2011), "Відновлення функціонального стану хворих на інтермітуючу бронхіальну астму засобами фізичної реабілітації", Спортивна наука України, №2, С.98-104.

Ковальчук, М. П. (1998), "Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей", ПАГ, №2, С. 48-49.

Мостовий, Ю. М. (2011), "Бронхіальна астма, ХОЗЛ та серцево-судинні захворювання", Здоров’я України, № 3, С. 30-31.

Мостовий, Ю. М. (2008), Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів, за ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового, 10-е. вид., доп. і перероб., Вінниця, С. 30-53.

Онищук, В. Є. (2010), "Терміновий вплив «ендогенно-гіпоксичного» дихання на показники спірографії у хворих на бронхіальну астму", Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, № 14, Т.3, С. 145-150.

Онищук, В. Є. (2011), "Фізична реабілітація студентів, хворих на бронхіальну астму шляхом комплексного застосування методики «ендогенно-гіпоксичного» дихання та циклічних вправ аеробного спрямування", Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, №. 15, Т.3, С.171-177.

Фурман, Ю. М., Онищук, В. Є. (2010), "Ефективність застосування методики «ендогенно-гіпоксичного» дихання за показниками спірографії в системі фізичної реабілітації студенток, хворих на бронхіальну астму", Фізична культура, спорт та здоров’я нації, Вінниця, № 10, С. 101-107.

Дьомкіна, Т., Онищук, В. (2015), "Експрес-вплив ендогенно-гіпоксичного дихання на показники артеріального тиску та спірографії студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію", Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society, № 2(30), С. 114-118.

Gavrylova, Nataliia, Bohuslavska, Viktoriia, Pityn, Maryan, Moseichuk, Yuriy, (2017), "Effectiveness of the application of the endogenous- hypoxic breathing technique in the physical training of 13-16-year-old cyclists", Journal of Physical Education and Sport, Art 291, pp. 2568 – 2575.

Galandzovskyi, S., Onyshchuk, V. (2017), "Improvement of Respiratory System Performance Among the Students of Transport College by Means of Running Exercises and the Method of Endogenous Hypoxic Respiration", Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society, № (2(38), pp. 75-79.

Onyshchuk, V., Bohuslavska, Viktoriia, Pityn, Maryan, Kyselytsia, Oksana (2017), "Substantiation of the integrated physical rehabilitation program for the higher educational establishment students suffering from bronchial asthma", Journal of Physical Education and Sport, № 17(4), Art 290, pp. 2561 – 2567.

Webb, W. R. (1994), "High-resolution computed tomography of obstructive lung disease", Radiol. Clin. North. Amer, V.32, № 3, pp. 745- 757.