Фізична терапія пацієнтів з посттравматичними контрактурами ліктьового суглоба

Борис  Пустовойт; Святослава Пашкевич; Ольга Без’язична; Тетяна Парфанюк

doi:10.15391/snsv.2021-1.004

Автор(и)

Борис Пустовойт https://orcid.org/0000-0001-7534-4404
Святослава Пашкевич https://orcid.org/0000-0002-4842-4350
Ольга Без’язична https://orcid.org/0000-0001-9987-6405
Тетяна Парфанюк https://orcid.org/0000-0003-0434-2086

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.004

Анотація

Мета: розробити та обґрунтувати сучасну програму фізичної терапії осіб з посттравматичними контрактурами ліктьового суглоба у пізньому післяопераційному періоді з використанням оціночних шкал для окремих категорій Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для оцінки ефективності реабілітації.

Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 17 пацієнтів у віці від 28 до 50 років. Було виділено контрольну групу (КГ) – 9 осіб (4 жінки, 5 чоловіків) та основну (ОГ) – 8 осіб (3 жінки, 5 чоловіків). У пацієнтів ОГ програма фізич-ної терапії поряд із загальноприйнятими зараз засобами включала ультразвукову терапію з негайними наступними мобілізаційними техніками для ліктьового суглоба. За даними літератури, були визначені оціночні шкали катего-рій МКФ: гоніометрія, мануальне м’язове тестування, опитувальники Quick Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure (QuickDASH), Patient-rated elbow evaluation (PREE).

Результати: з базового набору МКФ для станів рук було виділено 8 категорій, що були значимими для пацієн-тів та встановлено відповідні оцінки категорій за шкалами. Після проведення фізичної терапії у пацієнтів ОГ оцінки категорії b710 «Функції рухливості суглоба» за результатами гоніометрії покращилися з 2,8±0,2 до 1,9±0,2 ум.од., р<0,001, у пацієнтів у КГ – з 2,9±0,2 до 2,4±0,6 ум.од., р<0,05, з достовірною різницею між групами порівняння, р<0,05. Також оцінки категорії d445 «Використання кисті та руки» за шкалою функцій PREE у пацієнтів ОГ мали по-зитивну динаміку: з 3,5±0,5 до 2,4±0,5 ум.од., порівняно з КГ – з 3,5±0,5 до 3,0±0,2 ум.од., р<0,05, р<0,001, при достовірній різниці між показниками ОГ та КГ, р<0,05. Середня тривалість пізнього післяопераційного періоду у пацієнтів ОГ була 21,62±2,28 днів, у пацієнтів КГ – 27,11±2,52 з достовірною різницею між групами, р<0,05.

Висновки: визначені найбільш значимі категорії МКФ для контрактури ліктьового суглоба, їх оціночні шкали. На підставі достовірних відмінностей за оцінками двох категорій МКФ (b710 «Функції рухливості суглоба», d445 «Ви-користання кисті та руки», р<0,05) та скороченням тривалості періоду реабілітації (р<0,05) були доведені переваги розробленої програми фізичної терапії.

Ключові слова: посттравматична контрактура ліктьового суглоба, фізична терапія

Посилання

Без’язична О. В. (2015), Комплексна фізична реабілітація після внутрішньосуглобових переломів ліктьового суглоба: метод. рекомендації. Харків, 47 с.

Бур’янов О. А., Кваша В. П., Солов’єв І. О., Ковальчук Д. Ю., Чекушин Д. А. (2018), «Профілактика, лікування і реабілітація післятравматичних і післяопераційних контрактур ліктьового суглобу», Літопис травматології та ортопедії, №3-4, С. 39-40.

Вакуленко Л. О., Прилуцький З. П., Вакуленко Д. В., Кутаков С. В., Лучишин Н. Ю. (2013), Основи масажу. Тернопіль: ТНПУ, 132 с.

Герцик А. (2018), Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації / фізичної терапії при порушеннях діяльності опорно-рухового апарату: монографія. Львів: ЛДУФК, 2018. 388 с. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/19677

Доманський А. М., Лоскутов О. Є. Хом’яков В. М. (2020), «Причини формування інвалідності внаслідок травм ліктьового суглоба», Патологія, №2(49), С. 222-227.

Курінний І. М., Страфун С. О., Долгополов О. В., Герасименко І. М. (2017), «Рухова реабілітація хворих після операції з приводу післятравматичної контрактури ліктьового суглоба», Клінічна хірургія, №11, С. 65-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_11_20

Молєв В., Михальський А. (2019), «Фізична реабілітація осіб з пошкодженнями ліктьового суглоба», Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, Вип. 15, С. 76-80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkpnui_fv_2019_15_17.

Підкопай Т. В., Єгоров Б. В. (2016), «Деякі результати застосування програми фізичної реабілітації після переломів ліктьового суглобу», Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, №2, С. 71-73.

Пустовойт Б. А., Без’язична О. В. (2016), «Лікувальна фізична культура після артроскопічних втручань на ліктьовому суглобі», Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, №3, С. 190-194.

Страфун О. С. (2019), «Порівняння ряду міжнародних оціночних шкал функції ліктьового суглоба», Вісник ортопедії, травматології та протезування, № 4, С. 44-50. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Votip_2019_4_9.

Adolfsson L. (2018), «Post-traumatic stiff elbow», EFORT OpenRev, № 3(5), P. 210-216. doi: 10.1302/2058-5241.3.170062.

