Контрактування як основа правових відносин футбольних агентів
Ключові слова:
футболіст, агент, футбольний клуб, контрактАнотація
Представлено результати аналізу Регламенту ФІФА щодо статусу і трансферу гравців (2009), Регламенту Федерації футболу України щодо діяльності агентів футболістів (2003), який показав, що взаємодія агента з футболістом-професіоналом здійснюється на підставі контракту на представлення інтересів, а гравця з клубом – на підставі трудового договору – контракту, в якому вказані права і обов'язки сторін, фінансові зобов'язання клубу, дисциплінарні санкції, умови вирішення суперечок.Посилання
Алексеев С. В. Международное спортивное право / С. В. Алексеев. – М. : ЮНИТИ, 2008. – 895 с.
Кашапов Н. В. Гражданско-правовой договор агента в сфере спорта и его особенности // Юридические науки. – 2006. – № 6. – С. 61–65.
Павленко Н. Н. Механизм правового регулирования агентской деятельности в Украине / Н. Н. Павленко, В. В. Шаленко, А. С. Бондарь // Физическое воспитание студентов. – Х. : ХООНОКУ-ХГАДИ, 2012. – № 5. – С. 174–178.
Регламент ФИФА по статусу и трансферу игроков / Международная федерация футбольных ассоциаций. – Цюрих, 2009. – 38 с.
Регламент Федерации футбола Украины относительно деятельности агентов футболистов / Исполнительный Комитет ФФУ. – Киев, 2003. – 14 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Н. Н. Павленко [Pavlenko M.]
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.