Генезис поняття «фізична культура» в російсько-радянській та вітчизняній науковій і соціальній практиках (повідомлення перше)
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.002Анотація
Мета: розкрити генезис поняття «фізична культура» в російсько-радянській та вітчизняній науковій і соціальній практиках.
Матеріал і методи: матеріали дослідження базуються на аналізі спеціальної літератури, в якій висвітлюються різні аспекти розвитку сфери діяльності людей, пов’язаної з використанням фізичних вправ.
Результати: показано, що проблема об’єктивного визначення сутності поняття «фізична культура» – одна з ключових у розбудові інтегративної теорії; розкриті суспільно-політичні передумови впровадження терміну «фізична культура» в російсько-радянську наукову та соціальну практики; виведено, що базові положення, сформульовані Г. Дюперроном в його теорії являються основою інтегративної теорії фізичної культури.
Висновки: показано, що термін «фізична культура» був уведений в соціальну практику Росії весною 1918 року більшовицьким урядом з допомогою адміністративного механізму державного управління шляхом видання відповідних декретів, постанов і т.п.; показано, що в тогочасному науковому співтоваристві фізична культура трактувалась, як проведення в життя основ гігієни та санітарії; встановлено, що Г.Дюперрон акцентував увагу на тому, що термін «фізична культура» виступає як узагальнююча назва особливої сфери діяльності людей.
Ключові слова: фізична культура, інтегративна теорія, сфера діяльності, поняття, термін, теоретичні положення.
Посилання
Агеевец В. У. (1996), «От курсов Лесгафта до Академии физической культуры», Теория и практика физической культуры, № 5, С. 2-12.
Алексеев К. А. (2020), «Газетная дискуссия о необходимости соревнований как эпизод борьбы за власть в советской физкультуре в середине 1920-х годов», Медиаскоп, Вып. 1. URL: http://www.mediascope.ru/2612 DOI: 10.30547/mediascope.1.2020.6.
Алексеев К. А. (2019), «Политика руководящих организаций по изданию физкультурно-спортивной периодики в 1920-е годы», Вестник Московского университета. Серия 10. Журналистика, №4, С. 73-93.
Багаев М. В. (2015), «Влияние Первого Всероссийского съезда работников по физической культуре, спорту и допризывной подготовке на развитие Петроградского футбола», Научно-теоретический журнал «Ученые записки», № 1 (119),С. 37-42. DOI: 10.5930 / issn.1994-4683.2015.01.119. p. 37-42.
Воспоминания профессора В.В. Гориневского – Моя работа по физкультуре в Москве. Часть I-XX. Матеріали Історико-спортивного музею ГЦОЛІФК.
Гориневский В. В. (1913), Физическое образование : пособие для воспитателей, преп. учеб. заведений и лиц, занимающихся физ. воспитанием: науч.-попул. излож. / Д-р В.В. Гориневский. – Санкт-Петербург: тип. «Родник», 312 с.
Гориневский В. В. (1927), Культура тела: Двигательные средства физической культуры / проф. В. В. Гориневский. Москва: Изд-во Наркомздрава РСФСР. С. 265-267.
Декрет Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Рад Робітничих, Солдатських і селянських депутатів про обов’язкове навчання воєнному мистецтву від 22 квітня 1918 року. Основные постановления, приказы и инструкции по вопросам Советской физической культуры и спорта 1917-1957 гг. (1959) / Составитель кандидат педагогических наук И.Г.Чудинов. Москва, 302 с. (С.5-7, 9-11).
Дюперрон Г. А. (1915), Библиография спорта и физического развития: систематическая роспись всех книг, брошюр, журналов, вышедших в России по 1913 год включительно, 263 с.
Дюперрон Г. А. (1924), Краткий курс истории физических упражнений. Читан в ленинградской школе физического образования комсостава Красной армии и флота. Ленинград, 64 с. (С. 5).
Дюперрон Г. А. (1925), Сборник игр для старшего возраста. Ленинград: Государственное издательство, 93 с.
Дюперрон Г. А. (1926), Тренировка физкультурника. Москва-Ленинград: Государственное издательство РСФСР, 70 с.
Дюперрон Г. А. (1928), Зимний спорт. Лыжи, коньки, салазки, Москва-Ленинград: Государственное издательство, 64 с.
Дюперрон Г. (1930), Теория физической культуры: научные основы физической культуры, систематика физических упражнений, методика урока физического воспитания, упражнения к урокам физического воспитания. Изд. 3-е, испр. и доп. Лениград: Время, 620 с. (С. 13).
