ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК ПОХИЛОГО ВІКУ

Галина Путятіна

doi:10.15391/snsv.2020-5.010

Автор(и)

Галина Путятіна https://orcid.org/0000-0002-9932-8326

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2020-5.010

Ключові слова:

здоров’я, оздоровчо-рекреаційна рухова активність, жінки, похилий вік, організація.

Анотація

Мета: охарактеризувати сучасні підходи та методи організації оздоровчо-рекреаційної рухової активності жінок похилого віку.

Матеріал і методи: у даному дослідженні застосовувався методологічний підхід, згідно з яким організація оздоровчо-рекреаційної рухової активності жінок похилого віку розглядалася під кутом зору взаємодії систем різного порядку. Для досягнення поставленої мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: аналіз літературних джерел, документів та ресурсів мережі Інтернет; аналіз передового зарубіжного та вітчизняного досвіду, метод системного аналізу, метод порівняння та зіставлення, організаційний аналіз.

Результати: з’ясовано, що у складі населення України чисельна перевага жінок над чоловіками спостерігається з 38 років і з віком збільшується. У віковій групі 65 років і старші чисельність жінок майже у 2 рази перевищує чисельність чоловіків. Обґрунтовано доцільність впровадження експериментального підходу до підвищення рівня оздоровчо-рекреаційної рухової активності жінок похилого віку засобами оздоровчої фізичної культури.

Висновки: у результаті аналізу сучасного стану розвитку вітчизняної системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності визначено чинники, які посилюють роль оздоровчої рухової активності, зокрема жінок похилого віку: необхідність інформування громадян про переваги здорового способу життя, регулярних фізичних навантажень; необхідність впровадження ефективних механізмів профілактики хронічних неінфекційних захворювань, що стали основною причиною передчасної смертності людей; посилення негативного впливу на здоров'я людини внаслідок зменшення обсягу та інтенсивності рухової активності; низький рівень залучення осіб до спеціально організованої рухової активності (особливо жінок похилого віку), що суперечить загальним тенденціям розвитку цивілізації.

Посилання

Ажиппо, О., Путятіна, Г. (2017), "Діалектичний підхід до структурно-функціонального менеджменту в системі оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 6 (62), С. 7-10.

Андрєєва, О. В., Гакман, А. В., Дудіцька, С. П., Медвідь, А. М. (2019), "Особливості рухової активності жінок похилого віку у режимі дня санаторно-курортного комплексу", Спортивна медицина і фізична реабілітація, № 2, С. 46 – 50.

Воробйова, А. (2019), "Світові та національні фітнес-тренди", Спортивна наука та здоров’я людини, № 1(1), С. 10-17.

Гакман, А. В. (2018), "Роль рухової активності та процесів старіння для осіб похилого віку", Молодий вчений, № 3.3 (55.3), С. 34-38.

Державна служба статистики України (2020): офіційний сайт, Київ. URL: www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 02.10.2020).

Кірнос, І. О. (2018), "Продуктивне старіння: діалог як інструмент узгодження інтересів стейкхолдерів", Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова, Т. 23, Випуск 3 (68), С. 134 – 140.

Населення України. Імперативи демографічного старіння (2014). Київ: ВД "АДЕФУкраїна", 288 с.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року» від 4 листопада 2020 р. № 1089. Київ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-2020-%D0%BF#Text (дата звернення: 12.09.2020).

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року» від 11 січня 2018 р. № 10-р. Київ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2018-%D1%80#Text (дата звернення 10.09.2020).

Стратегии и рекомендации по здоровому образу жизни и двигательной активности (2013): сб. материалов ВОЗ / сост. Е. В. Имас, М.В. Дутчак, С. В. Трачук. К.: НУФВСУ, Олимпийская литература, 528 с.

Указ Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року": за станом від 30 вересня 2019 року. Київ. № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text(дата звернення: 12.09.2020).

Футорний, С. (2019), "Вплив занять оздоровчо-рекреаційної рухової активності на функціональний стан жінок похилого віку в оздоровчих групах", Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, Випуск 34, С. 26-32.

Andreeva, O., Hakman, A., Balatska, L. (2016), "Factors which determine the involvement of elderly people to health and recreational physical activity" , Trends and perspectives in physical culture and sports: The VI-th Edition international scientific conference, Suceava, 26-27th of May 2016. Suceava: University Ştefancel Mare, pp. 41-46.

Andrieieva, O., Hakman, A., Kashuba, V., Vasylenko, M., Patsaliuk, K., Koshura, A. et al. (2019), "Effects of physical activity on aging processes in elderly persons", Journal of Physical Education and Sport, no. 4, pp.308-314.

Chulhwan, Choi, Chul-Ho, Bum (2019), "Physical leisure activity and work for quality of life in the elderly", Journal of Physical Education and Sport, no. 2, pp. 1230-35.

Fitnessconnect (2020) офіційний сайт, Київ. URL: https://research.fitnessconnect.com.ua (дата звернення: 11.09.2020)

WHO Regional Office for Europe (2020), Coronavirus disease (COVID-19) pandemic: Visit COVID-19 site for news, technical guidance and protection advice, Copenhagen, available at: http://www.euro.who. int/en/home (accessed 8 October 2020).