Психосоціальне функціонування вихованців балетної студії старшого дошкільного віку
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.009Анотація
Мета: виявлення особливостей психосоціального розвитку вихованців старшого дошкільного віку приватної балетної студії м. Харків.
Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 20 вихованців балетної студії м. Харкова у віці від 5 до 7 років, які займаються балетом від 10 місяців до 2 років. Для отримання результатів використовували методику М.Джеллінека та М. Мерфі «Перелік дитячих симптомів» PSC та Y-PSC в українській адаптації «Перелік дитячих симптомів» PSCUKR та Y-PSC-UKR (О.Л. Луценко, Д.В. Штриголь, Н.Г. Міхановська), а саме варіант PSC, який заповнюється батьками дитини.
Результати: результати проведеного нами дослідження показали, що за оцінками, отриманими від батьків, 45% вихованців балетної студії мають деякі проблеми з психосоціальним розвитком. При цьому 25% мають ці проблеми за шкалою «інтерналізація», а ще 20% – за шкалою «екстерналізація». Серед 25% опитуваних, які мають певні проблеми за шкалою інтерналізації, найбільш розповсюдженими були відповіді, що дитина: швидко втомлюється, боїться нових ситуацій, хоче бути з батьками більше, ніж раніше, відчуває себе поганою та менше розважається. Серед 20% опитуваних, які мають певні проблеми за шкалою екстерналізації, найбільш розповсюдженими були відповіді, що дитина: невгамовна, не може сидіти спокійно, менше цікавиться школою (в нашому випадку – заняттями балетом), діє, «як заведена», легко відволікається, надто багато літає у хмарах, не виконує правила.
Висновки: більшість вихованців балетної студії мають гармонійний психосоціальний розвиток за оцінюванням їх батьків. Отже, можна припустити, що заняття балетом позитивно впливають на психосоціальний розвиток старших дошкільників.
Ключові слова: психосоціальний розвиток, старший дошкільник, студія балету, особистість, методика PSC,
інтерналізація, екстерналізація.
Посилання
Леонтьев А. Н. (1975), Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 302 с.
Лурия А. Р. (1978), Психологическое строение речевой деятельности. Основы нейропсихологии. Москва. С. 93 – 127.
Міхановська Н. Г., Штриголь Д. В., Луценко О. Л., Куратченко І. Є. (2019), Психодіагностичний комплекс для оцінки наслідків домашнього насильства у дітей: методичний посібник. Київ: ПП «КП» УкрСіч», С. 80.
Соболь В. А., Панова Е. В. (2019), Классический танец. Теория и методика преподавательской деятельности: методическое пособие. Тюмень, С. 64.
Achenbach T. M. (1966), «The classification of children’s psychiatric symptoms: A factor-analytic study», Psychological Monographs, 80(7), No. 615, 1–37.
Andersen K. L. (1978), Habitual physical activity and health. Cjpenhagen : WHO, р. 119
Cale L., Almond L. (1992), «Children is activity levels: a review of stadies conducted on British children», Phys. Educ Rev., p. 111 – 118.
Peterson C., Park N., Seligman M. (2005), «Orientations to happiness and life satisfaction: the full life versus the empty life», Journal of Happiness Studies. № 1. Vol. 6, pp. 25 – 41.
Nick Cavill, Sonja Kahlmeier and Francesca Racioppi (2006), Physical activity and health in Europe: evidence for action /Еdited by WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen (Denmark), р. 55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.