З матеріалів статті присвяченій 150-річчю з дня народження В.М.Бонч-Бруєвич, підготовленої співробітниками Історико-спортивного музею ГЦОЛІФК. Сайт Історико-спортивного музею ГЦОЛІФК.
Игнатьев В. Е. (1912), Физическое воспитаніе : Гимнастика, спортъ, подвижныя игры / Сост. д-р мед. В.Е. Игнатьев. Москва : «Польза» В. Антик и К°, 207 с.
Игнатьев В. Е. (1925), Основы физической культуры. Москва : Работник просвещения, 64 с. (С. 4-5).
Кальпус Б. А. (1926), Физическая культура для всех: популярное руководство по включению физкультуры в повседневный быт трудящихся города : для молодежи и взрослых обоего пола: с предисловием председателя высшего совета физической культуры Н. А. Семашко. Ленинград: Молодая гвардия, 155 с. (С. 67).
Лесгафт П. Ф. (1951), Собрание педагогических сочинений / Ред. коллегия: Г. Г. Шахвердов (отв. ред.) и др. Москва: Государственное издательство «Физкультура и спорт», 1951–1956. Т. 1 : Руководство по физическому образованию детей школьного возраста, ч.1. (режим доступу: http://elib.gnpbu.ru/text/lesgaft_sps-t1_rukovodstvo_1951/).
Луначарский А. В. (1930), Мысли о спорте. Москва : Огонек, 44 с.
Матвеев Л. П. (1991), Теория и методика физической культуры (общие основы. теории и методики физического воспитания; теоретико-методические аспекты спорта и профессионально-прикладных форм физической культуры): Учеб. для ин-тов физ. культуры. Москва: Физкультура и спорт, 543 с.
Матвеев Л. П. (2003), «Интегральная тенденция в современном физкультуроведении», Теория и практика физической культуры, № 5, С. 5–8.
Матвеев Л. П. (2009), «Обобщающая теория физической культуры на текущем этапе своего становления», Теория и практика физической культуры, № 9, С. 16–17.
Минжесъ Л. (1912), Курсъ физической культуры. Спб. 10 с.
Основные постановления, приказы и инструкции по вопросам Советской физической культуры и спорта 1917-1957 гг. (1959). Составитель кандидат педагогических наук И.Г.Чудинов. Москва: Физкультура и спорт, 302 с. (9-11), (С.12).
Суник А. Б. (1965), «А.В. Луначарский о физической культуре», Физическая культура в школе, № 2, С. 1–3.
Суник А. Б. (2004), Российский спорт и олимпийское движение на рубеже XIX-XX векав. Москва: Советский спорт, 760 с. (С. 575).
Суник А. Б. (2005), «Размышление о физкультурно-спортивном движении в постреволюционную эпоху (20-е годы)», Теория и практика физической культуры, № 5, С. 2-13.
Суник А. Б. (2006), «Теория и практика физической культуры: первое десятилетие», Теория и практика физической культуры, № 5, С. 4-10.
Сутула В., (2016), «Фізична культура: передумови теорії», Теорія і методика фізичного виховання і спорту, №3, С. 60-65.
Сутула В., (2017), «Концептуальні положення узагальнюючої теорії фізичної культури», Теорія і методика фізичного виховання і спорту, №3, С. 107-115.
Сутула В., (2018), «Узагальнююче визначення поняття «спорт» як один з базових конструктів узагальнюючої теорії фізичної культури та теорії спорту», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1(64), С 89-97.
Сутула В., (2019), «Особливості культурно-історичної трансформації поняття «фізична культура», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 5(73), С. 5-13, doi:10.15391/ snsv.2019-5.001
Эбер Ж. (1925), Спорт против физкультуры. Пер. под ред. Г. А. Дюперрона, Ленинград: Время, 97 с.
Эбер Ж. (1930), Спорт против физического воспитания. Предисловие: Б. Кальпус, Москва – Ленинград: Физкультура и спорт, 102 с.
Annual Announcement of Courses of Instruction. University of California (1898-99). (1898). Berkeley,126 р. (P. 119-127).
Emerson C. W. (1891), Physical Culture. Boston: Bromfitld Street, 154 p.
Wuest D., Bucher C. (1995), Foundations of Physical Education and Sport. 12th ed. Boston ; BurrRidge ; Dubuque : WCB / McGraw-Hill, 472 p.
Vongieur A. (1787), A treatise on the bane of vice, York, 82 p. (P. 41-42).
Vasyl Sutula (2019), «Theory of Sports: Two Granes Developments», J Phy Fit Treatment & Sports, 6(4): 555692. DOI:10.19080/JPFMTS.2019.06.555692003.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
До уваги авторів!