Cancio J. M., Rhee P. (2018), «Therapeutic Management of the Posttraumatic Stiff Elbow After Open Osteocapsular Release», Tech Hand Up Extrem Surg, № 22(4), P. 134-136. doi: 10.1097/BTH.0000000000000207.

Draper D. O. (2010), «Ultrasound and joint mobilizations for achieving normal wrist range of motion after injury or surgery»: a case series [published correction appears in J Athl Train. 2011 Jan-Feb;46(1):112]. J Athl Train, № 45(5), P. 486-491. doi:10.4085/1062-6050-45.5.486

Fusaro I., Orsini S., Stignani Kantar S., Sforza T., Benedetti M.G., Bettelli G., Rotini R. (2014), «Elbow rehabilitation in traumatic pathology», Musculoskelet Surg, № 98, P. 95-102. doi:10.1007/s12306-014-0328-x.

Harding P., Rasekaba T., Smirneos L., Holland A. E. (2011), «Early mobilisation for elbow fractures in adults», Cochrane Database of Systematic Reviews, Art. No.: CD008130. DOI: 10.1002/14651858.CD008130.pub2

Jones V. (2016), «Conservative management of the post-traumatic stiff elbow: a physiotherapist’s perspective», Shoulder Elbow,№ 8, P. 134-141.

Kaltenborn F. M., Evjenth O. (1989), Mobilization of the extremity joints. Oslo: Olaf Norlis Bokhandel, pp 15-16.

Kendall F. (2005), Muscles: Testing and Function, with Posture and Pain. Lippincott Williams & Wilkins, 480 p.

Kim S. E., Choi Y. C., Lee J.Y. (2020), «Early Rehabilitation after Surgical Repair of Medial and Lateral Collateral Elbow Ligaments: A Report of Three Cases», Int J Environ Res Public Health, № 17(17), Р. 6133. doi: 10.3390/ijerph17176133.

Kus S., Dereskewitz C., Coenen M., Rauch A., Rudolf K. D. (2017), «Consortium Lighthouse Project Hand. International Classification of Functioning, Disability and Health: development of an assessment set to evaluate functioning based on the Brief ICF Core Set for Hand Conditions – ICF Hand», J Hand Surg Eur, № 42(7), P. 731-741. doi: 10.1177/1753193417706248.

Landou S., Everitt B.S. (2004), A handbook of statistical analyses using SPSS. Boca Raton, FL: Chapman & Hall/CRC, 339 p.

Masci G., Cazzato G., Milano G., Ciolli G., Malerba G., Perisano C., Greco T, Osvaldo P, Maccauro G, Liuzza F. (2020), «The stiff elbow: Current concepts», OrthopRev (Pavia), №12, P. 8661. doi: 10.4081/or.2020.8661.

Mellema J. J., Lindenhovius A. L., Jupiter J. B. (2016), «The posttraumatic stiff elbow: an update», Current Reviews in Musculoskeletal Medicine, № 9(2), Р. 190-198. DOI: 10.1007/s12178-016-9336-9.

Mittal R. (2017), «Posttraumatic stiff elbow», Indian J Orthop, № 51(1), P. 4-13. doi:10.4103/0019-5413.197514.

Patiño J. M., Saenz V. P. (2020), «Stiff Elbow», [Updated 2020 Aug 10]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, Availablefrom: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459268/.

Swensen S. J., Tyagi V., Uquillas C. et al. (2019), «Maximizing outcomes in the treatment of radial head fractures», J Orthop Traumatol, № 20, Р. 15. URL: https://doi.org/10.1186/s10195-019-0523-5.

Vincent J., MacDermid J. C. (2012), «The Patient-Rated Elbow Evaluation (PREE)», J Physiother, № 58(4), P. 274. doi:10.1016/S1836-9553(12)70134-0.

Vincent J. I., MacDermid J. C., King G. J., Grewal R. (2015), «Linking of the Patient Rated Elbow Evaluation (PREE) and the American Shoulder and Elbow Surgeons – Elbow questionnaire (pASES-e) to the International Classification of Functioning Disability and Health (ICF) and Hand Core Sets», J Hand Ther, № 28(1), P. 61-76; quiz 68. doi:10.1016/j.jht.2014.10.002.

Viveen J., Doornberg J. N., Kodde I. F., Goossens P., Koenraadt K.L.M., The B., Eygendaal D. (2017), «Continuous passive motion and physical therapy (CPM) versus physical therapy (PT) versus delayed physical therapy (DPT) after surgical release for elbow contractures; a study protocol for a prospective randomized controlled trial», BMC Musculoskelet Disord, № 18(1), P. 484. doi: 10.1186/s12891-017-1854-0.

Wessel L.E., Gu A., Richardson S.S., Fufa D.T., Osei D.A. (2019), «Elbow contracture following operative fixation of fractures about the elbow», JSES Open Access, № 3(4), P. 261-265. doi: 10.1016/j.jses.2019.09.004.

Wilk K. E., Macrina L. C., Cain E. L., Dugas J. R., Andrews J. R. (2012), «Rehabilitation of the Overhead Athlete’s Elbow», Sports Health, № 4(5), P. 404-414. doi:10.1177/1941738112455006

World Health Organization (2001), ICF – International Classification of Functioning, Disability and Health. Geneva: World Health Organization.